У вихорі української економіки, де газові труби шепочуть про мільярди, а парламентські коридори - про амбіції, Ігор Абрамович вирізняється як стратег, що перетворює ризики на активи, а офшори на мости до успіху.
Ігор Олександрович Абрамович з’явився на світ 24 серпня 1984 року в Харкові – промисловому серці Східної України, де сталеварні печі та наукові лабораторії формують характер тих, хто мріє про великі масштаби.
Дитинство Ігоря пройшло в атмосфері інтелектуального Харкова: він опанував базові знання в місцевій школі, а згодом обрав шлях юриста, вступивши до Харківського національного університету внутрішніх справ. Тут, серед лекцій про право та економіку, зародилася його схильність до стратегічного мислення – не просто теорія, а інструмент для майбутніх угод. Закінчивши університет, Абрамович продовжив самовдосконалення через бізнес-курси та міжнародні програми, фокусуючись на фінансах і енергетиці, бо, як сам жартує, “закони – це правила гри, а освіта – ключ до виграшу”.
Карьєра Абрамовича – це мозаїка з енергетики, будівництва та політики, де кожен крок множить статки. Ще у 2000-х він увійшов у газовий бізнес, ставши акціонером і президентом ТОВ “ДВ Нафтогазовидобувна компанія” (2015–2016), яку згодом продав Павлу Фуксу. Сьогодні його група компаній охоплює видобуток газу, альтернативну енергію, торгівлю електроенергією, дорожнє будівництво, нерухомість, IT та інвестиції в акції – з офшорами на кшталт “Айміні Інвестментс Лімітед” і “Самалені Файненс ЛТД”.
У 2020-му Forbes включив його до топ-25 найбагатших депутатів, з активами, що сягають мільярдів гривень. Політичний акорд припав на 2019-й: обраний нардепом від ОПЗЖ (IX скликання), де став заступником голови комітету з фінансів, податків і митної політики, співголовою групи “Відновлення України” та членом делегацій у НАТО, США, Великобританії та інших країнах. Попри партійний ярлик, Абрамович тримався проукраїнської лінії, як відзначали Давид Арахамія та мер Харкова Ігор Терехов, називаючи його “білою вороною” в фракції. У 2022-му ДБР відкрило справу щодо “Батальйону Монако” з його участю, а навесні 2023-го мандат завершився – фокус повернувся до бізнесу, з акцентом на відновлення інфраструктури після війни.
Сім’я для Абрамовича – як надійний фундамент імперії: дружина Марина Абрамович – його партнерка в житті та, можливо, в бізнес-рішеннях, а п’ятеро дітей (Ілля, Єва, Ніка, Лія та Лев) – джерело натхнення для колекціонування сучасного мистецтва. Батько Олександр Абрамович, сам бізнесмен, передав сину перші уроки підприємництва. Деталі приватного життя тримаються подалі від софітів, бо, за словами Ігоря, “сім’я – це не стаття в Forbes, а тиха гавань”.
На 41-му році, у жовтні 2025-го, Абрамович – це машина реформ: з Харкова керує групою компаній, що інвестує в зелену енергію та IT, паралельно лобіюючи проєкти відновлення України через міжнародні зв’язки. З активів на 88 млн гривень (за декларацією 2019-го) він увійшов у рейтинги мільярдерів, колекціонує українське мистецтво та грає в шахи, як у велику гру. Попри скандали, як оренда вілли в Іспанії чи чутки про від’їзд у 2022-му, Абрамович лишається в грі: “Я – харків‘янин, і моя Україна – це не тільки бізнес, а й майбутнє моїх дітей”. Сьогодні він фокусується на інвестиціях у поствоєнну відбудову, балансуючи між офшорами та патріотизмом.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис