Дитинство та юність

Дмитро, один з митців, який ніколи не сумнівається у прийнятих рішеннях. Його життєвим кредо стала фраза «Жодної секунди для вагань». Бажання зніматися в кіно виникло у чоловіка ще в дитинстві, закріпилося в юнацтві та здійснилося вже у зрілому віці. У сучасному світі Дмитра знають як виконавця, здатного втілити в життя як трагічного, так і комічного персонажа.

Артист народився у невеличкому містечку Прилуки, що розташоване на території сучасної України, 9 липня 1983 року. Хлопчик був молодшим сином у сім’ї. Зі старшим братом Петром, який народився у 1979 році, Дмитро був дуже близький. Хлопчики були нерозлучними друзями, ділячи не тільки всі витівки, але й захоплення.

Творчі здібності, успадковані від батьків, проявилися в обох синах. При цьому Павло Петрович, батько Дмитра, обіймав посаду звичайного слюсаря-ремонтника. А Наталія Григорівна, мати братів, працювала в харчовій промисловості, будучи технологом. Обидва батьки добре співали, а батько ще й сам писав вірші.

Захоплення театром і кінематографом привело спочатку старшого Петра до дитячого музичного театру, який він почав відвідувати у 1994 році. А за ним і Дмитра, який не хотів поступатися братові ні в чому. Театр, хоч і був аматорським, саме тут Дмитро Павлович засвоїв основи акторської майстерності. Діти брали активну участь у всіх виставах, їм викладали сценічну мову, як українською, так і російською мовами. Крім цього, тут були також заняття з хореографії та обов’язково вокалу. Батьки активно підтримували синів у всіх їхніх починаннях.

Після завершення середньої школи у 2000 році та отримання довгоочікуваного атестату, Дмитро без вагань подав документи до того ж навчального закладу, куди за декілька років до нього вступив його старший брат. Вибір припав на Національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, розташований у столиці, який суттєво вплинув на життєвий шлях майбутнього артиста.

Через чотири роки, у 2004 році, маючи диплом про вищу освіту, Дмитро Павлович зміг знайти роботу в одному з відомих київських театрів, що гордо називався «Вільна сцена». Цей театр був своєрідною експериментальною платформою, яка існувала під пильним керівництвом Дмитра Богомазова. Саме цей заклад став другим домом для молодого актора протягом трьох з половиною років.

Фільмографія

Одним з перших телевізійних проєктів у творчій біографії стала популярна серед глядачів стрічка «Повернення Мухтара». Персонаж Дмитра вперше з’являється у другій частині, проте він настільки запам’ятався аудиторії, що згодом молодого актора запросили для зйомок у наступних епізодах.

У братів Петра та Дмитра були й спільні роботи, серед яких критики особливо відзначили «Свати-3» та «За законом». Хоча ролі у телесеріалах були лише епізодичними, і самі брати на екрані так і не зустрілися, їхні образи полюбилися та запам’яталися.

«Будинок з ліліями» – ця сімейна драма, мабуть, один з найважливіших кінопроєктів у творчому житті молодого актора. Стрічка не тільки здобула прихильність телеглядачів, але й отримала безліч позитивних відгуків від вимогливих кінооглядачів. У цій картині Дмитро Павлович зіграв юнака на ім’я Стас.

Через декілька років Дмитра Сову запросили до чергового серіалу, де на знімальному майданчику йому довелося співпрацювати з такими акторками, як Ольга Сумська, Ольга Гришина та інші відомі зірки телебачення.
Прославленная акторка Олена Алимова, яка виконала роль дружини персонажа Дмитра, пізніше в інтерв’ю зазначила, що з Совою не лише приємно, але й надзвичайно легко співпрацювати, оскільки він швидко осягає сутність свого героя.

У фільмографії артиста є кінострічка під назвою «Нитки долі», знята в жанрі мелодрами. Головну роль у фільмі віддали Євгенії Розановій, а сам фільм створений за мотивами, взятими з корейського проєкту, відомого як «Черевички для Попелюшки».

Швидке просування кар’єрними сходами стало помітним у 2016 році. Саме тоді Дмитро Павлович Сова отримав роль у гучному серіалі «Папараці». Його партнеркою, яка зіграла головну жіночу роль у картині, стала Валерія Ходос. Цей же рік подарував Дмитру ще одну значущу роль у комедії «Село на мільйон». Окрім Сови, ключові ролі в серіалі запропонували Костянтину Войтенку та Ганні Кошмал, молодим, проте вже відомим виконавцям.

Особливе місце в акторській кар’єрі Дмитра Павловича займають ролі озвучення. Саме його голосом говорять усі герої Джейка Джилленхола, знаменитої голлівудської зірки, у фільмах, перекладених українською мовою. Також голос Сови можна почути у стрічці за участю Леонардо Ді Капріо «Кривавий діамант», де українець озвучив головного персонажа.

У 2017 році Дмитра запросили для участі у спільному проєкті Ізраїлю, Росії та України, який називався «NO-ONE». Цю картину вперше продемонстрували в межах кінофестивалю «Російський слід» і вона отримала найвищу оцінку від кінокритиків. Варто відзначити, що сцени, в яких режисер показав Крим радянського періоду, знімалися в акваторії Мертвого та Середземного морів.

«У полоні брехні», деякі знають цю картину під іншою назвою – «Секрет Майї». Зоряний дует Дмитра Сови та Ірини Таранник не залишив байдужим жодного глядача.

Мало хто з глядачів знає, що мелодія, яка стала музичним супроводом до цього фільму, написана та виконана безпосередньо Дмитром Павловичем. Головний персонаж – це чоловік, який протягом багатьох років щиро та віддано відчуває потяг до однієї жінки. Як пізніше зазначив сам виконавець, ця роль у дійсності зовсім не відповідає його власній натурі.

Надзвичайно виразний, а головне – незабутній образ створив Дмитро у проєкті, знятому в жанрі екшн-детектива для телеканалу «2+2» під назвою «Карпатський рейнджер». Головний герой Степан, роль якого дісталася Дмитру, несподівано стає товаришем канадського гостя. Останній прибув до країни за програмою «Український шериф». Юнаки після того, як змогли об’єднати свої зусилля та здібності, успішно розкривали складні справи, а також підкорювали серця місцевих красунь.

Всі ключові події телевізійного проєкту відбуваються у Карпатах, і попри це головні герої чудово спілкуються російською мовою. Дмитро ж цей факт пояснив тим, що політика українізації просто мала зворотний ефект, оскільки більшість телеглядачів хочуть чути та розмовляти саме російською. Ця стрічка змусила актора розкритися в новому для нього амплуа, адже інтимні сцени у парі з Дар’єю Плахтій з’явилися на екрані практично з перших епізодів.

Одеський кінофестиваль став майданчиком, де вперше було представлено кінофільм «Черкаси». За словами самого актора, він надзвичайно задоволений головною роллю, а також тим, як йому вдалося передати характер героя, хоча деякі епізоди перезнімалися неодноразово.

У 2020 році на екранах з’явився новий серіал – «Кейс». Кримінальний серіал знімався у самий розпал пандемії, а тому кожному члену команди довелося адаптуватися до існуючих реалій.