Дитинство

Кароліна Мирославівна Куєк народилася 27 вересня 1978 року у невеличкому містечку Кіцмань Чернівецької області Української РСР. У новонародженої вже було двоє старших братів – Сергій та Ігор, а пізніше, у 1985 році, з’явився молодший братик Андрій.

Батько Кароліни, Мирослав Іванович Куєк, який закінчив музичне училище за фахом диригент і філологічний факультет Чернівецького університету, працював журналістом, а мати, Жанна Василівна Ліньків, була диктором на місцевому радіо – щоранку місто пробуджувалося під звуки її голосу.

Обставини склалися так, що батьки Кароліни розлучилися ще до її народження. Дівчинку вирішили назвати Ольгою, але бабуся-полячка наполягла, щоб новонароджена отримала ім’я Кароліна.

Після розлучення Жанна 17 років перебувала в неофіційному шлюбі з чоловіком на ім’я Василь. Вітчим мав звичку зловживати алкоголем і майже не приносив гроші додому.

Дитинство Кароліни було бідним і голодним. У 80-х сім’я переїхала до міста Чернівці, де Жанні запропонували посаду диктора. Грошей ледь вистачало на крихітний будинок, який складався з кухні та єдиної кімнати. У будинку не було ні опалення, ні водогону – воду носили з колодязя, вбиральня також була на вулиці. Спочатку у сім’ї не було навіть меблів; деякий час Жанна з дітьми спала на одному матраці. Щоб зігрітися холодними ночами, діти тіснилися один до одного.

Заробітної плати жінки не вистачало навіть на їжу, тому Кароліна ніколи не відчувала ситості. Вона не знала, що таке нові речі: вони діставалися їй від середнього брата, який, у свою чергу, отримував їх від старшого. Одяг і взуття були великі дівчинці на кілька розмірів.

Коли у 1985 році в родині народився Андрій, матері довелося віддати Ігоря та Кароліну на виховання в заклад. Державне вбрання та скромна їжа зі шкільної їдальні здавалися Кароліні дивом. І це незважаючи на те, що більш зухвалі та сильні однолітки інколи забирали її вечерю. Часом її відвідував батько, кожне його прибуття було святом, адже він водив доньку в магазин і купував іграшки, а на прощання дарував пакетик солодощів. Він пропонував дітям переїхати до нього, але ті боялися засмутити маму.

І хоча Кароліні доводилося жити далеко від сім’ї та повертатися додому лише на вихідні, вона ніколи не відчувала образи та гніву на батьків. Не за роками розсудлива та незалежна, вона розуміла – так склалися обставини, не від доброго життя її віддали в інтернат. «Принаймні, мої батьки живі та люблять мене», – думала вона, спостерігаючи за іншими дітьми, чиї батьки або перебували у в’язниці, або зловживали алкоголем.

У 1987 році старший брат Сергій, який приділяв особливу увагу розвитку вокальних здібностей сестри, загинув в Афганістані. Родині виділили трикімнатну квартиру, і у Кароліни вперше в житті з’явилася власна кімната. Вона пішла до звичайної школи, де над нею насміхалися через її минуле життя в закладі та зношене вбрання.

Початок діяльності

З ранніх років Кароліна ховалася від негараздів та агресії навколишнього світу у творчості. Професійно співати дівчинка захотіла ще в 4 роки, тому, подорослішавши, почала активно пробувати голос на шкільних та міських конкурсах талантів.

Ще в дитячому садку, щойно я бачила якусь височину та аудиторію, я вибігала та влаштовувала концерт.

У 9 років дівчинка здобула першу значну перемогу – їй вручили 10 карбованців. «Почала їздити до школи як королева, не на автобусі, а на маршрутці», – згадувала, як розпорядилася першими заробленими грошима, Ані Лорак.

Половину коштів вона віддала матері та, відчуваючи пиху за збільшення родинного капіталу, почала мріяти, як подоросте і буде заробляти значно більші гроші своїм даром. До того ж, підтримка слухацької аудиторії частково компенсувала брак батьківської турботи, тому Кароліну непереборно тягнуло на виставу.

