Ранні роки: Дитинство в багатонаціональній родині

Майбутній спортсмен Жан Беленюк народився 24 січня 1991 року в Києві, Україна, в сім’ї українки Світлани Беленюк і руандійця Венсана Ндагіджимани, представника народу хуту. Його батько навчався в Київському авіаційному інституті на пілота, але через громадянську війну в Руанді був змушений повернутися на батьківщину, де загинув у 2001 році в автокатастрофі. Жан фактично не знав батька і виріс під опікою матері, яка працювала офіціанткою та швачкою, та бабусі. Сім’я жила скромно, іноді маючи лише 7 гривень на продукти, але це лише загартувало характер Жана.

У дитинстві Жан був активною дитиною: він займався футболом, баскетболом, карате та навіть українськими народними танцями, що згодом проявилося в його знаменитому гопаку на Олімпіадах. Навчався він у київській школі №271 на Мостицькому масиві. У 9 років, за порадою друга, Жан записався на секцію греко-римської боротьби, що стало поворотним моментом у його житті. Його першим тренером був Віталій Киселиця, який замінив хлопцеві батька, навчаючи не лише спортивних прийомів, але й життєвих навичок, таких як прання чи дисципліна. Згодом до тренувань долучився Олексій Добровольський, і разом вони вивели Жана на світовий рівень.

Спортивна кар’єра: Шлях до олімпійського золота

Жан почав здобувати нагороди ще в юнацькому віці. У 2007 році він став срібним призером чемпіонату Європи серед кадетів, а в 2008-му – бронзовим. У 2010 році він виборов бронзу на чемпіонаті світу серед юніорів, а в 2011-му став чемпіоном Європи серед юніорів і здобув срібло на юніорському чемпіонаті світу. Ці успіхи заклали фундамент для його майбутньої кар’єри.

Дорослі змагання та олімпійські тріумфи

Першим значним досягненням на дорослому рівні стала бронза на чемпіонаті Європи 2012 року в Белграді. У 2014 році Жан виграв золото на чемпіонаті Європи у Вантаа (Фінляндія), перемігши у фіналі господаря турніру Рамі Хієтаніємі, попри розсічення обличчя. Того ж року він здобув бронзу на чемпіонаті світу в Ташкенті, хоча вважав, що судді були упередженими через вплив Азербайджану.

У 2015 році Жан став чемпіоном світу в Лас-Вегасі (вагова категорія до 85 кг), перемігши Рустама Ассакалова з рахунком 6:0. Ця перемога принесла йому звання Заслуженого майстра спорту України. У 2016 році на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро Жан здобув срібну медаль (до 85 кг), поступившись у фіналі грузину Давіту Чакветадзе, який виступав за Росію. Поєдинок викликав суперечки через упереджене, на думку Жана та української делегації, суддівство грузина Темо Казарашвілі.

У 2019 році Жан знову став чемпіоном світу в Нур-Султані (до 87 кг) і здобув золото на Європейських іграх у Мінську. Пік його кар’єри припав на Олімпійські ігри в Токіо 2020 (перенесені на 2021 рік через пандемію). Незважаючи на травму плеча за три тижні до змагань, Жан вийшов у фінал і переміг угорця Віктора Льорінца, здобувши перше золото для України на тих Іграх і ставши першим українським борцем греко-римського стилю, який виграв олімпійське золото. Після перемоги він станцював гопак на килимі, що стало вірусним моментом.

На Олімпіаді в Парижі 2024 року Жан здобув бронзу (до 87 кг), перемігши поляка Аркадіуша Кулинича. Після цього він символічно залишив борцівки на килимі, оголосивши про завершення спортивної кар’єри. Жан став першим українським борцем, який зібрав повний комплект олімпійських медалей: золото (2020), срібло (2016) і бронзу (2024).

Основні спортивні досягнення

• Олімпійські ігри: Золото (Токіо 2020, до 87 кг), Срібло (Ріо 2016, до 85 кг), Бронза (Париж 2024, до 87 кг)
• Чемпіонати світу: Золото (2015, 2019), Срібло (2018), Бронза (2014, 2023)
• Чемпіонати Європи: Золото (2014, 2016, 2019), Бронза (2012, 2021, 2024)
• Європейські ігри: Золото (2019), Срібло (2015)
• Універсіада: Бронза (2013)

Політична кар’єра: Від килима до Верховної Ради

У 2019 році Жан Беленюк приєднався до партії «Слуга народу» і балотувався на парламентських виборах під №10 у списку. Він став народним депутатом IX скликання та першим афроукраїнцем у Верховній Раді. Жан обійняв посаду першого заступника голови Комітету з питань молоді та спорту, де активно просуває ініціативи щодо розвитку спорту, боротьби з допінгом і підтримки молодих атлетів. Він подав десятки законопроєктів, з яких вісім набули чинності, зокрема щодо фінансування спортивних клубів і вакцинації спортсменів перед Олімпіадами.

