Дата і місце народження

22 жовтня 1988 року, у серці Києва, де Дніпро шепоче таємниці, народився Богдан Анатолійович Логвиненко. Місто, що завжди кипить змінами, стало його першим “світом” – від дитинства серед осінніх листя Подолу до перших мрій про далекі горизонти.

Школа і освіта

Шкільні роки Богдан провів у київських стінах, де, ймовірно, перші іскри допитливості запалювалися уроками історії та літератури – хоча точні школи лишаються поза публічним світлом. Після школи він обрав незвичайний шлях: факультет природничих наук НаУКМА, де вивчав хімію, ніби розкладаючи світ на молекули, щоб пізніше склеїти з них історії. Пізніше – Executive MBA у Київській школі бізнесу при НаУКМА, де навчився не лише мислити стратегічно, а й перетворювати ідеї на глобальні проєкти. Освіта для нього – не дипломи, а інструмент, щоб розкривати таємниці людей і культур.

Кар’єра

Кар’єра Богдана – це калейдоскоп ролей, де журналістика переплітається з літературою, як нитки в гобелені. Почалося все з перьев: як журналіст і редактор, він писав для українських видань, рецензував книги, ніби алхімік, перетворюючи слова на еліксир правди. У 2016-му, натхненний жагою відкривати “іншу Україну”, заснував Ukraїner – мультимедійний проєкт, що став феноменом: понад 200 відеоісторій про регіони, де шевці в Карпатах, рибалки на Полтавщині чи майстри в Одесі оживають на екранах. 

Проєкт переріс кордони – англомовна, польська, японська версії, книга “Ukraїner. Країна зсередини” (2019), що стала бестселером, і навіть документальні фільми, як “Маланка та Різдво” (2024). До повномасштабної війни Богдан мандрував світом, інтерв’юючи зірку на кшталт Алли Пугачової, але 24 лютого 2022-го, з єгипетського готелю, переорієнтував команду на боротьбу з дезінформацією та підтримку моралі. Як телеведучий, він веде інтерв’ю на Ukraїner Q, де розмови тривають годинами, ніби за кухонним столом. 

У 2024-му передав кермо Юлії Тимошенко, лишившись у наглядовій раді – щоб проєкт ріс, як дуб у степу. Нещодавно, у вересні 2025-го, відмовився від премії NV “100 людей культури”, бо не хотів ділити подіум з олігархами, – жест, що нагадує: для нього культура – не фасад, а основа.

Сім’я

Інформації про родину Богдана небагато – він тримає цей острівець приватним, як скарбницю. Відомо лише, що мама, Олена Іванівна, – опора, яка, попри скромне життя пенсіонерки, у 2023-му придбала квартиру в урядовому кварталі Києва. Деталі про дружину чи дітей не афішуються; Богдан фокусується на публічному, лишаючи тепло родинного вогнища поза софітам.

Сучасність

Сьогодні, у 36, Богдан – магніт для ідей: керує наглядовою радою Ukraїner, пише есе для “Детектора медіа”, ділиться плейлистами з Яремчуком і “Мертвим півнем” у подкастах. Він мріє про Україну без російської мови для дітей, бо “зберегти те, заради чого ми не стали Росією”. У 2025-му проєкт святкує 9-річчя, випускає нові історії з окупованих земель і бореться з пропагандою – Богдан, як компас, веде команду крізь шторми, нагадуючи: відкривати світ – значить захищати свій.

Інформації про Богдана Логвиненка достатньо для повної картини, але деякі аспекти, як раннє дитинство чи приватне життя, лишаються за лаштунками – він обирає фокус на творчості, а не на сенсаціях.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”