У мене були прагнення: стати митцем світового масштабу. Лише так я себе налаштовувала та виховувала.
В 1992 році Кароліна стала переможцем відомого фестивалю місцевого рівня «Первоцвіт», де також познайомилася з Юрієм Фалесою, представником продюсерського центру «Титан». Так дівчина підписала перший договір і почала називати себе професійною співачкою. Старшу школу вона закінчила екстерном без жодної двійки.

У 1995 році 17-річна співачка виступила в російському шоу юних талантів «Ранкова зірка» з піснею «Боже мій». Коли дівчина подавала заявку на участь, виявилося, що в програмі вже була зареєстрована співачка з ім’ям Кароліна, тому довелося вигадувати псевдонім – дівчина прочитала своє ім’я навпаки та постала перед глядачами як «новонароджена» Ані Лорак.

Після дебюту на телебаченні дівчину визнали відкриттям року за підсумками опитування глядачів. Вона переїхала до Києва, у липні 1995 року виступила на міжнародному музичному фестивалі «Таврійські ігри», де була нагороджена статуеткою «Золотий Жар-птиця», а у вересні посіла друге місце на фестивалі «Червона рута».

До цього часу Ані Лорак завершила роботу над дебютним альбомом «Хочу літати», записаним у стилі джаз-рок. На початку 1996 року платівка була випущена англійською студією «Holy Musіc» накладом 6 тисяч примірників, проте, з невідомих причин, жодної копії на батьківщину співачки так і не потрапило.

Влітку того ж року Кароліна знову взяла участь у «Таврійських іграх», цього разу – у супроводі американської групи «The Blues Brothers», і була номінована на премію «Золотий Жар-птиця» в категорії «Найкраща співачка».

Влітку 1997 року виконавиця втретє підкорила «Таврійські ігри» з відеокліпом на мелодію «Я повернуся», що стала головною піснею другого студійного альбому Ані Лорак, випущеного за кілька місяців.

На початку 1999 року Ані Лорак вирушила у перший масштабний концертний тур: у переліку міст значилися мегаполіси США, Німеччини, Франції, Угорщини та, звісно, міста України.

Після повернення на батьківщину Ані Лорак стала наймолодшою заслуженою артисткою України та познайомилася з композитором Ігорем Крутим. Результатом їхньої співпраці стала пісня «Дзеркала» та новий договір, який набув чинності у 2000 році.

Наприкінці 2001 року Ані Лорак випустила четвертий сольний диск під назвою «Там, де ти є…». З чергових «Таврійських ігор», що проводилися влітку того ж року, дівчина забрала додому ще одну «Золоту Жар-птицю» за перемогу в номінації «Найкраща співачка року» та «Золотий диск», який їй присудили за вражаючі результати збуту останнього альбому.

У 2004 році вийшов альбом під назвою «Ані Лорак». Він швидко здобув статус золотого, а пісня «Три звичні слова» була визнана піснею року.

У 2005 році Ані Лорак замислилася про підкорення англомовних слухачів. У продаж надійшов її шостий сольний альбом «Smіle». Однойменна композиція у виконанні співачки мала представляти Україну на міжнародному конкурсі «Євробачення».

Євробачення

Ані Лорак з піснею «Smile» стала фавориткою національного відбору на міжнародний музичний конкурс «Євробачення-2005», який мав відбутися в Києві. Проте під час фінальної частини відбору втрутився віце-прем’єр України Микола Томенко.

За його наполяганням, минаючи попередні відбори, на «Євробачення» поїхала група «Гринджоли», яка прославилася композицією «Разом нас багато» у період «Помаранчевої революції». Колектив виступив вкрай невдало (на думку переважної більшості критиків), посівши 19 місце із 24 можливих.

У 2008 році Ані Лорак зробила ще одну спробу потрапити до переліку учасників «Євробачення», і цього разу доля посміхнулася співачці. Представивши слухачам конкурсу свіжий хіт «Shady Lady», музику до якого створив Філіп Кіркоров, вона посіла друге місце, поступившись першою сходинкою Дімі Білану з піснею «Believe». Згодом Ані переспівала композицію «Shady Lady» українською мовою (пісня «З неба в небо»).

