Емі Адамс - актриса, чия харизма й талант дозволяють їй без зусиль перевтілюватися з наївних мрійниць у складних, багатогранних героїнь. Її тепла усмішка й глибокий погляд зробили її улюбленицею глядачів, а наполегливість і відданість мистецтву - однією з найшанованіших зірок сучасного кіно.
Емі Лу Адамс народилася 20 серпня 1974 року в місті Віченца, Італія, на американській військовій базі, де служив її батько, Річард Адамс. Мати, Кетрін, була домогосподаркою, а сім’я з сімома дітьми часто переїжджала через військову кар’єру батька. Після Італії Емі виросла в Касл-Року, штат Колорадо, у мормонській родині, хоча згодом відійшла від релігії. Дитинство в оточенні братів і сестер навчило її бути гнучкою та творчою, а перші акторські кроки вона робила в шкільних виставах і церковних хорах.
Емі навчалася в Douglas County High School у Колорадо, де захоплювалася співом, танцями та театром. Вона мріяла стати балериною, але травма коліна змусила переосмислити плани. Після випускного в 1992 році формальної вищої освіти вона не здобула, натомість приєдналася до місцевих театральних труп у Міннесоті, де відточувала акторську майстерність у мюзиклах, таких як “Hello, Dolly!” і “Anything Goes”. Цей досвід став її справжньою школою, навчивши дисципліни й любові до сцени.
Кар’єра Емі Адамс – це історія наполегливості, що перетворилася на тріумф. Дебют відбувся в 1999 році з невеликої ролі в комедії «Краса по-американськи», але слава прийшла не одразу. Вона працювала в телесеріалах (“Buffy the Vampire Slayer”, “The West Wing”) і знімалася в малобюджетних фільмах, як-от “Cruel Intentions 2” (2000). Прорив стався в 2005 році з незалежною драмою «Червень-жук», де її роль вагітної Ешлі принесла першу номінацію на Оскар за найкращу жіночу роль другого плану.
Світове визнання прийшло з роллю принцеси Жизель у «Зачарованій» (2007), де її комедійний талант і чарівність завоювали серця глядачів. Далі – низка потужних ролей: «Сумнів» (2008, номінація на Оскар за сестру Джеймс), «Боєць» (2010, ще одна номінація за роль Шарлін), «Майстер» (2012, номінація за Пеггі Додд). У 2013 році «Американська афера» принесла п’яту номінацію за шахрайку Сідні, а «Вона» того ж року показала її драматичну глибину. У 2016-му «Прибуття» здивувало всіх її роллю лінгвістки Луїзи Бенкс, а «Нічні тварини» додали ще одну номінацію на «Золотий глобус».
Емі сяяла в біографічних ролях: Лінн Чейні у «Владі» (2018, шоста номінація на Оскар), і в телесеріалах, як-от «Гострі предмети» (2018), де її роль Каміль Прікер здобула визнання критиків. У 2020-х вона знялася в мюзиклі «Dear Evan Hansen» (2021) і комедії «Disenchanted» (2022), повернувшись до ролі Жизель. У 2025 році, у віці 51 року, Емі завершила зйомки в трилері «Nightbitch» (прем’єра запланована на грудень 2025), де грає матір, що переживає надприродну трансформацію, і продюсує серіал про жіночу дружбу для Netflix. Її театральний досвід обмежений, але вона мріє повернутися на сцену, можливо, у лондонській постановці в 2026 році.
Особисте життя Емі – це тиха гавань, де вона знаходить баланс. У 2015 році вона одружилася з художником і актором Дарреном Ле Галло, з яким зустрічалася з 2001 року. Їхня дочка Авіана (нар. 2010) – центр їхнього світу. Родина живе в Лос-Анджелесі, де Емі любить готувати, читати й займатися йогою. Вона підтримує тісні зв’язки з братами й сестрами, які залишилися в Колорадо, і часто відвідує їх із донькою. Емі уникає скандалів, кажучи: «Моя сім’я – це мій Оскар».
У 2025 році Емі Адамс, у свої 51, продовжує вражати. Її роль у «Nightbitch» уже називають однією з найсміливіших у кар’єрі, а продюсерська робота над серіалом для Netflix обіцяє стати хітом. Вона активно підтримує рух за гендерну рівність у кіно, співпрацюючи з організаціями, як-от Time’s Up, і виступає за екологічні ініціативи, зокрема збереження океанів. Емі планує дебютувати як режисерка в 2026 році з незалежним фільмом і мріє зіграти в шекспірівській п’єсі. Її девіз: «Будь справжньою, і ролі знайдуть тебе» – відображає її підхід до життя й мистецтва.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис