Дата народження: 17 серпня 1968 р.\ Місце народження: м. Самбір, Україна\ Дата смерті: 2 лютого 2015 року
Андрій Вікторович Кузьменко (відомий під псевдонімом Кузьма Скрябін) народився 17 серпня 1968 року у місті Самбір Львівської області України, на березі Дністра. Мати хлопчика, Ольга Михайлівна, працювала викладачем музики, а в часи студентства збирала фольклор по навколишніх селах. Після завершення педагогічного інституту в Дрогобичі жінка створила дитячий народний ансамбль, який виконував пісні, що записувала на старий касетний магнітофон Ольга Михайлівна.
А Віктор Кузьмич ще в молодості здобув серйозну професію та працював інженером на заводі, пов’язаному з хімічною промисловістю. Родину Кузьменків завжди об’єднувала спільна творча іскра. Коли Андрієві виповнилося 20 років, сім’я захопилася виготовленням глиняних дзвіночків, які згодом розмальовували народними візерунками. Цей цікавий промисел родина перейняла у литовців після туристичної подорожі до Вільнюса.
Усвідомлюючи важливість вивчення іноземних мов, батьки віддали сина до школи з акцентом на англійську мову. Одночасно маленький Андрій навчався грі на фортепіано в музичній школі за наполяганням матері. Самому хлопчику музика зовсім не була до вподоби.
Першим кроком до блискучої музичної кар’єри стала щаслива випадковість. Андрій якось почув мелодію, що лунала з динаміків – пісню «Lady Madonna», тоді ще не знаючи, що її виконують легендарні The Beatles. Хлопчику настільки сподобалась мелодія, що він вирізав з шматка фанери гітару, намалював струни і «грав» на ній улюблену мелодію. А пізніше Андрій спробував зіграти музику на фортепіано.
Здивований власними досягненнями, хлопчик почав створювати оригінальні мелодії.
У 1978 році Віктор Кузьмич на роботі здобув путівку в оздоровницю на чорноморському узбережжі Болгарії. Під час відпочинку родина Кузьменків познайомилася з відомим радянським кінорежисером Микитою Сергійовичем Михалковим та його сином Степаном. Підприємливий Андрій подавав синові режисера м’ячі, поки той грав у теніс, заробивши тим самим свої перші гроші.
Незабаром сім’я переїхала в невелике містечко Новояворівськ. Там Андрій закінчував школу з тим самим поглибленим вивченням англійської, продовжував опановувати гру на фортепіано та почав відвідувати спортивну школу. Там майбутній співак заслужив і підтвердив звання кандидата в майстри спорту з біатлону. У вільний час юнак захоплювався волейболом і плавав у басейні.
У підлітковому віці Андрій, вільно розмовляючи польською, з насолодою слухав радіостанції, що мовили з Польщі. Той період співак пізніше згадував у тексті пісні «Старі фотографії». Сам Скрябін пригадував в інтерв’ю, що в період комунізму польські радіостанції служили молоді вікном у зовнішній світ. Щоб почути в динаміках рок-музику, Андрій з друзями часто залазили на дахи дев’ятиповерхівок, де було менше перешкод в ефірі.
Враховуючи модні тенденції польської музики, в середині 1980-х років Андрій серйозно захопився панк-роком, який з часом трансформувався в нью-вейв. Проте, пов’язувати з музикою життя Кузьменко тоді ще не планував. Отримавши атестат про середню (повну) загальну освіту, Андрій вирушив до Львова вступати в медичний. Його приваблювала кар’єра невропатолога. Але з медициною в Андрія не склалося – до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького молодий чоловік не вступив.
Розчарований Андрій пішов навчатися в училище, де опанував спеціальність штукатура.
Але не змирившись із відмовою від мрії стати лікарем, цілеспрямований Кузьменко після технічного училища все ж вступив до Петрозаводського державного університету на медичний факультет. Закінчивши перший курс, Андрій пішов в армію, а згодом перевівся до Львова, де й здобув диплом зубного лікаря.
Музична кар’єра Андрія Кузьменка розпочалася з знайомства з Ігорем Яцишиним. Хлопці створили дует «Ланцюгова реакція», який виконував пісні у стилі панк-року. Вірші до пісень переважно писав сам Андрій. Часто він складав слова англійською мовою, а потім вже перекладав їх на російську та українську.
Протягом короткого часу Андрій виступав у складі ще 4 молодих музичних гуртів, де був вокалістом, гітаристом, автором пісень та композитором. Одночасно Андрій виступав на експериментальних майданчиках і як сольний виконавець. У вільний від музики час молодий чоловік часто подорожував Європою – відвідував Польщу, Німеччину.
Формування гурту «Скрябін» у його першому складі відбулося у червні 1989 року. Тоді Андрій з Ростиславом Домишевським (гітара, автор текстів та музики), Сергієм Герою (клавішні), Ігорем Яцишиним (ударні) та Олександром Скрябіним (звукорежисер) створили гурт «Скрябін», обличчям та серцем якого став сам Андрій Кузьменко.