Після виступу на «Євробаченні» і без того відома виконавиця опинилася на вершині музичного Олімпу. В ефірі українських та російських радіостанцій і телеканалів активно звучали пісні з нового альбому «Сонце», який здобув платиновий статус, а також приніс співачці російську відзнаку «Золотий грамофон».

Співачка взяла участь у створенні альбому на підтримку людей, які живуть з ВІЛ. У межах проєкту вона презентувала пісню «Я кохаю», записану разом з ВІЛ-позитивним юнаком на ім’я Влад.

Того ж року Ані Лорак записала спільну пісню з Тимуром Родрігесом («Захоплення»), отримала запрошення виступити разом зі співачкою Анастейшею та дала згоду на участь у турі «З Україною в серці!» на підтримку Юлії Тимошенко.

У листопаді дівчина стала ведучою дитячого «Євробачення», а наприкінці року з’явилася в студії «Різдвяних зустрічей» Алли Пугачової з ліричною балладою «Чекаю на тебе».

Наступний альбом Ані Лорак, «Запали серце», вийшов лише у 2013 році. У 2014 році співачка разом із Сергієм Лазаревим, Святославом Вакарчуком та Тамарою Гвердцителі стала наставником у четвертому сезоні шоу «Голос України».

Вересень 2016 року подарував шанувальникам творчості Ані Лорак довгоочікуваний подарунок – новий, 15-й альбом «Хіба ти любив…», записаний у співавторстві з Ігорем Ніколаєвим та Ігорем Крутим. До трек-листу увійшли 20 пісень, зокрема два дуети з Григорієм Лепсом. За лічені години після виходу реліз зайняв першу позицію в чартах російського та українського iTunes.

Фахівці зазначали, що це найзріліший запис виконавиці. Збірка отримала відзнаку телеканалу Муз-ТВ у категорії «Найкращий альбом року».

Відеокліп на головну композицію альбому з’явився у 38-й день народження співачки та викликав великий резонанс – значною мірою завдяки зусиллям режисера Алана Бадоєва, з яким Ані Лорак співпрацювала втретє.

2017 рік запам’ятався шанувальникам артистки виходом пісень «Сопрано» (разом з Мотом) та «Відпустити» (разом з Еміном Агаларовим).

Акторка, манекенниця та громадська діячка

У 2001 році Ані Лорак дебютувала як акторка з роллю Оксани в комедійному мюзиклі «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Її «партнером» став Олег Скрипка, який виконав роль коваля Вакули.

Також Ані можна було побачити в ролі Земфіри в мюзиклі «Цигани» та лейтенанта медичної служби у фільмі «Бери шинель», а ще в образі Фаншетти в мюзиклі «Божевільний День, або Одруження Фігаро», де окрім Ані Лорак знімалися інші визначні артистки з українським корінням – Анастасія Стоцька, Лоліта Мілявська та неперевершена Софія Ротару.

Голосом співачки промовляв Малюк у дубляжі норвезького анімаційного фільму «Карлсон, який живе на даху» (2002), а також бджілка Сусуму та котик Бруно з естонського мультфільму «Пригоди Лотти з Саморобкино» (2007).

Ані Лорак видала три книги для дитячої аудиторії: «Як стати принцесою», «Як стати зіркою» та «Як стати кулінарною зіркою за 7 днів».

У 2010 році Ані Лорак стала моделлю косметики «Oriflame», будучи також обличчям туристичної компанії «TurTess Travel» та бренду «Schwarzkopf».

Дівчина була послом доброї волі ООН з питань СНІДу та ВІЛ в Україні, а також була обличчям благодійної програми «Сирітству – ні!»

У 2005 році співачка була нагороджена орденом «Святого Станіслава» IV ступеня та Офіцерським хрестом «За зміцнення міжнародного авторитету України, високий професіоналізм, значні мистецькі здобутки, доброчинну діяльність та відданість лицарським ідеалам».

