Ранні роки: Бостон і перші кроки в акторстві

Майбутній актор Бенджамін Геза Аффлек народився 15 серпня 1972 року в місті Берклі, штат Каліфорнія, але виріс у Кембриджі, штат Массачусетс. Його дитинство було далеким від гламуру Голлівуду. У три роки Бен разом із сім’єю переїхав до Бостона, де його мати, Крістін Енн Болдт, працювала шкільною вчителькою, а батько, Тімоті Байєрс Аффлек, був соціальним працівником і актором-любителем. Любов до мистецтва Бен успадкував від батьків, які активно підтримували його інтерес до акторства.

У вісім років Бен отримав свою першу роль у дитячому серіалі «Подорож Мімі» (1984), знятому для PBS. Того ж року він познайомився з Меттом Деймоном, своїм майбутнім найкращим другом і співавтором, який жив неподалік. Разом вони відвідували акторські курси та мріяли про кар’єру в кіно. У підлітковому віці Аффлек знімався в телевізійних проєктах, таких як «Друга подорож Мімі» (1988) і «Руки незнайомця» (1987), а також у рекламах Burger King. Після закінчення Cambridge Rindge and Latin School у 1990 році він вступив до Університету Вермонта, але покинув навчання через кілька місяців, щоб зосередитися на акторстві.

Сім’я Бена Аффлека

Сім’я відіграла важливу роль у формуванні Аффлека. Його мати, Крістін, була прогресивною активісткою, яка прищепила синам любов до освіти та мистецтва. Батько Тімоті боровся з алкогольною залежністю, що вплинуло на Бена, який сам згодом зіткнувся з подібними проблемами. У Бена є молодший брат, Кейсі Аффлек, також актор і режисер, відомий за ролями в «Манчестері біля моря» (2016), за який отримав «Оскар».

Особисте життя Аффлека завжди було в центрі уваги. З 1998 по 2000 рік він зустрічався з акторкою Гвінет Пелтроу, з якою знімався у фільмах «Закоханий Шекспір» і «Гра на виживання». У 2002–2004 роках Аффлек був заручений із Дженніфер Лопес, і їхній роман, прозваний медіа «Бенніфер», став сенсацією. Однак через тиск папараці пара розлучилася. У 2005 році Бен одружився з акторкою Дженніфер Гарнер, з якою виховує трьох дітей: дочок Вайолет (2005) і Серафіну (2009) та сина Семюела (2012). Шлюб розпався в 2018 році, але пара зберегла дружні стосунки заради дітей. У 2022 році Аффлек возз’єднався з Дженніфер Лопес, і вони одружилися в Лас-Вегасі, але в серпні 2024 року Лопес подала на розлучення, що стало черговим поворотом у його бурхливому особистому житті.

Шлях до слави: «Розумник Вілл Гантінг» і прорив

Кар’єра Аффлека різко пішла вгору після виходу фільму «Розумник Вілл Гантінг» (1997), сценарій до якого він написав разом із Меттом Деймоном. Стрічка, знята режисером Гасом Ван Сентом, принесла їм «Оскар» і «Золотий глобус» за найкращий оригінальний сценарій, а також зробила Аффлека зіркою. Фільм, який розповідає історію геніального, але проблемного юнака, став культовим, а Аффлек і Деймон довели, що вони не лише актори, а й талановиті сценаристи.

Після цього Аффлек знявся в низці успішних фільмів, таких як «Армагеддон» (1998), «Перл-Гарбор» (2001) і «Зміна смуги» (2002). Однак його кар’єра зазнала невдач через провальні проєкти, зокрема «Джильї» (2003) і «Сміливець» (2003), які отримали нищівну критику. Цей період, названий медіа «смутними часами Аффлека», супроводжувався депресією та боротьбою з алкоголізмом.

Режисерський успіх і повернення

Аффлек повернувся до слави як режисер. Його дебютна стрічка «Загублена дитина» (2007) отримала схвальні відгуки, але справжнім тріумфом став «Місто злодіїв» (2010), де він виступив режисером і виконавцем головної ролі. Фільм отримав номінацію на «Оскар» і закріпив за Аффлеком репутацію талановитого режисера. У 2012 році його політичний трилер «Арго», заснований на реальних подіях, здобув «Оскар» за найкращий фільм, а Аффлек отримав «Золотий глобус» і премію BAFTA як режисер.

У 2010-х Аффлек повернувся до акторства, зігравши Бетмена у фільмах DC Extended Universe, зокрема «Бетмен проти Супермена» (2016) і «Ліга справедливості» (2017). Хоча його інтерпретація Бетмена викликала суперечки, багато критиків вважали її однією з найкращих. У 2020-х він продовжив зніматися («Глибокі води», 2022) і продюсувати (Air, 2023), а також заснував разом із Деймоном продюсерську компанію Artists Equity.

Боротьба з залежністю та громадська діяльність

Аффлек відкрито розповідає про свою боротьбу з алкоголізмом, яка почалася в 1990-х. Він проходив реабілітацію в 2001, 2017 і 2018 роках, визнаючи, що залежність вплинула на його кар’єру та сім’ю. У 2020 році він знявся у фільмі «Шлях назад», де зіграв баскетбольного тренера, який бореться з алкоголізмом, що стало для нього особистим проєктом.

Аффлек також активно займається благодійністю. Він є співзасновником Eastern Congo Initiative, яка підтримує громади в Конго, і підтримує благодійні організації, такі як Feeding America та Paralyzed Veterans of America. У 2022 році він брав участь у кампаніях на підтримку України після російського вторгнення.

Особистість і вплив

Бен Аффлек – це приклад людини, яка не боїться падати й вставати знову. Його кар’єра сповнена злетів і падінь, але він довів, що талант і наполегливість здатні подолати будь-які перешкоди. Як актор, він зіграв у культових фільмах, як режисер – створив шедеври, а як людина – відкрито боровся зі своїми слабкостями. Його співпраця з Меттом Деймоном і відданість мистецтву зробили його легендою Голлівуду.

Аффлек також вплинув на кіноіндустрію через свою продюсерську діяльність, підтримуючи проєкти, які поєднують комерційний успіх із глибоким змістом. Його благодійна робота та громадянська позиція, зокрема щодо України, показують його як людину, яка прагне змінювати світ на краще.

Підсумуємо

Бен Аффлек – це не просто голлівудська зірка, а багатогранна особистість, яка поєднує акторський талант, режисерську майстерність і людську щирість. Від бостонського хлопця до оскароносного режисера, він пройшов шлях, сповнений викликів, але ніколи не втрачав віри в себе. Його історія надихає мільйони, показуючи, що справжній успіх – це не лише слава, а й здатність залишатися вірним своїм цінностям. Бен Аффлек продовжує творити, і його ім’я назавжди залишиться в історії кінематографа.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”