Дитинство та перші кроки до мрії

Майбутня акторка Анна Валеріївна Саліванчук народилася 17 серпня 1985 року в місті Шепетівка Хмельницької області. Виросла вона в україномовній сім’ї, де мистецтво і культура займали особливе місце. Її тітка та бабуся були філологами, а мама родом зі Стрия на Львівщині, що додавало родині особливого колориту західноукраїнської культури. Батько Анни, який починав кар’єру як дільничний інспектор, згодом став начальником податкової поліції, але дитинство сім’ї не було легким: якийсь час вони жили в гуртожитку, долаючи матеріальні труднощі.

З дитинства Анна була оточена музикою і творчістю. Вона з відзнакою закінчила ліцей та музичну школу за класом фортепіано, що заклало міцну основу для її артистичної душі. Хоча спочатку дівчинку манили театральні підмостки, а не кінокамери, вона вже тоді мріяла про сцену. Її наполегливість і талант привели її до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, куди вона вступила у 2001 році. Навчання під керівництвом народного артиста СРСР Юрія Мажуги стало для Анни справжньою школою життя. У 2006 році вона закінчила університет і одразу розпочала свою професійну кар’єру.

Театр як віддушина, кіно як адреналін

З 2006 року Анна Саліванчук працює в Київському академічному драматичному театрі на Подолі, де вона стала однією з провідних актрис. Для неї театр – це не просто робота, а місце, де вона може дихати мистецтвом. “Театр – це моя віддушина, а кіно – це адреналін,” – каже актриса, і ці слова ідеально описують її підхід до професії. Вона не готова відмовитися від жодного з цих мистецтв, адже вони доповнюють одне одного в її житті.

У театрі Анна зіграла десятки ролей, серед яких особливої уваги заслуговує її робота у виставі “Вера, Надя, Любовь” (“Яма”), яка отримала схвальні відгуки глядачів. Її гра вражає глибиною і щирістю, а вміння перевтілюватися дозволяє їй однаково переконливо грати як драматичних, так і комедійних персонажів.

На телеекранах Анна стала відомою завдяки ролям у популярних українських серіалах. У 2010 році вона приєдналася до акторського складу серіалу “Свати”, де зіграла починаючу співачку Катерину, відому під псевдонімом Гера. Її виконання пісні “Цветочек” у четвертому сезоні стало справжнім хітом серед шанувальників. Ще однією знаковою роллю стала Віра, продавщиця сільмагу, в ситкомі “Одного разу під Полтавою” від “Студії Квартал 95”. Цей образ приніс їй народну любов, адже Віра – це не просто комедійний персонаж, а жива, яскрава і близька багатьом героїня.

У 2017 році Анна зіграла холоднокровну бізнес-леді Владу в детективній мелодрамі “Райське місце”. Ця роль стала для неї справжнім викликом, адже героїня була повною протилежністю її власного характеру. Анна зізнається, що негативні персонажі грати цікавіше, адже вони дозволяють розкрити нові грані акторської майстерності. Її героїні часто здаються стервозними, але Анна вміє додати їм шарму та глибини, що робить їх привабливими для глядачів.

Особисте життя: сім’я, любов і випробування

Особисте життя Анни Саліванчук завжди було в центрі уваги шанувальників. У 2014 році вона вийшла заміж за продюсера “Студії Квартал 95” Олександра Божкова, якого зустріла під час зйомок “Одного разу під Полтавою”. Їхній шлюб здавався міцним, адже пара виховувала двох синів: Гліба (нар. 2015) і Микиту (нар. 2020). Анна часто ділилася сімейними моментами в соцмережах, розповідаючи, як разом із чоловіком і дітьми проводить час, подорожує чи святкує сімейні свята. Батьки Анни також відіграють важливу роль у житті її синів, часто допомагаючи доглядати за онуками через напружений графік актриси.