Після початку бойових дій на Донбасі Ані Лорак продовжила виступати в Росії, через що зазнавала утисків українських патріотів в Україні. 3 серпня 2014 року біля ста демонстрантів зібралися біля одеського клубу «Ібіца», де готувався концерт Ані Лорак. Керівник одеської міліції Іван Катеринчук, а також голова Одеської області Ігор Палиця засудили позицію співачки, яка, за їхніми словами, була антиукраїнською, але також розкритикували дії протестувальників.

Тим не менш, співачка залишалася популярною і в Україні, і в Росії, своїми творами демонструючи, що справжнє мистецтво знаходиться поза політикою.

Навесні 2019 року співачка випустила відеокліп на нову та дуже особисту пісню «Я на тебе чекала». Через декілька місяців Ані Лорак поділилася з шанувальниками ще одним відео – цього разу на пісню «Ми порушуємо». Обидва кліпи набрали близько 10 мільйонів переглядів на YouTube.

2020 рік був не менш насиченим для співачки. Прихильники Ані Лорак оцінили її кліпи «Я б літала», «Обіцяю» та «Твоєї коханої» – творчість співачки продовжує бути актуальною.

У вересні 2020 року журнал Glamour відзначив Ані Лорак своєю премією – за версією журі, дівчина стала «найстильнішою» знаменитістю року. У жовтні цього ж року стало відомо, що Лорак записала спільну композицію зі своєю дочкою Софією.

Особисте життя Ані Лорак

Першим чоловіком у житті Ані Лорак став продюсер Юрій Фалєса, з яким вона познайомилася у 12 років (за іншими даними, у 13). Чоловік був старший за Кароліну на 18 років.

Він відразу зацікавився витонченою дівчиною, майстерно імітуючою вокальні манери інших виконавиць. Він запропонував їй співпрацю, познайомив із родиною. Подруга Юрія прийняла її як рідну доньку, а діти зблизилися з нею. Під час однієї з бесід продюсер обмовився, що позбавив співачку цнотливості у 13 років, не усвідомлюючи, наскільки юна його підопічна.

У 1997 році, коли Ані виповнилося 19, вони почали жити разом як закохані. Історія кохання тривала до 2005 року. Коли Кароліну не допустили до «Євробачення» за наказом президента Ющенка, який віддав перевагу направити на змагання гурт «Гринджол», творчий та сімейний союз занурився у глибокий смуток.

За словами Юрія, Ані звинуватила у невдачі саме його, і незабаром вони вже не могли ні існувати, ні працювати разом. Юрій передав усі авторські права колишній коханій. Водночас, за словами Юрія, на початку 2000-х Ані зблизилася з одруженим футболістом Сергієм Ребровим.

У 2005 році Ані Лорак відпочивала в Анталії, де зустріла 30-річного Мурата Налчаджиоглу, громадянина Туреччини. У 2009 році він зробив їй пропозицію руки та серця.

15 серпня того ж року пара зареєструвала шлюб у центральному РАГСі Києва. За тиждень на батьківщині чоловіка відбулася урочиста церемонія – 200 гостей, запальні турецькі танці, величезний багатоярусний торт та сліпучий феєрверк, що підсумував цей пам’ятний для молодят день.

У червні 2011 року у пари народилася донька – Софія Муратівна. Її хрещеним батьком став Філіп Кіркоров. На відміну від багатьох знаменитих батьків, Ані намагається не знайомити доньку зі світом шоу-бізнесу, принаймні в такому ніжному віці. Втім, у п’ять років маля вперше заспівало на сцені.

У 2015 році подружжя відкрило ресторан турецької кухні «Мангал» на додаток до закладу «Angel lounge», який з 2006 року належав Ані Лорак.

На початку 2019 року ім’я співачки частіше з’являлося на сторінках бульварної преси не завдяки творчості, а через розлучення. Повідомлялося, що Ані разом із донькою втекла до Єрусалиму після численних зрад чоловіка.
Пізніше журналісти з’ясували, що Ані розійшлася з чоловіком ще у 2017 році, проте офіційно розлучення було оформлено лише у 2019-му.

