Ранні роки: Дитинство між Лос-Анджелесом і Нью-Йорком

Майбутня акторка Зої Ізабелла Кравіц (англ. Zoë Isabella Kravitz) народилася 1 грудня 1988 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, у сім’ї двох легендарних особистостей: рок-музиканта Ленні Кравіца та актриси Лізи Боне, відомої за роллю в серіалі «Шоу Косбі». Її походження – суміш афроамериканської, єврейської та багамської культур, що сформувало її унікальну зовнішність і світогляд. Зої була єдиною дитиною в шлюбі Ленні та Лізи, але має зведених сестер і братів від інших стосунків батьків.

Коли Зої було п’ять років, її батьки розлучилися, і вона залишилася жити з матір’ю в богемному районі Топанга Каньйон у Каліфорнії. Ліза виховувала доньку в атмосфері свободи, творчості та близькості до природи. У 11 років Зої переїхала до батька в Нью-Йорк, де занурилася в динамічне міське життя. Ленні, відомий своєю ексцентричністю, брав доньку на концерти та в студії звукозапису, що розпалило її любов до музики. У той же час Зої відвідувала престижну школу Rudolf Steiner School, а згодом Miami Country Day School, де почала брати участь у театральних виставах.

У підлітковому віці Зої боролася з невпевненістю в собі та розладами харчової поведінки, частково через тиск, пов’язаний із життям у тіні знаменитих батьків. Проте підтримка сім’ї та її власна сила духу допомогли їй подолати ці труднощі. Уже в 16 років вона знала, що хоче стати актрисою, і почала відвідувати кастинги.

Шлях до слави: Акторська кар’єра та музичні експерименти

Кар’єра Зої Кравіц розпочалася в 2007 році з невеликих ролей у фільмах «Смак життя» і «Хоробрі», де вона працювала разом із такими зірками, як Кетрін Зета-Джонс і Джоді Фостер. Її природна харизма та виразна зовнішність привернули увагу режисерів, але Зої свідомо уникала використання слави батьків, прагнучи самостійно прокласти свій шлях.

Прорив стався в 2011 році, коли вона зіграла мутантку Енджел Салвадор у супергеройському блокбастері «Люди Ікс: Перший клас». Ця роль принесла їй міжнародне визнання та відкрила двері до великих проєктів. У тому ж році вона з’явилася в серіалі «Каліфорнікейшн», зігравши бунтівну Перл, що ідеально відповідало її бунтарському іміджу.

У 2014–2015 роках Зої закріпила свій статус, знявшись у франшизі «Дивергент» у ролі Крістіни та в постапокаліптичній сазі «Шалений Макс: Дорога гніву», де її героїня Тост стала частиною культового ансамблю. Її робота в незалежному кіно, зокрема в драмі «Дівчина для всього» (2016), показала її здатність грати складних, багатогранних персонажів.

У 2017 році Зої приєдналася до зіркового акторського складу серіалу HBO «Велика маленька брехня», зігравши Бонні Карлсон, загадкову інструкторку з йоги. Її гра отримала схвалення критиків, а серіал став культурним феноменом. Того ж року вона зіграла у франшизі «Фантастичні звірі», втіливши Лету Лестрейндж, що додало їй популярності серед фанатів Гаррі Поттера.

Найяскравішим моментом у кар’єрі Зої стала роль Селіни Кайл (Жінки-кішки) у фільмі «Бетмен» (2022) режисера Метта Рівза. Її інтерпретація культової героїні була визнана однією з найкращих, завдяки поєднанню грації, вразливості та сили. Зої також стала продюсеркою серіалу «Вищий клас» (2020), де зіграла головну роль, підтвердивши свій статус багатогранної артистки.

Паралельно з акторством Зої розвиває музичну кар’єру. Вона є фронтвумен гурту Lolawolf, який поєднує R&B, електропоп і хіп-хоп. Гурт випустив альбоми Calm Down (2014) і Tenderness (2020), а їхні виступи на фестивалях, як-от Lollapalooza, отримали позитивні відгуки. Крім того, Зої співпрацювала з такими артистами, як Дрейк і Джей-Зі, а її вокал звучить у саундтреках до фільмів.

Сім’я: Зіркове коріння та міцні зв’язки

Сім’я Зої Кравіц – це справжня династія талантів. Її батько, Ленні Кравіц, рок-зірка 1990-х, відомий хітами «Are You Gonna Go My Way» і «Fly Away», був для неї прикладом творчої свободи. Ленні часто брав Зої на гастролі, а їхні спільні виступи, як-от на концерті в Парижі в 2014 році, стали легендарними. Мати, Ліза Боне, відома своєю роллю в «Шоу Косбі» та богемним стилем, прищепила Зої любов до мистецтва та духовності. Зої часто називає Лізу своєю найкращою подругою.

Її вітчим, актор Джейсон Момоа, відомий за ролями в «Аквамені» та «Грі престолів», одружився з Лізою в 2007 році. Зої має тісний зв’язок із Джейсоном, якого називає «татом», і його дітьми – зведеною сестрою Лолою та братом Накоа-Вулфом. Незважаючи на розлучення Лізи та Джейсона в 2022 році, Зої підтримує стосунки з обома.

Особисте життя Зої також привертало увагу. У 2019 році вона одружилася з актором Карлом Глусманом, але шлюб розпався в 2021 році. З 2021 року Зої заручена з актором Ченнінгом Тейтумом, з яким познайомилася на зйомках її режисерського дебюту «Острів киць» (2024). Їхні стосунки стали однією з найобговорюваніших тем у ЗМІ.

Благодійність і вплив

Зої Кравіц активно підтримує соціальні ініціативи, зокрема рух Black Lives Matter, права жінок і захист довкілля. Вона співпрацює з організаціями, як-от Time’s Up, що борються проти гендерної нерівності в індустрії розваг. Зої також виступає за різноманітність у кіно, критикуючи Голлівуд за брак ролей для акторів змішаного походження.

Її вплив на моду не менш значущий. Зої є амбасадоркою брендів Saint Laurent і Tiffany & Co., а її стиль — поєднання гранжу, вінтажу та високої моди – надихає дизайнерів і фанатів. Вона неодноразово з’являлася на обкладинках Vogue, Elle і Rolling Stone, а в 2017 році стала обличчям аромату YSL Black Opium.

Зої Кравіц – це артистка, яка поєднує в собі талант, харизму та глибоку автентичність. Від богемного дитинства в сім’ї рок-зірки та актриси до ролей, що визначають епоху, вона довела, що може сяяти власним світлом, не ховаючись у тіні батьків. Її музика, акторська гра та активізм надихають мільйони, а її стиль і сміливість роблять її іконою сучасності. У свої 36 років Зої продовжує розширювати горизонти, дебютуючи як режисерка та залишаючись вірною своїй творчій душі. Її історія — це нагадування, що справжній успіх приходить до тих, хто вірить у себе та не боїться бути унікальним.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”