Дитинство в серці Нью-Йорка

Майбутній актор Марлон Ламонт Веянс народився 23 липня 1972 року в Нью-Йорку, у районі Квінс. Він був наймолодшим із десяти дітей у родині Хауелла Веянса, менеджера супермаркету, та Ельвіри Веянс, соціальної працівниці. Життя в багатодітній сім’ї не було розкішним, але воно було сповнене любові, гумору та творчості. Батьки, які сповідували релігію Свідків Єгови, прищепили дітям цінності працьовитості й віри в себе. У будинку Веянсів завжди панувала атмосфера веселощів: брати й сестри змагалися в дотепності, вигадуючи жарти та влаштовуючи імпровізовані виступи. Саме це середовище стало для Марлона першим майданчиком для розвитку його комедійного таланту.

Закінчивши середню школу мистецтв Фіорелло Лаґуардія, Марлон вступив до Говардського університету, щоб вивчати кіномистецтво. Однак через два роки він залишив навчання, відчувши, що справжня освіта чекає на нього на знімальних майданчиках. Цей сміливий крок став початком його великої пригоди в шоу-бізнесі.

Перші кроки в кар’єрі

Кар’єра Марлона почалася під впливом його старшого брата Кінена Айворі Веянса, який уже був відомим режисером і коміком. У 1988 році Кінен запросив Марлона на невелику роль пішохода у своєму фільмі «Я дістану тебе, покидьку». Цей дебют став для юного актора першим досвідом на великому екрані. Невдовзі Марлон приєднався до акторського складу шоу «In Living Color», створеного Кіненом. Цей скетч-серіал став культовим завдяки своєму гострому гумору й афроамериканській перспективі, а Марлон швидко завоював симпатії глядачів.

На початку 1990-х Марлон отримав роль у фільмі іншого брата, Деймона, «Mo’ Money» (1992), де зіграв Сеймора Стюарта. Ця роль відкрила двері до серйозніших проєктів. У 1995 році разом із братом Шоном він створив ситком «Брати Веянс», який став хітом і протримався в ефірі до 1999 року. Цей проєкт не лише показав акторський талант Марлона, але й дав йому змогу спробувати себе як сценариста й продюсера.

Золотий період комедій

Справжній прорив стався в 1996 році, коли Марлон зіграв Лок Доґа у комедії «Не погрожуй Південному Централу, попиваючи сік у своєму кварталі». Цей фільм, створений за участю братів Веянс, став пародією на гангстерські драми 1990-х і здобув культовий статус. Марлон не лише зіграв головну роль, але й виступив співавтором сценарію, демонструючи свій талант до створення гострих жартів.

Наступним великим успіхом стала серія «Дуже страшне кіно» (2000-2001). Перший фільм, де Марлон зіграв Шорті Мікса, став справжньою сенсацією, висміюючи популярні горори. Його персонаж – комічний наркоман із неперевершеним почуттям гумору – став улюбленцем глядачів. Марлон також працював над сценарієм, що підкреслило його багатогранність. Другий фільм серії, «Дуже страшне кіно 2», хоча й отримав менш схвальні відгуки, все ще залишався комерційно успішним.

У 2004 році Марлон разом із Шоном зіграв у комедії «Білі ціпоньки», де вони перевтілилися в агентів ФБР, які маскуються під багатих білих дівчат. Цей фільм став ще одним хітом, а Марлон знову долучився до створення сценарію. У 2006 році вийшов «Пустун», де Марлон зіграв карлика-злодія, який прикидається дитиною. Хоча фільм отримав змішані відгуки, комедійна енергія Марлона зробила його незабутнім.

Драматичний поворот

Незважаючи на славу коміка, Марлон прагнув показати себе в серйозніших ролях. У 2000 році він зіграв Тайрона Лава у фільмі Даррена Аронофскі «Реквієм за мрією». Ця драма про залежність стала однією з найпотужніших робіт у його кар’єрі. Роль наркомана, який бореться зі своєю долею, показала, що Марлон здатен передавати глибокі емоції й працювати в складних психологічних образах.

У 2021 році він зіграв Теда Вайта в біографічному фільмі «Повага» про життя Арети Франклін. Його драматична гра отримала схвальні відгуки критиків, які відзначили його здатність балансувати між комедією та драмою. У 2025 році Марлон з’явився у фільмі «Легенда», зігравши Ісаю Вайта, що ще раз підтвердило його талант до серйозних ролей.

Режисура та продюсування

Марлон не обмежився акторством і сценарною роботою – він також спробував себе як режисер. У 2004 році він разом із братами працював над «Білими ціпоньками», а в 2013 році виступив режисером і сценаристом комедії «Будинок з паранормальними явищами». Цей фільм, хоча й не став шедевром, показав його здатність керувати знімальним процесом. У 2016 році він зрежисерував пародію «П’ятдесят відтінків чорного», яка висміювала популярний романтичний фільм.

Як продюсер Марлон брав участь у багатьох проєктах, зокрема в серіалі «Марлон» (2017-2018), де він зіграв самого себе в напівавтобіографічній історії про батька-одинака. Серіал отримав позитивні відгуки за теплий гумор і реалістичне зображення сімейного життя.

Сімейні узи

Марлон Веянс – частина легендарної родини Веянс, яку часто називають «найкумеднішою сім’єю афроамериканського шоу-бізнесу». Його брати Кінен Айворі, Деймон, Шон і сестри Кім, Ельвіра, Надя та інші також працюють у кіноіндустрії. Разом вони створили десятки проєктів, від ситкомів до повнометражних фільмів. Брати Веянс відомі своєю тісною співпрацею, де кожен додає щось унікальне до спільної творчості. Марлон часто жартує, що їхня родина – це «комедійна мафія», де всі підтримують один одного.

У особистому житті Марлон був у стосунках із Анжелікою Закарі з 1992 по 2013 рік. У них народилося двоє дітей: син Шон Хауелл і дочка Амай Закарі, яка в дорослому віці стала трансчоловіком на ім’я Кай. Марлон відкрито розповідає про свою підтримку сина, наголошуючи на важливості любові й прийняття в сім’ї. Його батьківський досвід часто стає джерелом натхнення для комедійних і драматичних робіт.

Спадщина та майбутнє

Марлон Веянс – це не просто актор, а культурне явище. Його здатність сміятися над стереотипами, висміювати поп-культуру й одночасно торкатися серйозних тем робить його унікальним. Він продовжує працювати над новими проєктами, зокрема над шостою частиною «Дуже страшного кіно», яка очікується в 2026 році. Його кар’єра – це приклад того, як талант, наполегливість і сімейна підтримка можуть привести до вершин.

Марлон залишається вірним своєму корінню, черпаючи натхнення в родині, культурі та власному досвіді. Він не боїться ризикувати, пробуючи себе в різних жанрах, і його історія надихає мільйони шанувальників по всьому світу. Від комедійного бунтаря до драматичного актора, Марлон Веянс продовжує доводити, що справжній талант не має меж.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”