Першим альбомом колективу стала англо-українська платівка «Відчуваєш біль», яка наразі вважається втраченою. Тоді ж, у 1989 році, хлопці зняли перший у своїй творчій біографії кліп на головну композицію альбому. Назва гурту з’явилася вже після виходу першого альбому і жодним чином не пов’язана з композитором Олександром Миколайовичем Скрябіним. Гурт названо на честь його учасника – тезки композитора.
Перший концерт молодого гурту відбувся у 1991 році перед військовослужбовцями, які зустріли хлопців досить байдуже. Активна робота «Скрябіна» почалася у 1992 році після укладення контракту з продюсерським центром.І тут музикантам не пощастило. Зала невдовзі закрилася, а платівка, над якою вони працювали, існувала лише у цифровому просторі.
Лише переїзд до Києва та презентація альбому «Птахи» у 1995 році нарешті принесли визнання «Скрябіну». Композиції з цієї платівки значно відрізнялися від попередніх творів музикантів, вони стали молодіжними та ритмічними.
Творчість Кузьми Скрябіна поступово здобувала прихильність, хоча сольних виступів хлопці поки не давали, але вже виступали як підтримка у відомих українських виконавців. А сам Андрій несподівано для себе став телевізійним ведучим.
Справжній резонанс в українській музиці викликав альбом «Казки», що вийшов у 1997 році. У травні того ж року відбувся перший окремий концерт гурту, після якого «Скрябін» зайняв своє місце в українському шоу-бізнесі. Хлопців неодноразово визнавали найкращим гуртом, а їхні альбоми розходилися великими тиражами. Незабаром про «Скрябіна» дізналися і в Росії, а географія їхніх концертів значно розширилася.
У 2000 році всередині гурту почалися суперечки. Знову змінився стиль гурту, подальші альбоми записувалися у жанрі поп-року, а тексти пісень щедро присмачувалися саркастичним гумором та глузуванням.
З 2002 року гурт тісно співпрацює з політичними партіями. Так, альбом «Озимі люди» виходить за підтримки виборчого блоку «Команда озимого покоління», тоді ж Рой Домішевський покинув колектив, а через рік пішов ще один учасник – Шура.
Восени 2004 року під час політичних подій в Україні хлопці з першого складу «Скрябіна» остаточно припинили спілкування (включно з дружнім). А в листопаді 2007 року і сам Кузьма Скрябін замислився про окрему кар’єру поза колективом. У період з 2007 по 2015 рік гурт випустив ще 4 альбоми, досить різноманітні за настроєм та звучанням.
У 1994 році Андрій одружився з дівчиною з паралельного класу Світланою Бабійчук, а через 3 роки у пари народилася дочка, яку назвали Марія-Барбара. Друге ім’я дівчинці дав батько у зв’язку з тим, що захоплювався творчістю Барбари Брилської. Андрій не раз підкреслював в інтерв’ю зовнішню подібність дружини та дочки з його улюбленою акторкою.
У вільний час Андрій любив подорожувати: об’їздивши з дружиною півсвіту, співак відобразив це в тексті пісні «Місця щасливих людей». Крім того, співак любив читати, поважав філософію і часто насичував філософським змістом пісні, наприклад, «Люди як кораблі».
У лютому 2015 року в Кривому розі Кузьма давав концерт, присвячений ювілею гурту. А вранці 2 лютого на трасі, що веде з Кривого рогу до Києва, сталася аварія. Андрій Кузьменко, який перебував за кермом автомобіля, помер на місці події. Причиною смерті стали отримані ушкодження. 5 лютого у Львові відбулися похорони співака.
Водій вантажівки, з яким зіткнувся джип Скрябіна, постраждав, але вижив. В інтерв’ю журналістам чоловік розповів, що дорога була слизькою після дощу, а Кузьменко мчав на великій швидкості. На фото з місця аварії автомобіль Андрія нагадує купу понівеченого металу – у співака просто не було шансу залишитися живим.
Вже після смерті дружини Світлана Бабійчук розповідала в інтерв’ю про те, що серед особистих речей чоловіка знайшли тексти пісень на політичні теми. А декілька пісень з різкими висловлюваннями Андрій вже встиг заспівати: «Сука війна», «Лист до президентів» та інші. Враховуючи складну військово-політичну ситуацію в Україні в цей період, у ЗМІ почали з’являтися версії щодо вбивства співака з політичних причин.
У 1998 році з’явився твір під назвою «Танок пінгвіна». Наступного року, у 1999-му, було створено «Черв’яка». У 2000-му світ побачив «Стильна держава», а через рік, у 2001-му – «Роздягання». У 2002 році було представлено «Зимові особини», а в 2003-му – «Природність». У 2005 році було випущено «Танго», а ще через два роки, у 2006-му – «Блиск». У 2007-му з’явилося питання «Про почуття?». У 2009 році було створено «Мій розвиток», а у 2012-му – «Радіохвилі кохання». У 2013 році світ почув «Добродушного», а в 2014-му – «Двадцять пять».
Увійдіть у свій обліковий запис