Ранні роки та початок кар’єри

Майбутній актор Костянтин Войтенко народився 23 серпня 1988 року в місті Дніпропетровськ (нині Дніпро), Українська РСР. З дитинства він виявляв інтерес до мистецтва, що привело його до рішення здобути акторську освіту. У 2011 році Костянтин закінчив акторське відділення Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де отримав ґрунтовну підготовку.

Його перші кроки в акторській кар’єрі були пов’язані з театром: з 2012 року він працює в Київському новому драматичному театрі на Печерську, де зіграв у численних виставах, демонструючи свою здатність перевтілюватися в різноманітні образи.

Ще до театральної кар’єри Костянтин спробував себе на телебаченні, взявши участь у талант-шоу «Україна сльозам не вірить». Цей проєкт став для нього першим досвідом роботи перед камерами та допоміг привернути увагу продюсерів і режисерів.

Прорив у кіно

Костянтин Войтенко здобув широку популярність завдяки ролям у популярних українських серіалах і фільмах. Серед його найвідоміших робіт – ролі в комедійних серіалах «Коли ми вдома», «Будиночок на щастя» та «Село на мільйон». Ці проєкти показали його як актора, здатного органічно поєднувати гумор і драматичну глибину. У 2020 році він зіграв у фільмі «Толока» режисера Михайла Іллєнка, де його роль додала історичній стрічці сучасного звучання.

Костянтин також активно знімається в інших жанрах, включаючи драми, мелодрами та комедії. Його фільмографія охоплює десятки проєктів, серед яких серіали «Рейс», «В полоні у перевертня» та «Мама». Його акторська гра вирізняється природністю, що робить його персонажів близькими та зрозумілими для глядачів.

На телебаченні

У 2021 році Костянтин взяв участь у восьмому сезоні шоу «Танці з зірками», де продемонстрував не лише акторський, а й танцювальний талант. Хоча він не здобув перемоги, його виступи отримали схвальні відгуки від глядачів і суддів, а сам проєкт додав йому популярності.

Сім’я та особисте життя

Особисте життя Костянтина Войтенка привертає не менше уваги, ніж його творчість. У 2015 році він одружився з танцівницею Валентиною Марініною, з якою познайомився під час роботи над театральними проєктами. У 2016 році в пари народилася донька Емілія.

Проте їхній шлюб завершився гучним розлученням у 2022 році. Скандал навколо розлучення був пов’язаний із звинуваченнями Валентини в домашньому насильстві, що викликало широкий резонанс у ЗМІ. Костянтин заперечував ці звинувачення, але скандал вплинув на його репутацію.

У червні 2024 року Костянтин одружився вдруге – з дизайнеркою Наталією Камінською. Весілля відбулося в Києві, і актор поділився фотографіями церемонії, які викликали позитивну реакцію серед шанувальників. За його словами, Наталія стала для нього новим джерелом натхнення, і пара активно підтримує одне одного в професійному та особистому житті.

Костянтин Войтенко вважає, що акторська професія – це не лише гра, а й спосіб спілкування з глядачем. «Кожна роль – це маленька історія, яка може змінити чиєсь сприйняття світу», – зазначив він в одному з інтерв’ю. Він активно підтримує український кінематограф, вважаючи, що сучасні українські серіали та фільми мають великий потенціал на міжнародній арені.

Творча філософія та вплив

Незважаючи на скандали, Костянтин продовжує працювати над новими проєктами, знімаючись у серіалах і беручи участь у театральних постановках. Його вміння зберігати баланс між комерційними проєктами та мистецтвом робить його однією з ключових фігур сучасного українського шоу-бізнесу.

Підсумок

Костянтин Войтенко – це актор, чия кар’єра є прикладом поєднання таланту, наполегливості та вміння долати труднощі. Від театральної сцени до популярних серіалів, від скандальних заголовків до нового сімейного щастя – його історія сповнена контрастів. 

Костянтин продовжує завойовувати серця глядачів своєю щирістю та професіоналізмом, залишаючись однією з найяскравіших зірок українського кіно і театру.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”