Найближчі друзі Ані стверджували, що вона намагалася зберегти родину до останнього. Подружжя проживало в різних країнах, і через часті розлуки шлюб дав тріщину. Після розриву з Лорак Мурат втратив її фінансову підтримку, і його нічний заклад зазнав краху. Розірвавши зв’язки з Ані, він почав зустрічатися з моделлю Самією Ахметовою.

Відновити віру в кохання Ані допоміг молодий виконавець лейблу Black Star Єгор Глєб. Незважаючи на те, що юнак був молодший за Ані Лорак на 14 років, на «Новій хвилі», куди вони вперше вийшли у світ разом, пара виглядала дуже щасливою.

Наступним коханим Ані став Ісаак Віджраку, інструктор з йоги та автор оздоровчих програм, колишній манекенник і зірка іспанських реаліті-шоу на кілька років старший за співачку. Про роман між ними стало відомо на початку 2023 року.

Вони познайомилися на Ібіці: Ані відпочивала, а Ісаак працював у готелі, де вона зупинилася. У той час співачка переживала непростий період, а Ісаак став її, можна сказати, порятунком у духовному сенсі:

Це був час, коли я відновлювалася та загалом знаходила свою рівновагу. Людина допомагала. Він, можна сказати, мій наставник, натхненник.

У вересні 2024 року, у 46-й день народження Ані Лорак, Віджраку зробив їй пропозицію руки та серця: став на коліно та подарував коробочку із заповітним обручним перснем зі словами «Деякі дарунки тривають вічно. З днем народження, моя любов!». І почув у відповідь «Так!»

Пара вирішила не зволікати з весіллям. У березні 2025 року вони одружилися на Мальдівах. «Я бажаю всім любові в серці. Це єдина причина існування. Ми – є любов!», – побажала Ані своїм підписникам, ділячись із ними кадрами з урочистості.

Ані Лорак зараз

Після лютого 2022 року Ані Лорак тривалий час мовчала, що викликало обурення як у російських, так і в українських шанувальників. Згодом декілька виступів співачки в Росії були скасовані. А після того, як Лорак організувала онлайн-концерт, кошти від якого були спрямовані на допомогу біженцям, в мережі поширилися чутки про те, що Ані нібито підтримує ЗСУ. В YouTube-проєкті «Олена, блін!» Лорак заявила, що для неї фінансова підтримка будь-якої армії – неприпустима:

Я не можу допомагати на військові потреби, це неможливо. Мій брат загинув в Афганістані, коли мені було дев’ять років. Я тому нічого не буду передавати на військові потреби ніколи. Я хочу бути якомога далі від цього.

У вересні 2023 року Ані Лорак виповнилося 45 років. З нагоди цього в концертному залі «Крокус холл» відбувся її сольний концерт, проте він ледь не був зірваний за вимогою активістів: Віталій Бородін, який здобув славу «професійного зіркового донощика», зажадав спочатку скасувати шоу, а потім виключити Ані з програми «Ти супер!», де вона взяла на себе роль судді. Однак співачка успішно пройшла всі перевірки, після чого Віталій Бородін приніс їй вибачення та назвав жінкою зі сталевими нервами.

Ювілейний концерт все ж відбувся, хоча викликав невдоволення ще однієї активістки – Катерини Мізуліної з «Ліги безпечного інтернету»: вона не повірила, що Лорак справді «чиста» перед російським законом. Тим не менш, виступ Лорак пройшов з великим успіхом.

На початку 2025 року співачка представила композицію «Вулкани», записану разом з Артемом Качером. Прем’єра синглу символічно відбулася у День святого Валентина. Причому рівно в цей же день, але три роки тому, вони з Артемом вже представляли спільний трек «Материк». «Материк, Вулкани – вивчають географію», – жартували слухачі.

А між тим, нова пісня стала, за визнанням співачки, логічним продовженням «Материків».

У основі розповіді знову виявилися важкі, навіть шкідливі взаємини двох осіб, яким погано разом, але й окремо не краще.

Серце все ще тремтить. Не прагнуть розлучитися, проте необхідно. Зрозуміло, такі випадки, коли слід покидати руйнівні зв’язки та просуватися вперед.