Дата і місце народження

3 серпня 1979 року в маленькому преріямському містечку Форт-Саскatchewan, провінція Альберта, Канада, з’явилася Ніколь Еванджелін Ліллі – середня з трьох доньок у релігійній сім’ї. Мама, власниця дитячого садка чи консультантка з краси, і тато, вчитель домашнього господарства чи економіки, прищепили їй християнські цінності, які згодом стали основою філантропії. Зі старшою та молодшою сестрами Еванджелін росла в Британській Колумбії, де прерії формували її любов до природи й пригод.

Школа і освіта

Шкільні роки в W. J. Mouat Secondary School в Абботсфорді, Британська Колумбія, були тріумфом: з GPA 4.3 Еванджелін стала капітаном футбольної команди й віце-президентом студентської ради, балансуючи спорт із лідерством. Після випуску – гуманітарна місія в Філіппінах, де вона жила в бідних громадах, будуючи школи й навчаючи дітей. Потім Університет Британської Колумбії: спеціальність “Міжнародні відносини”, бо мріяла про кар’єру в світовому розвитку. Щоб оплатити навчання, підробляла стюардесою в Royal Airlines (завдяки чому вільно говорить французькою), офіціанткою, механіком на нафтових платформах і навіть у церковному таборі. “Я хотіла рятувати світ, а не позувати”, – зізнавалася вона, але доля повернула до шоу-бізнесу.

Кар’єра

Моделінг став випадковим трампліном: у 20 на вулиці Келоуни її помітила агенція Ford, і контракт допоміг оплатити університет. Дебют – епізоди в “Judgment Day” (2002) та “Kingdom Hospital” (2004), кіно – “Stealing Sinatra” (2003) і “The Long Weekend” (2005). Прорив – роль Кейт Остін у “Загублених” (2004-2010): виживальниця з таємницями, яка принесла 6 номінацій на Golden Globe, SAG Award за ансамбль і статус “найсексуальнішої на ТБ” від TV Guide (2007). “Lost” зробив її зіркою, але Еванджелін ненавиділа славу: “Фотографи ховалися в кущах біля дому – це кошмар”.

Кіно кликало драмою: у “Пораненому замку” (2008) – журналістка в Іраку, номінація на Gotham Award. “Реальний сталевий” (2011) – тренерка з боксу поряд із Х’ю Джекманом. Фентезі-стрибок – Торіель в “Гобіті” Пітера Джексона: “Пустеля Смауга” (2013, $958 млн) і “Битва П’яти Воєначальників” (2014, $962 млн), де вона грала ельфійську лучницю – роль, вигадана для неї. Marvel – вершина: Хоуп ван Дайн / Оса в “Людина-мурашка” (2015), “Людина-мурашка та Оса” (2018), “Месники: Завершення” (2019, $2,8 млрд) і “Людина-мурашка та Оса: Квантоманія” (2023, $476 млн). Голос у “Монстри проти прибульців” (2009). Авторка – дитяча серія “Squickerwonkers” (2014-2016) про дивакуватих вигнанців, натхненна її гуманітарним досвідом.

Нагороди: MTV Movie Award, People’s Choice, Annie за озвучку. Rotten Tomatoes хвалить “Lost” (85%), “Гобіт” (74%), “Людина-мурашка” (83%). У 2025-му – голос у анімації, але акторство на паузі.

Сім’я

Особисте життя Еванджелін – тиха гавань після штормів слави. Шлюб із хокеїстом Мюрреєм Хоуном (2003-2004) – короткий і бурхливий. Роман із Домініком Моноґаном (“Загублені”, 2004-2007) – пристрасний, але з публічними скандалами. З 2010-го – з Норманом Калі, продюсером “Загублених”, який став опорою. Перший син, Ка�кілі (гавайською “грім”), народився в травні 2011-го – під час пологів гримів грім, що й надихнуло на ім’я. Другий син – жовтень 2015-го, імені не розголошує. Сім’я живе в Гонолулу, Гаваї, у екологічному стилі: Еванджелін повернулася на знімки через 3 місяці після пологів, але ставить родину понад усе. “Діти – мій справжній успіх”, – каже вона.

Сучасність

На 46-му році (жовтень 2025-го) Еванджелін Ліллі – не просто актриса, а активістка й авторка, яка обрала паузу від Голлівуду. У листопаді 2023-го оголосила про “відставку”: “Я виросла з ролі героїні на екрані – час грати її в житті”. Фокус на філантропії: заснувала комітет з прав людини в універі, підтримує GO Campaign, Task Brazil, ЮНІСЕФ, бореться за права жінок у Лаосі та освіту в Африці. Живе на Гаваях з родиною, пише книги, медитує, займається йогою. Християнка з екологічними поглядами, уникає соцмереж, але ділиться мудрістю: “Слава – пастка, свобода – у служінні”. Попереду – гуманітарні проєкти, можливо, режисура. “Я щаслива бути мамою й борцем за добро”, – підкреслює канадська “оса” з прерійським серцем.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”