День народження: 7 грудня 1988 р.\ Місце народження: Мельбурн, Австралія\ Зріст: 157 см.\ Вага: 52 кг.\ Сімейний стан: одружена з Едді О'Кіф\
Майбутня акторка Емілі Джейн Браунінг народилася 7 грудня 1988 року в Мельбурні, штат Вікторія, Австралія, в сім’ї Ендрю та Шеллі Браунінг. Вона має двох молодших братів, Ніколаса та Метью. Зростаючи в культурно багатому Мельбурні, Емілі з дитинства захоплювалася мистецтвом, зокрема літературою, фотографією та модним дизайном. Її талант помітили рано: у вісім років вона зіграла в шкільній виставі, де її побачив батько однокласника, який працював у акторській сфері. Він порадив їй спробувати себе в акторстві, і незабаром Емілі отримала свого першого агента.
Вона навчалася в Hurstbridge Learning Co-op і Eltham High School, де в 2006 році склала іспити для отримання сертифікату про середню освіту (Victorian Certificate of Education). Попри ранній початок кар’єри, Емілі наполягала на завершенні освіти, що свідчить про її дисциплінованість. У дитинстві вона вчилася вимовляти американську англійську, дивлячись передачу Вулиця Сезам, що згодом допомогло їй у голлівудських проєктах.
Її акторський дебют відбувся в 1998 році, коли 10-річна Емілі зіграла роль Опал Рітчі в австралійському телевізійному фільмі “Відлуння грому” (The Echo of Thunder). Ця роль принесла їй номінацію на премію Young Artist Award за найкращу гру молодого акторського складу. Незабаром вона почала з’являтися в австралійських серіалах, таких як “High Flyers” (1999), “Something in the Air” (2000–2001) і “Blue Heelers” (2000–2002), демонструючи природний талант і харизму.
Перший великий успіх прийшов до Емілі в 2002 році, коли вона зіграла Кеті Гарвуд у горор-фільмі Корабель-привид (Ghost Ship). Ця роль представила її ширшій аудиторії та принесла премію Australian Film Institute Young Actor’s Award у 2002 році. У 2003 році вона знялася у фільмі Нед Келлі разом із Гітом Леджером і Орландо Блумом, де зіграла невелику, але пам’ятну роль. Емілі жартувала, що її подруги заздрили їй через сцену обіймів із Леджером, надсилаючи їй шквал повідомлень після прем’єри.
Справжнім проривом стала роль Вайолет Бодлер у фільмі Лемоні Снікета: “33 нещастя” (2004), де вона зіграла винахідливу сироту разом із Джимом Керрі. Її гра отримала високу оцінку критиків, а в 2005 році Емілі здобула премію Australian Film Institute International Award за найкращу жіночу роль. Вона зізнавалася, що боялася втратити роль через те, що не могла стримати сміх під час зйомок із Керрі, але її природність лише додала шарму персонажу.
У 2009 році Емілі зіграла Анну Айверс у горор-фільмі “Незвані” (The Uninvited), американському ремейку південнокорейської стрічки “Казка про двох сестер”. Ця роль продемонструвала її здатність передавати психологічну глибину. Того ж року вона відмовилася від проб на роль Белли Свон у “Сутінках”, пояснивши це втомою та небажанням брати участь у франшизі, що могло завадити її навчанню. Це рішення, попри підтримку авторки Стефані Майєр, стало одним із найобговорюваніших у її кар’єрі.
У 2011 році Емілі отримала головну роль Бейбідол у фільмі Зака Снайдера “Забійний удар” (Sucker Punch), замінивши Аманду Сейфрід. Вона не лише зіграла складну роль дівчини в психіатричній лікарні, а й виконала три пісні для саундтреку, зокрема «Sweet Dreams (Are Made of This)». Її спів вразив команду Снайдера, а пісня «Killing Me Softly», яку вона виконала на пробах, стала вирішальним фактором для її затвердження. Фільм отримав змішані відгуки, але гра Емілі та її фізична підготовка (бойові тренування та робота зі зброєю) здобули похвалу.
