Дитинство та юність

Майбутня акторка Анастасія Юріївна Заворотнюк народилася 3 квітня 1971 року в Астрахані, Росія, у творчій родині. Її мати, Валентина Борисівна Заворотнюк, була народною артисткою Росії та працювала в Астраханському театрі юного глядача (ТЮГ), а згодом викладала сценічну мову в Москві. Батько, Юрій Андрійович Заворотнюк, був телережисером і членом Академії російського телебачення. Зростаючи в атмосфері мистецтва, Анастасія з дитинства мріяла про сцену. Вона відвідувала музичну школу, займалася танцями та брала уроки акторської майстерності.

У 1988-1989 роках Анастасія навчалася на історичному факультеті Астраханського педагогічного інституту, але швидко зрозуміла, що її покликання – акторство. Вона покинула виш і вступила до Школи-студії МХАТ у Москві, яку закінчила в 1993 році. Під час навчання вона брала участь у виставах, а після випуску приєдналася до театру Олега Табакова, де за 10 років зіграла в 29 постановках, зокрема в культовій п’єсі «Страсті за Бумбарашем».

Акторська кар’єра

Першою роллю Анастасії в кіно стала Машенька в фільмі «Машенька» (1991), знятому за мотивами твору Набокова. Але справжній прорив відбувся в 2004 році, коли вона отримала головну роль Вікторії Прутковської в ситкомі «Моя прекрасна няня» – російській адаптації американського серіалу «The Nanny». Образ няні Віки з Маріуполя, дотепної та трохи ексцентричної, приніс їй шалену популярність. Серіал транслювався з 2004 по 2009 рік і став візитівкою акторки. За цю роль вона отримала премії «ТЭФИ» та «Золотий Остап» у 2005 році.

Окрім «Моєї прекрасної няні», Анастасія знімалася в інших проєктах, таких як «Код апокаліпсиса» (2007), «Службовий роман. Наш час» (2011) та «Мами» (2012). Загалом її фільмографія налічує понад 30 робіт у кіно та серіалах. Вона також озвучувала персонажа Крістофера Робіна в російськомовному дубляжі мультсеріалу про Вінні-Пуха.

Паралельно Анастасія працювала телеведучою, зокрема в шоу «Танці з зірками», «Лід і полум’я» та «Настя». Її харизма та природність зробили її улюбленицею глядачів, хоча критики іноді дорікали їй за типовість ролей.

Особисте життя

Особисте життя Анастасії Заворотнюк було не менш яскравим, ніж її кар’єра. Вона тричі виходила заміж. Першим чоловіком був німецький бізнесмен Олаф Шварцкопф, з яким вона познайомилася в 1993 році. Шлюб тривав лише рік і завершився розлученням. У 1999 році вона одружилася з підприємцем Дмитром Стрюковим, від якого народила двох дітей: доньку Анну (1996) та сина Майкла (2000). Зі Стрюковим вона прожила до 2009 року, і в цей період носила його прізвище.

У 2008 році Анастасія познайомилася з російським фігуристом Петром Чернишовим на зйомках шоу «Лід і полум’я». Їхні стосунки швидко переросли в кохання, і того ж року вони одружилися. У 2018 році в пари народилася донька Міла. Петро залишався поруч із Анастасією під час її боротьби з хворобою, підтримуючи її до останніх днів.

Родина

Анастасія зростала в творчій сім’ї, де мистецтво було частиною повсякденного життя. Її мати, Валентина Борисівна, була не лише акторкою, а й педагогинею, яка надихала доньку на розвиток акторських здібностей. Батько, Юрій Андрійович, брав участь у створенні телевізійних проєктів, що дало Анастасії змогу з дитинства бачити залаштунки медіаіндустрії. Про її братів чи сестер інформації немає, але відомо, що вона була близькою з батьками.

Її діти – Анна, Майкл і Міла – стали важливою частиною її життя. Донька Анна Заворотнюк здобула популярність як модель і блогерка, але її психологічний стан погіршився через хворобу матері, про що вона розповідала в соцмережах.

Хвороба та смерть

У 2019 році в Анастасії діагностували гліобластому – агресивну форму раку мозку. Хвороба прогресувала, призводячи до пневмонії та поліорганної недостатності. Вона проходила лікування в Росії та за кордоном, але в 2020 році її чоловік Петро Чернишов, за повідомленнями ЗМІ, відмовився від експериментального лікування через початок ремісії. На жаль, хвороба повернулася, і 30 травня 2024 року Анастасія Заворотнюк померла в Москві у віці 53 років. Її смерть викликала хвилю скорботи серед шанувальників, які пам’ятали її як веселу та талановиту «няню Віку».

Досягнення та суперечки

Анастасія Заворотнюк отримала звання Заслуженої артистки Росії в 2006 році, а також премії «ТЭФИ» та «Золотий Остап» за роль у «Моїй прекрасній няні». Її внесок у театр і кіно оцінили як глядачі, так і критики, хоча деякі вважали, що її талант недооцінений через асоціацію з комедійним образом.

Водночас її ім’я потрапило до бази даних «Миротворець» через гастролі в окупованому Криму після 2014 року, що викликало критику в Україні. Вона уникала коментарів щодо політичних питань, зосереджуючись на кар’єрі та сім’ї.

Спадщина

Анастасія Заворотнюк залишила по собі яскравий слід у російському кінематографі та телебаченні. Її образ няні Віки став символом нульових, а її театральні ролі показали глибину її таланту. Незважаючи на суперечки, пов’язані з її діяльністю, шанувальники пам’ятатимуть її як харизматичну, веселу та чуйну людину. Її боротьба з хворобою та любов до сім’ї стали прикладом стійкості, а її смерть у 2024 році залишила порожнечу в серцях мільйонів.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”