Майбутня акторка Дженніфер Енн Гарнер народилася 17 квітня 1972 року в Х’юстоні, штат Техас, США, але виросла в Чарлстоні, Західна Вірджинія, у сім’ї середнього класу. Її батько, Вільям Джон Гарнер, був інженером-хіміком, а мати, Патрісія Енн, викладала англійську мову в коледжі. Дженніфер була середньою з трьох сестер – у неї є старша сестра Меліса та молодша Сюзанна. Сім’я жила за консервативними принципами методистської церкви, що передбачало суворі правила: дівчатам заборонялося фарбуватися чи проколювати вуха до 16 років, а балет і театр стали для Дженніфер способом самовираження.
У три роки Дженніфер почала займатися балетом, що розвинуло її дисципліну та грацію. Вона також захоплювалася музикою, граючи на саксофоні в шкільному оркестрі. Після закінчення середньої школи імені Джорджа Вашингтона в Чарлстоні в 1990 році Дженніфер вступила до Університету Денісона в Огайо, плануючи вивчати хімію, як її батько. Проте любов до театру перемогла: вона змінила спеціальність на драматичне мистецтво і в 1994 році отримала ступінь бакалавра. Після цього Дженніфер переїхала до Нью-Йорка, щоб розпочати акторську кар’єру.
У Нью-Йорку Дженніфер почала з роботи в театрі, виступаючи в невеликих постановках і підробляючи офіціанткою. Її перша роль на телебаченні була в телефільмі «Зоя» (1995), де вона зіграла епізодичну роль. У 1996 році вона отримала невелику роль у серіалі «Закон і порядок», а також з’явилася в телешоу «Фелісіті», де познайомилася з режисером Джей Джей Абрамсом, який згодом змінив її кар’єру.
У 1998 році Дженніфер переїхала до Лос-Анджелеса, де отримала перші значні ролі в серіалах «Час твого життя» та «Значні інші». Хоча ці проєкти не стали хітами, вони допомогли їй здобути досвід. У 2000 році вона з’явилася у фільмі «Де моє авто, чувак?», який став її дебютом на великому екрані, хоча роль була другорядною.
Справжній прорив відбувся в 2001 році, коли Джей Джей Абрамс запросив Дженніфер на головну роль Сідні Брістоу в серіалі «Шпигунка» («Alias»). Цей шпигунський трилер став культовим, а Гарнер отримала «Золотий глобус» у 2002 році та чотири номінації на «Еммі». Роль Сідні, агента ЦРУ з подвійним життям, вимагала від Дженніфер не лише акторської майстерності, а й фізичної підготовки: вона вивчала бойові мистецтва та виконувала багато трюків самостійно. Серіал тривав до 2006 року і зробив її зіркою світового рівня.
Паралельно з «Шпигункою» Дженніфер почала зніматися у великих кінопроєктах. У 2001 році вона зіграла медсестру в історичній драмі «Перл-Гарбор», де її партнерами були Бен Аффлек і Кейт Бекінсейл. У 2003 році вона отримала роль Електри у фільмі «Шибайголова», де також зіграв Бен Аффлек. Хоча фільм отримав змішані відгуки, хімія між Дженніфер і Беном стала початком їхніх особистих стосунків. У 2004 році вона зіграла головну роль у комедії «З 13 до 30», яка стала комерційним успіхом і закріпила за Гарнер статус універсальної акторки, здатної працювати в різних жанрах.
Після завершення «Шпигунки» Дженніфер зосередилася на кіно. Вона знялася в романтичних комедіях, таких як «Привиди минулих подружок» (2009) і «День Святого Валентина» (2010), а також у драмах, зокрема «Далласький клуб покупців» (2013), де її роль лікаря Ів Сакс отримала схвальні відгуки. У 2018 році вона повернулася до екшену, зігравши матір-месницю в трилері «М’ята» («Peppermint»), який показав її в новому амплуа.
Дженніфер також спробувала себе як продюсерка. У 2016 році вона заснувала компанію Vandalia Films, яка працювала над фільмом «Племена Палу» та серіалом «Кемпінг» (2018). У 2021 році вона спродюсувала і знялася в сімейній комедії «День “Так”» для Netflix, яка отримала позитивні відгуки за теплу атмосферу та сімейні цінності.
Особисте життя Дженніфер Гарнер завжди привертало увагу ЗМІ, особливо через її шлюб із Беном Аффлеком. Вона познайомилася з ним у 2000 році на зйомках «Перл-Гарбор», але їхні стосунки почалися в 2002 році на зйомках «Шибайголови». У 2004 році, після розлучення Дженніфер із першим чоловіком, актором Скоттом Фолі (2000-2004), вона почала зустрічатися з Аффлеком. Вони одружилися в 2005 році на приватній церемонії на островах Теркс і Кайкос, де єдиними гостями були актори Віктор Гарбер і його партнер.
У подружжя народилося троє дітей: доньки Вайолет (2005) і Серафіна (2009) та син Семюел (2012). Шлюб із Аффлеком здавався ідеальним, але в 2015 році пара оголосила про розлучення, яке завершилося в 2018 році. Причиною розриву називали залежність Аффлека від алкоголю, хоча Дженніфер підтримувала його під час реабілітації та зберегла дружні стосунки заради дітей. З 2018 року Дженніфер перебуває в стосунках із бізнесменом Джоном Міллером, генеральним директором CaliGroup, хоча вони уникають публічності.
Дженніфер виросла в тісній родині, де її батьки, Вільям і Патрісія, прищепили їй цінності працьовитості та доброти. Вона підтримує близькі стосунки з сестрами Мелісою і Сюзанною, які живуть непублічним життям. Меліса працює в сфері освіти, а Сюзанна – у фінансах. Дженніфер часто згадує, що її мати була для неї прикладом стійкості, а батько, який помер у 2024 році, надихав її бути відповідальною.
Її діти – центр її життя. Дженніфер активно бере участь у їхньому вихованні, відвідує шкільні заходи та захищає їх від надмірної уваги ЗМІ. Вона також підтримує дружні стосунки з Беном Аффлеком, щоб забезпечити дітям стабільність.
Дженніфер Гарнер залишається однією з найулюбленіших акторок Голлівуду завдяки своїй щирості та універсальності. Її ролі в «Шпигунці», «З 13 до 30» та «Даллаському клубі покупців» демонструють її здатність працювати в різних жанрах, від екшену до драми. Як продюсерка, вона продовжує створювати проєкти, які відображають її цінності, зокрема сімейні та соціальні.
У 2025 році Дженніфер працює над новими кінопроєктами, включаючи комедію для Netflix і можливе повернення до ролі Електри в новому проєкті Marvel. Вона також активно займається благодійністю, підтримуючи дітей у США та за кордоном. Її історія – це приклад того, як талант, доброта та наполегливість можуть поєднуватися, створюючи не лише успішну кар’єру, а й життя, яке надихає інших. Дженніфер Гарнер – це не лише голлівудська зірка, а й жінка, яка залишається вірною собі та своїм принципам.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис