Ранні роки: музика в серці з дитинства

Майбутній співак Андрій Вдовиченко народився 19 липня 1992 року в місті Ковель, Волинська область, Україна. З дитинства музика була невід’ємною частиною його життя. Батько Андрія, Олександр Вдовиченко, став його першим учителем, навчивши хлопця грі на гітарі. Ці уроки заклали міцний фундамент для майбутньої кар’єри. У шкільні роки Андрій відвідував музичну школу в Ковелі, де опанував гру на гітарі та розвинув любов до музики.

Після закінчення школи він вступив до Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра за спеціальністю «гітара». Навчання в академії, яку він завершив у 2011 році, дало йому професійні навички та відкрило двері до світу великої музики. Під час навчання Андрій не лише вдосконалював техніку гри, а й почав експериментувати з написанням власних композицій, що стало першим кроком до його сольної кар’єри.

Сім’я: любов і творча синергія

Особисте життя Андрія тісно пов’язане з його творчістю. Він одружений з Олександрою Вдовиченко, відомою як співачка SANYA. Їхній шлюб – це не лише сімейний союз, а й творча колаборація. Олександра брала участь у 13-му сезоні шоу «Голос країни» (2023), де виконала рок-версію хіта DOVI та YAKTAK «Чекає вдома», вразивши тренерів Надію Дорофєєву та Артема Пивоварова. Ця подія стала важливим моментом для подружжя, адже пісня, написана Андрієм, отримала нове звучання завдяки голосу Олександри.

Пара активно підтримує одне одного в творчих починаннях, а їхня спільна любов до музики зміцнює їхній зв’язок. Про дітей Андрія та Олександри інформації у відкритих джерелах немає, але вони часто діляться з шанувальниками моментами свого життя в соцмережах, демонструючи тепло та взаємопідтримку.

Кар’єра: від студійного гітариста до сольного артиста

Після закінчення академії в 2011 році Андрій почав працювати як концертний і студійний гітарист, співпрацюючи з різними українськими артистами. Його талант до створення аранжувань і гри на гітарі швидко привернув увагу продюсерів і музикантів. Він брав участь у записах і виступах, накопичуючи досвід і формуючи власний стиль.

Сольний проєкт DOVI

У 2019 році Андрій започаткував сольний проєкт під псевдонімом DOVI, що стало поворотним моментом у його кар’єрі. Того ж року він випустив мініальбом VODA, який отримав схвальні відгуки за свіже звучання та ліричні тексти. Цей реліз закріпив його як перспективного артиста на українській сцені.

Справжній прорив стався у 2022 році, коли DOVI випустив пісню «Чекає вдома» разом із YAKTAK. Композиція стала хітом, набравши 26 мільйонів переглядів на YouTube за рік і ставши однією з найпопулярніших пісень 2022 року. Її рок-версію виконала дружина Андрія на «Голосі країни», що додало треку ще більшої популярності.

У 2023 році пісня «Спокійно» стала вірусною в TikTok, підкоривши молодіжну аудиторію своєю мелодійністю та чуттєвістю. DOVI також співпрацював із такими артистами, як KOLA, MamaRika, NICHKA, Павло Вишебаба, VovaZiLvova, Skofka, Jerry Heil, KALUSH, alyona alyona та DOROFEEVA, створюючи аранжування та додаючи свою гітарну магію до їхніх треків. Наприклад, пісня «MamaRika & KOLA – Люди» з аранжуванням DOVI набрала 13 мільйонів переглядів за 10 місяців, а «Skofka – Чути гімн» із його гітарою – 53 мільйони за рік.

Музична творчість під час війни

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році творчість DOVI набула нового змісту. Його пісні стали відображенням боротьби, надії та віри в перемогу. У липні 2022 року він випустив композицію «Це не сон» разом зі Skofka, текст якої написали спільно. Пісня стала гімном стійкості українців, а сам Андрій зізнався, що вклав у неї всю душу, щоб нагадати про неминучість перемоги.

Того ж місяця DOVI презентував пісню на слова поеми Тараса Шевченка «Катерина», використавши рядки «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями». Цей трек став потужним патріотичним висловлюванням, яке резонувало з українцями в часи війни.

У вересні 2022 року разом із KOLA він випустив зворушливу пісню «Карнізи», яка закликала вірити в життя після війни. У 2023 році вийшов трек «Перекотиполе» з YAKTAK, присвячений змінам і прийняттю втрат, а в 2024 році – «Падали тіні» з VovaZiLvova, що розкриває тему боротьби та вічного духу українців.

У 2024 році DOVI разом із Skofka випустив пісню «Лілея», яка отримала захоплені відгуки шанувальників, а в листопаді того ж року – трек «Зорепадами» зі співачкою Stasya, що став ще одним хітом. У 2025 році вийшла композиція «Чекатиму» -романтичний римейк хіта його юності, під який Андрій колись танцював свій перший повільний танець у шкільному спортзалі.

Міжнародна сцена

У 2024 році DOVI разом зі Skofka та Kozak Siromaha вирушив у тур 22 містами США та Канади, включаючи Торонто, Монреаль, Лос-Анджелес і Сан-Франциско. Цей тур став важливим кроком для популяризації української музики за кордоном, а виступи DOVI підкорили діаспору своєю щирістю та енергією.

Сучасність: де DOVI зараз?

Станом на липень 2025 року Андрій Вдовиченко (DOVI) продовжує активно творити, поєднуючи сольну кар’єру з продюсуванням і співпрацею з іншими артистами. Його останній реліз – пісня «Чекатиму» (лютий 2025), яка отримала теплі відгуки шанувальників за чуттєвість і ностальгічне звучання. Андрій також працює над новими проєктами, про які натякає в соцмережах, обіцяючи ще більше хітів.

Він залишається активним у підтримці України, створюючи музику, що надихає та підтримує дух нації в часи війни. Його сторінки в Instagram і YouTube – це простір, де шанувальники можуть стежити за новими релізами та особистими моментами, такими як спільні фото з дружиною Олександрою.

Підсумок

DOVI (Андрій Вдовиченко) – це приклад артиста, який поєднує талант, наполегливість і любов до України. Від ковельської музичної школи до міжнародних сцен, він створив власний музичний світ, де лірика, гітара та сучасне звучання зливаються в єдине ціле. Його пісні – це не лише хіти, а й голос нації, що звучить у найскладніші часи. DOVI продовжує надихати мільйони, доводячи, що музика може бути не лише мистецтвом, а й силою, що об’єднує.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”