Дитинство: Дмитро Дікусар народився 24 жовтня 1985 року в Одесі. У нього є старший брат, Ярослав, який працює архітектором. З шести років він присвячував себе спорту – спочатку займався спортивною гімнастикою, потім бальним та спортивними танцями. Його мати заклала любов до танців, спочатку відводячи його у гурток народних танців, хоча сам Дикусар вважав це важким тягарем, прагнучи до бальних.

У п’ятнадцять років він переїхав з рідного міста до Києва. Він відчував різницю між сімейним життям та самостійністю у великому і незнайомому місті, переживаючи як позитивні, так і негативні моменти, але не шкодуючи про свій вибір.

Дикусар танцював у парі з Ілоною Аземшей (від 1999 року), а також з Ксенією Горб (від 2002 року). Він досягав високих результатів як в Україні, так і за кордоном: був призером чемпіонату України, фіналістом міжнародних змагань, фіналістом кубка Європи з латиноамериканських танців та призером кубка світу з латиноамериканських танців.

Він є майстром спорту з бальних танців. З 2002 року працює інструктором-тренером з бальних танців та персональним тренером.

У 2008 році він зіграв роль Віктора в мелодрамі «Держи меня крепче», яка розповідає про життя танцівниці з бального танцювального училища «Великий вальс». У 2008 році він закінчив Київський інститут фізичної культури, спеціальність – тренер з бальних танців.

Дикусар брав участь у проектах «Танці зі зірками» (українська версія) та «Танцюю для тебе», виступаючи у парі з співами Іриною Білик та Настею Каменських, а також актрисою Ольгою Сумською. Завдяки цим проектам він здобув популярність. У 2011 році він працював хореографом у програмі «Танці зі зірками» на телеканалі «Росія».

Він знімався у кліпі Ірини Білик «За межею доступу». У 2020 році він став учасником шоу «Танці зі зірками» у парі з солісткою гурту «Неангели» Славою Камінською. Раніше Слава брала участь у цьому конкурсі у 2018 році, але їй не вдалося вийти на сцену разом зі своїм колегою – під час репетицій Слава отримала травму хребта.

Особисте життя Дмитра Дікусара:

Він був одружений двічі.

Перша дружина – співачка Ірина Білик. З’єдналися вони у 2007 році в Ріо-де-Жанейро. У 2010 році пара розірвала шлюб, зберігаючи дружні стосунки.

Друга дружина – танцівниця Олена Шоптенко. Вони зійшлися у червні 2013 року після чотирьох місяців романтичних стосунків. Весілля відбулося в одній із церков Грузії. Розлучилися у 2016 році.

Дмитро зізнавався, що розрив з Оленою завдав йому значної психологічної шкоди. 

Щось таки склалося, якщо ми так довго були разом. Я так розумію, що Олена знайшла чоловіка, з яким вона щаслива. І я цьому радий. Мені зараз не надто важливо заглиблюватися, чому ми не змогли бути разом. Напевно, на це було багато дрібних внутрішніх рішень, можливо, нелегких, а то й дуже складних. Ми відрізнялися. Напевно, я не підходив Аленці так, як, можливо, мав би підходити. Можливо, уявлення в її голові не співпадали з тим, що вона бачила. Не знаю. Це варто запитати у Алени. Я кохав її неймовірно сильно. Ці стосунки, як сірник, тліли-тліли та згасли. На момент розриву для мене це було, ніби втратити руку, повний колапс. Я переживав цей період надзвичайно емоційно, через біль, страждання, – розповідав він.

У 2019 році Дмитро повідомив у програмі «Соціальне життя», що він знову у стосунках – з грузинською танцівницею.

Мені не вдалося віддалитися від танців. Бо мій коло спілкування, де я шукаю, де я спостерігаю за жінками, це, найчастіше, танцювальні проекти, танці. Тому, звісно, ця дівчина теж танцює. Вона – грузинка, – повідомив він.

Дмитро не любить собак. Зв’язки з цими тваринами у нього не виявилися успішними. У дитинстві його декілька разів вкусили собаки, – пояснював він.