Проте у травні 2023 року пара офіційно розлучилася, а фактично їхні стосунки завершилися на початку 2024 року. Анна вперше публічно розповіла про причини розлучення у 2024 році, зізнавшись, що неправильно розставляла пріоритети у шлюбі. “Я не любила себе, ставила дітей на перше місце, а не себе чи чоловіка,” – поділилася вона в інтерв’ю. Цей період став для неї часом переосмислення і роботи над собою.

Анна також пережила два викидні, про що відверто розповіла у 2024 році. Під час першої вагітності вона чекала двійню – хлопчика і дівчинку, але дівчинка завмерла на 15-му тижні. Другий викидень стався у 2018 році, коли розвиток плода зупинився через генетичну ваду. Ці втрати стали для Анни важким випробуванням, але вона знайшла в собі сили впоратися з горем завдяки підтримці сім’ї та роботі в театрі. Особливо їй допомогла вистава “Звідки беруться діти”, де вона могла виплеснути свої емоції через роль.

Нині актриса називає себе “вільною і щасливою” і зазначає, що її серце відкрите для нових стосунків. Вона має чіткі принципи щодо майбутнього партнера: чоловік має поважати її культуру і не розмовляти російською мовою.

Сім’я: опора і натхнення

Батьки: Мама Анни родом зі Стрия, а батько – уродженець Шепетівки, який пройшов шлях від дільничного інспектора до начальника податкової поліції. Вони виховали Анну в атмосфері любові до української культури.

Сестра: Сестра Анни – косметолог, яка навчила її доглядати за собою без відвідування салонів. Анна зізнається, що часто покладається на поради сестри.

Діти: Гліб (9 років) і Микита (4 роки) – головні скарби актриси. Гліб уже проявляє турботу про молодшого брата, а також активно підтримує благодійність, збираючи гроші на донати та передаючи іграшки в дитячі будинки.

Колишній чоловік: Олександр Божков, продюсер “Студії Квартал 95”, з яким Анна прожила у шлюбі 8 років.

Кар’єра блогерки та суспільна позиція

Останнім часом Анна Саліванчук активно розвиває свій блог в Instagram, де ділиться не лише особистими моментами, а й піднімає важливі соціальні теми. Вона розповідає про материнство, кар’єру, війну в Україні та власний шлях до самоприйняття. Актриса зверталася до психолога через вплив війни на її життя і закликає інших не соромитися просити про допомогу.

Анна також відома своєю активною підтримкою українських захисників. Її син Гліб малює картини для воїнів, а сама актриса регулярно бере участь у благодійних ініціативах. Її щирість і відкритість роблять її прикладом для багатьох жінок, які намагаються балансувати між кар’єрою, сім’єю та особистими мріями.

Фільмографія та досягнення

За плечима Анни Саліванчук – 48 кіноролей, серед яких найвідоміші:

• “Свати” (2010) – Катерина (Гера), починаюча певиця.
• “Одного разу під Полтавою” (2014-2023) – Віра, продавщиця сільмагу.
• “Райське місце” (2017) – Влада, бізнес-леді.
• “Матч” (2011) – епізодична роль.

Її театральна кар’єра налічує десятки вистав, а гра в Київському театрі на Подолі принесла їй визнання як однієї з найталановитіших актрис сучасності. Анна також отримала схвальні відгуки від глядачів за кордоном, зокрема після гастролей у Росії (до 2014 року).

Підсумуємо

Сьогодні Анна Саліванчук – це не лише актриса, а й символ стійкості, любові до сім’ї та рідної культури. Вона продовжує працювати над новими проєктами, розвивати свій блог і виховувати синів. Її історія – це приклад того, як можна залишатися вірною собі, незважаючи на життєві виклики. Анна мріє про нові ролі, які дозволять їй розкрити ще більше граней свого таланту, і, можливо, про нове кохання, яке розділить її цінності та любов до України.

Анна Саліванчук – це жінка, яка не боїться бути собою: щирою, сильною і трохи мрійливою. Її життя – це сцена, де кожен акт наповнений емоціями, а фінал завжди залишається відкритим для нових звершень.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”