Дата і місце народження

6 вересня 1978 року, під теплим сонцем Діви, у культурному серці Полтави – місті, де козацькі легенди шепочуть про силу духу, – з’явилася на світ Інна Шевченко. Діва за знаком зодіаку, вона з дитинства вбирала полтавську енергію: норовливість, як степовий вітер, і мрії, що сяють яскравіше за Хрещатик, куди доля покличе пізніше.

Школа і освіта

Шкільні роки в Полтаві пройшли в ритмі уроків і перших мрій про великий світ – деталі тих часів оживають у спогадах про незалежність, де серед однокласників зародилася любов до слів, що змінюють реальність. У 1990-х Інна обрала журналістику, вступивши до Київського державного університету (нині – національний університет імені Тараса Шевченка) на факультет журналістики. Тут, серед лекцій про етику ефіру та силу репортажу, теорія ожила в практиці: диплом став трампліном – від студентських газет до професійних студій, де талант оповідача відточився, як лезо пера в руках бунтарки.

Кар’єра

Кар’єра Інни – це ривок від регіональних новин до національного ефіру, з фокусом на гострих репортажах. Початок у 2000-х: після вишу – перші кроки в полтавських медіа, де репортажи про локальні події стали школою правди. Переїзд до Києва – стрибок на ICTV: спочатку репортерка, де гострі матеріали формували стиль – динамічний, незалежний, з ноткою емпатії. З 2010-х – злет: ведуча програми “Факти” на ICTV, де щовечора фіксувала пульс країни, від Майдану до війни, перетворюючи новини на розмови серце до серця.

Під час повномасштабного вторгнення – голос єдності: ефіри з укриттів, де “Факти” ставали щитом для глядачів. У 2025-му, у 47 років, – пауза в ефірі для материнства, але з планами на повернення: її YouTube та Instagram – вікно в реальність, де журналістика переплітається з особистими історіями. Кар’єра – не сходинки, а марафон: від Полтави до ICTV, де кожне слово – як постріл у брехню.

Сім’я

Інна – майстриня балансу, де приватне – як тиха пауза в ефірі. Народжена в полтавській сім’ї, деталі батьків лишаються в тіні: ймовірно, прості українці, що виростили доньку з душею бунтарки – “норовлива та незалежна з дитинства”, як сама зізнається. Довгий час без дітей – вибір кар’єри, але в 2020-му – кохання: наречений французький режисер Лоран Жаві, з яким щотижня літала до Франції. Шлюб у Руссільйоні – романтичний акорд, де “він вірить у науку, я – у диво”. У 2025-му – диво: син народився 3 жовтня у Франції від ЕКЗ (третя спроба після гормональної терапії в Іспанії), перше фото – в Instagram, де “ми вдячні за це диво”. У 47 сім’я – її нова новина: “Більше вірю в диво”.

Сучасність

Сьогодні Інна Шевченко – у радісній паузі: мама в 47, з новонародженим сином у Франції, де софіти поступилися колисковим, а ефір – планам на повернення до “Фактів”. Живе між Києвом і Руссільйоном, ближче до серця кохання, де війна навчила цінувати кожну мить. У 2025-му активно в соцмережах: пости про материнство, підтримка ЗСУ, інтерв’ю про “диво ЕКЗ” – натхнення для жінок. “Я не йду по головах, але домагаюся мети”, – її маніфест. Портрет повний, з простором для нових випусків – як відкритий ефір надії.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”