У 2025 році Жан продовжує політичну діяльність, беручи участь у міжнародних поїздках, таких як відрядження до Вашингтона для зустрічей із представниками НАТО та місцевою громадою. Однак його голосування за суперечливий закон про знищення НАБУ та САП у 2025 році викликало критику. Жан визнав, що не розібрався в ситуації, і висловив розчарування, відчувши себе обманутим.

Особисте життя: Сім’я, стосунки та боротьба з расизмом

Жан виховувався матір’ю Світланою та бабусею в скромних умовах. У 2017 році він відвідав Руанду, де познайомився з родиною батька та віддав шану на його могилі. У 2022 році Жан одружився з Оксаною Барчук, але в 2025 році пара розлучилася. Дітей у Жана немає, але він заявляв про намір створити сім’ю після завершення спортивної кар’єри.

Жан неодноразово стикався з расизмом через свій колір шкіри. У юності він тренувався з борцем із расистськими поглядами, який мав татуювання зі свастикою, але Жан ігнорував провокації, зосереджуючись на спорті. У 2019 році журналіст Василь Чепурний образливо прокоментував його обрання до Ради, на що Жан відповів закликом «виповзти з печери». Ці виклики лише зміцнили його характер і мотивацію боротися за рівність.

Жан активно веде соцмережі, ділячись моментами з тренувань, політичної роботи та подорожей. У Instagram він публікує мотиваційні пости, фото з сім’єю та гумористичні коментарі, наприклад, про бійки в Раді. Він також захоплюється настільним тенісом і жартує, що може повернутися на Олімпіаду в цьому виді спорту, надихаючись 58-річною тенісисткою з Парижа-2024.

Благодійність та громадська діяльність

Жан підтримує патріотичні ініціативи, як-от флешмоб #яЛюблюСвоюКраїну у 2016 році. Він відмовлявся від пропозицій змінити громадянство, зокрема від Росії та Азербайджану, наголошуючи на любові до України. Жан також брав участь у зйомках кліпу репера Ярмака «Гни свою лінію» (2018), де зіграв себе – темношкірого хлопця, який долає труднощі через спорт. Він активно підтримує молодіжні та спортивні проєкти, виступає проти дискримінації та просуває ідеї єдності.

Статки та вплив

Станом на 2025 рік статки Жана Беленюка оцінюються в кілька мільйонів гривень, зокрема завдяки доходам від цінних паперів (7,4 млн грн у 2023 році) та депутатській зарплаті. Він володіє квартирою в Києві (39,8 м²), недобудованою квартирою (52,7 м²), будинком (149,1 м²) і земельною ділянкою в Києво-Святошинському районі, а також двома автомобілями Toyota (RAV4 2011 і Camry 2019). Його вплив як спортсмена та політика робить його однією з найвідоміших постатей в Україні, а його щирість і харизма здобули йому любов мільйонів.

Виклики та сучасність

Жан стикався з численними викликами: від расизму в юності до суперечливого суддівства на змаганнях (зокрема в Ріо-2016 і на чемпіонаті світу 2014). У політиці він потрапив у скандал через голосування за закон про НАБУ та САП у 2025 році, але визнав помилку. Після завершення спортивної кар’єри Жан зосередився на політичній діяльності та новому хобі – настільному тенісі. Він також працює як гість у студії боксерських вечорів на MEGOGO, коментуючи бої Олександра Усика.

Підсумок

Жан Беленюк – це не лише олімпійський чемпіон, але й символ стійкості, патріотизму та боротьби за справедливість. Від бідного дитинства в однокімнатній квартирі до золотої медалі в Токіо, від борцівського килима до трибуни Верховної Ради – його історія надихає. Жан довів, що завдяки наполегливості та вірі в себе можна досягти вершин, зберігаючи вірність своїм принципам і країні.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”