Того ж року вона зіграла головну роль Люсі в австралійському артхаусному фільмі “Спляча красуня” (Sleeping Beauty), режисерському дебюті Джулії Лі. Фільм, показаний на Каннському кінофестивалі 2011 року, викликав суперечки через провокативний сюжет, але гра Емілі отримала високі оцінки. Критик Пітер Бредшоу з The Guardian назвав її виступ «потужним і сміливим». За цю роль вона отримала нагороду Breakthrough Performer of The Year від Hamptons International Film Festival.
Емілі продовжила зніматися в різноманітних проєктах, включаючи історичну драму “Літо в лютому” (2013), трилер “Плюш” (2013), де вона також записала саундтрек, і романтичну катастрофу “Помпеї” (2014) разом із Кітом Гарінгтоном. У 2015 році вона зіграла Франсес у біографічному фільмі “Легенда про братів Крей”, а в 2017 році з’явилася в драмі “Золоті виходи”.
З 2017 по 2021 рік Емілі виконувала роль Лори Мун у серіалі Американські боги за романом Ніла Ґеймана. Автор назвав її «складним і небезпечним персонажем», а її гра додала глибини цій неоднозначній героїні. Вона також зіграла в серіалі Коханець (The Affair, 2018–2019) і комедії Клас 07 (2023) на Amazon Prime Video, де виконала роль Зої, демонструючи свій комедійний талант.
У 2021 році Емілі приєдналася до зйомок драми Моніка разом із Трейс Лайсетт і Патрісією Кларксон, а також підписалася на трилер “Brightwater” із Скутом МакНейрі та Джеком Рейнором. У 2025 році вона продовжує працювати над новими проєктами, залишаючись затребуваною актрисою.
Особисте життя Емілі Браунінг залишається відносно приватним, але відомо про кілька її романів. З 2011 по 2012 рік вона зустрічалася з британським актором Максом Айронсом, а з 2012 по 2015 рік – із актором Ксав’єром Семюелом, колегою по фільму Плюш. У квітні 2023 року Емілі одружилася з режисером Едді О’Кіфом. У 21 рік вона переїхала до Лондона, але згодом перебралася до Лос-Анджелеса через високу вартість життя в британській столиці.
Емілі має кота Джаспера та собаку Роксі, яких вона часто згадує в інтерв’ю. Вона захоплюється літературою, фотографією та модою, що впливає на її вибір ролей і стиль. У 2011 році її включили до списку «100 найсексуальніших жінок світу» за версією FHM Australia (№90) і до рейтингу «100 найкрасивіших облич» за версією Independent Critics (№4).
Емілі Браунінг відома своєю підтримкою фемінізму та мистецтва, яке кидає виклик суспільним нормам. Її вибір ролей, таких як у Сплячій красуні, свідчить про її інтерес до складних і провокативних тем, які стосуються жіночої ідентичності та свободи. Вона також брала участь у благодійних заходах, зокрема як амбасадорка L’Oreal Fashion Festival у 2007 році, підтримуючи моду та мистецтво.
Емілі уникає політичних заяв, зосереджуючись на своїй творчості. Проте її підтримка незалежного кіно та жіночих режисерів, як-от Джулії Лі, підкреслює її прагнення просувати різноманітність у мистецтві.
Емілі Браунінг — це актриса, чия кар’єра поєднує сміливі артхаусні проєкти та голлівудські блокбастери. Її ролі у Лемоні Снікета, Забійному ударі та Сплячій красуні показали її здатність працювати в різних жанрах, від дитячого кіно до провокативних драм. Її внесок у серіал Американські боги і підтримка незалежного кінематографа зробили її улюбленицею критиків і шанувальників.
У 2025 році, у віці 36 років, Емілі Браунінг продовжує зніматися, експериментувати з ролями та надихати своєю відданістю мистецтву. Від Мельбурна до світових екранів, її історія — це приклад того, як талант, наполегливість і сміливість можуть привести до міжнародного визнання.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис