Школа та освіта

Освіта Арчібальда була хаотичною, але сповненою пригод. Він навчався в початковій школі Bishop Road у Бристолі, де вирізнявся кмітливістю, але ненавидів дисципліну. У 1915-му виграв стипендію до Fairfield Grammar School, але в 14 років його виключили за пустощі – зокрема, за те, що пробрався до дівчачого туалету. Академія не була його долею: замість підручників він обрав сцену. У 1918-му Піндерівська трупа стала його “університетом” – акробатика, пантоміма, комедійні номери навчили імпровізації та харизми. У США, після розпаду трупи в 1922-му, він залишився в Нью-Йорку, працюючи вуличним артистом, офіціантом і навіть продавцем краваток, паралельно відточуючи акторську майстерність у водевілях. Уроки співу та дикції в 1920-х допомогли позбутися кокні-акценту, створивши той “трансатлантичний” голос, який став його візитівкою.

Кар’єра

Кар’єра Кері Гранта – це 76 фільмів, що поєднали комедію, драму, трилер і романтику, зробивши його синонімом кінематографічної досконалості. Початок – на Бродвеї: мюзикл “Golden Dawn” (1927), де його помітили, і “Boom-Boom” (1929) з Джинетт МакДональд. У 1931-му Paramount підписала контракт, змінивши ім’я на “Кері Грант” – за ініціативою продюсера Б. П. Шульберга, натхненного іменем персонажа з п’єси. Дебют у кіно – “This Is the Night” (1932), але прорив стався з “Blonde Venus” (1932) разом із Марлен Дітріх. У 1930-х він став зіркою романтичних комедій: “She Done Him Wrong” (1933) з Мей Вест, де його врятована героїня “зробила” його знаменитим, і “I’m No Angel” (1933). Його шарм сяяв у “Bringing Up Baby” (1938) з Кетрін Хепберн і “The Philadelphia Story” (1940) з Хепберн та Джиммі Стюартом, отримавши першу номінацію на “Оскар“. Співпраця з Альфредом Гічкоком підняла його на пік: “Suspicion” (1941, перша роль з темним підтекстом), “Notorious” (1946, шпигун з Інгрід Бергман), “To Catch a Thief” (1955, грабіжник із Грейс Келлі) і “North by Northwest” (1959, культовий трилер, де він тікає від літака). Друга номінація на “Оскар” – за драму “Penny Serenade” (1941). Грант був унікальним: єдиний актор-фрілансер у 1940-х, що сам обирав ролі, уникаючи студійних кайданів. Останній фільм – “Walk, Don’t Run” (1966), де в 62 роки він виглядав на 40. У 1970-му отримав почесний “Оскар” за “неперевершену майстерність”, а в 1981-му – Kennedy Center Honors. Його спадщина – у кожній посмішці сучасних романтичних героїв, від Клуні до Гослінга.

Сім’я

Особисте життя Кері Гранта було бурхливим, як його фільми, але з відтінком меланхолії. Він одружувався п’ять разів, шукаючи стабільність, якої бракувало в дитинстві. Перша дружина – актриса Вірджинія Черилл (1934–1935), шлюб розпався через його кар’єрний тиск. Другий – Барбара Гаттон, спадкоємиця Woolworth (1942–1945), яку таблоїди називали “мисливцем за багатством”, хоча Грант не взяв ні цента. Третій – актриса Бетсі Дрейк (1949–1962), найдовший шлюб, де вони знялися разом у “Every Girl Should Be Married” (1948); вона ввела його в ЛСД-терапію для подолання травм. Четвертий – актриса Даян Кеннон (1965–1968), яка народила єдину доньку Дженніфер (1966), що стала актрисою. П’ятий – Барбара Гарріс, піар-менеджерка (1981-1986), яка була з ним до кінця. Грант обожнював доньку, присвятивши їй останні роки, і підтримував зв’язок із матір’ю, яку “знайшов” у 1935-му після 20 років розлуки. Чутки про бісексуальність (зокрема, зв’язок із Рендольфом Скоттом, сусідом у 1930-х) він ігнорував із гумором: “Я занадто зайнятий життям”. Жив у Беверлі-Гіллз, любив джаз, садівництво і бейсбол, уникаючи голлівудських вечірок.

Сьогодення

Кері Грант помер 29 листопада 1986 року в Давенпорті, Айова, у віці 82 років від інсульту під час підготовки до благодійного шоу. Його смерть потрясла світ: тисячі фанатів прощалися, а Голлівуд втратив “останнього джентльмена”. Статки в $60 млн (на 1986-й) пішли доньці Дженніфер і фонду Cary Grant Foundation для дітей. Сьогодні, у 2025-му, його фільми – від “North by Northwest” до “Charade” – реставруються для 4K, а серіал “Archie” (2023) із Джейсоном Айзексом оживив його історію. AFI ставить його другим серед акторів усіх часів після Богарта. Вплив Гранта – у кожному акторі, що поєднує шарм і глибину, а його фраза “Кожен хоче бути Кері Грантом – навіть я” залишається вічною.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”