Джуліанна Мур - актриса, чия палка харизма й бездоганна майстерність роблять кожну роль незабутньою. Від драматичних глибин до тонкої комедії, вона перевтілюється з легкістю хамелеона, поєднуючи вразливість і силу, що зробило її однією з найшанованіших зірок сучасності.
Джуліанна Мур, уроджена Джулі Енн Сміт, народилася 3 грудня 1960 року в Форт-Бреггу, Північна Кароліна, США. Донька військового судді Пітера Мура Сміта та соціальної працівниці Енн Лав, вона виросла в родині, що часто переїжджала через службу батька. Життя в Німеччині, Алясці та різних штатах США сформувало її адаптивність, а рання любов до читання й театру заклала фундамент для акторської кар’єри. Її руде волосся й ірландсько-шотландське коріння стали її візитівкою.
Джуліанна навчалася в кількох школах через переїзди, але закінчила J.E.B. Stuart High School у Вірджинії. Там вона захопилася театром, граючи в шкільних виставах. Після випускного в 1979 році вона вступила до Бостонського університету, здобувши ступінь бакалавра образотворчих мистецтв у Школі театру в 1983 році. Її навчання включало класичні постановки Шекспіра та Чехова, а також сучасні п’єси, що відточило її вміння перевтілюватися. Паралельно вона брала уроки акторської майстерності в Нью-Йорку, де й почала кар’єру.
Кар’єра Джуліанни Мур – це вражаюча подорож від телевізійних ролей до оскароносної слави. Дебют відбувся в 1985 році в мильній опері «As the World Turns», де вона зіграла двох сестер, отримавши денну премію Emmy в 1988 році. Кіно почалося з невеликих ролей у «Tales from the Darkside» (1990) і «The Hand That Rocks the Cradle» (1992). Прорив настав у 1993 році з «The Fugitive» та «Short Cuts» Роберта Альтмана, де її смілива сцена оголення привернула увагу критиків.
Справжня слава прийшла з ролями в «Boogie Nights» (1997), де вона зіграла порнозірку Ембер Вейвз, отримавши першу номінацію на Оскар, і «The End of the Affair» (1999, ще одна номінація). Її талант розквітнув у «Far from Heaven» (2002, номінація за роль домогосподарки 1950-х), «The Hours» (2002) і «A Single Man» (2009). Тріумф настав у 2014 році з «Still Alice», де її роль професорки з хворобою Альцгеймера принесла Оскар за найкращу жіночу роль.
Джуліанна сяяла в різноманітних жанрах: від трилерів («Hannibal», 2001) до комедій («Crazy, Stupid, Love», 2011) і фантастики («Children of Men», 2006). Її театральні роботи включають «The Vertical Hour» (2006) на Бродвеї та «Vanya and Sonia and Masha and Spike» (2012). У 2020-х вона знялася в «When You Finish Saving the World» (2022), який також продюсувала, і серіалі «Mary & George» (2024), де зіграла амбітну графиню. У 2025 році, у віці 64 років, Джуліанна завершила зйомки в драмі «The Woman in the Castle» (прем’єра запланована на 2026), де грає письменницю в окупованій Європі, і працює над продюсерським проєктом – екранізацією роману про жіночу дружбу.
Особисте життя Джуліанни – це історія стабільності й тепла. Її перший шлюб із актором Джоном Гулдом Рубіном тривав з 1986 по 1995 рік. У 2003 році вона одружилася з режисером Бартом Фройндліхом, із яким познайомилася на зйомках «The Myth of Fingerprints» (1997). У них двоє дітей: син Калеб (нар. 1997) і дочка Лів (нар. 2002). Родина живе в Нью-Йорку, де Джуліанна любить готувати, читати й гуляти з дітьми в Центральному парку. Вона близька зі своєю сестрою Валері та братом Пітером, які залишилися поза шоу-бізнесом. Джуліанна каже: «Моя сім’я – це мій центр, усе інше – лише ролі».
У 2025 році Джуліанна Мур, у свої 64, залишається на піку. Її роль у «The Woman in the Castle» уже викликає очікування на нагороди, а продюсерська робота над новим серіалом для HBO про жіночу дружбу готується до релізу в 2026 році. Вона активно підтримує права жінок і дітей, співпрацюючи з Save the Children, і виступає за боротьбу з насильством, будучи амбасадоркою кампанії ООН. Джуліанна також пише дитячі книги, зокрема серію «Freckleface Strawberry», натхненну її дитинством. Її енергія й пристрасть до мистецтва роблять її нев’янучою іконою, яка надихає бути справжніми.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис