Сім’я: Медична династія та підтримка рідних

Майбутня лікарка Людмила Шупенюк народилася 13 січня 1975 року (згідно з Facebook телеканалу СТБ) в Чернівцях у родині потомствених лікарів. Її батьки були медиками: батько згодом перейшов на наукову роботу в галузі ендокринології, а мати працювала окулісткою. Сестра Людмили обрала спеціальність дитячого гастроентеролога. Як зазначає сама Людмила, вона стала єдиною в сім’ї акушеркою-гінекологинею, хоча її батько свого часу прийняв близько 700 пологів, працюючи єдиним лікарем у сільському районі.

Про особисте життя Людмила розповідає небагато, зберігаючи приватність. Відомо, що вона заміжня і має доньку, яка разом із подругою стала психологинею, що Людмила згадує з гумором: «У нашій сім’ї з’явилися два психологи, і це неспроста». Її чоловік і донька підтримують її кар’єру, хоча Людмила зізнається, що баланс між роботою, телевізійною діяльністю та сім’єю буває непростим.

Ранні роки: Шлях до медицини

Людмила зростала в атмосфері, де медицина була не просто професією, а способом життя. Ще в дитинстві вона вирішила продовжити сімейну традицію і вступила до Чернівецького державного медичного інституту (нині Буковинський державний медичний університет), який закінчила з відзнакою в 1991 році за спеціальністю «акушерство та гінекологія».

Після завершення навчання вона почала працювати лікарем у пологовій залі в Чернівцях, а згодом – у жіночій консультації. Цей період заклав основу її професійного досвіду, адже робота в пологовому залі дозволяла їй бачити результати своєї праці майже миттєво – народження здорових дітей. Людмила зазначає, що акушерство привабило її можливістю приносити радість і позитив, що вирізняє цю спеціальність серед інших медичних напрямів.

Шлях до слави: Від Чернівців до Києва

У 2003 році Людмила переїхала до Києва, де розпочала новий етап своєї кар’єри. Вона активно брала участь у міжнародних і національних конгресах з акушерства, гінекології та ультразвукової діагностики, поглиблюючи свої знання. У 2010 році вона здобула спеціалізацію з ультразвукової діагностики в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.

• Її професійний розвиток включає численні курси підвищення кваліфікації:
• 2016 рік- спеціалізовані курси «Основи лазерної медицини» на базі Asclepion Laser Technologies, Німеччина;
• 2018 рік – дисекційний кадавер-курс пластичного хірурга Метью Стефанеллі, Франція;
• 2019 рік – майстер-клас «Рак шийки матки в практиці акушера-гінеколога»;
• 2020 рік – теоретичний і практичний курс «Контурна пластика інтимних зон».

У 2014 році Людмила стала однією з ведучих телепроєкту «Я соромлюсь свого тіла» на телеканалі СТБ разом із колегами Катериною Безвершенко та Валерієм Ославським. Ця програма принесла їй широку популярність завдяки її здатності пояснювати складні медичні питання доступно та з емпатією. Вона також брала участь у проєктах «Давай поговоримо про секс» і «За живе», ставши улюбленицею глядачів.

У 2020 році Людмила заснувала власну клініку Shupeniuk Medical Club у Києві, яка стала більше, ніж просто гінекологічним центром. Клініка пропонує комплексний підхід до жіночого здоров’я, включаючи гінекологію, репродуктологію, дерматологію, ендокринологію, дієтологію, кардіологію та психологію. Людмила працює там разом із командою висококваліфікованих спеціалістів, надаючи послуги від профілактичних оглядів до складних процедур, таких як біопсія шийки матки чи контурна пластика інтимних зон.

Телевізійна кар’єра та просвітницька діяльність

Участь у телепроєкті «Я соромлюсь свого тіла» зробила Людмилу Шупенюк відомою далеко за межами медичної спільноти. Вона стала голосом жінок, які соромляться говорити про свої проблеми, допомагаючи розвінчувати міфи та боротися зі стигмою навколо гінекологічних питань. У програмі вона розглядала складні випадки, як-от позаматкову вагітність чи рак молочної залози, демонструючи професіоналізм і чуйність. Одним із найтрагічніших моментів у її телевізійній кар’єрі стала історія Каріни Рубцової, вагітної жінки з занедбаним раком молочної залози, яку не вдалося врятувати. Цей випадок глибоко вплинув на Людмилу, підкресливши важливість ранньої діагностики.

Окрім телебачення, Людмила активно веде YouTube-канал, де простими словами пояснює теми жіночого здоров’я: від менструального циклу та овуляції до гормональних аналізів і менопаузи. Її мета – створити культуру турботи про здоров’я, де профілактичні огляди стануть нормою. Вона також є спікеркою на українських і міжнародних конференціях, де ділиться досвідом із колегами та популяризує сучасні підходи до гінекології.

Особисте життя: Баланс між кар’єрою та сім’єю

Людмила Шупенюк рідко ділиться подробицями особистого життя, але в інтерв’ю зазначає, що її сім’я – це її підтримка і натхнення. Вона заміжня, має доньку, і, попри щільний графік, намагається знаходити час для рідних. Людмила зізнається, що медійність іноді ускладнює життя: люди часто звертаються до неї за допомогою, вважаючи, що вона зобов’язана лікувати всіх безкоштовно, як у телепроєкті. Проте вона цінує можливість доносити важливі знання до широкої аудиторії.

Її феміністичні погляди також впливають на роботу: Людмила завжди підкреслює, що вона «на боці жінок» і прагне допомагати їм відчувати себе впевненими та здоровими. Вона вважає, що акушерство – це найпозитивніша галузь медицини, адже вона пов’язана з народженням нового життя.

Висновок: Жіноче здоров’я як покликання

Людмила Шупенюк – це не лише лікарка вищої категорії з понад 30-річним досвідом, а й людина, яка змінила сприйняття гінекології в Україні. Її робота на телебаченні, у клініці та на YouTube-каналі допомагає жінкам позбутися сорому, піклуватися про своє здоров’я та відчувати себе сильними. Від Чернівців до Києва, від пологової зали до телевізійних студій – її шлях є прикладом того, як професіоналізм, емпатія та пристрасть до своєї справи можуть змінити життя тисяч людей. Людмила Шупенюк продовжує бути голосом жіночого здоров’я, і її внесок у медицину та просвітництво важко переоцінити.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”