Дата і місце народження

31 березня 1971 року в Перті, Шотландія, у родині вчителів з’явився на світ Юен Гордон Макгрегор. Його мама, Керол Діан Лоусон, викладала французьку, а тато, Джеймс Чарльз Макгрегор, – фізкультуру. З дитинства Юен ріс у мальовничому Кріффі, де тумани над горами шепотіли казки, а вітер з Перта ніс мрії про великі сцени. Старший брат Колін обрав небо – став пілотом Королівських ВПС, – але Юен завжди тягнуло до вогнів софітів.

Школа і освіта

Юність Макгрегора розгорталася в стінах престижної Morrison’s Academy – класичній шотландській школі з суворими правилами та оркестровими репетиціями. Тут, серед латинських текстів і математичних формул, він відкрив для себе музику: майстерно опанував валторну, барабани й навіть приєднався до шкільного оркестру волинників. У 9 років, ще в недільній школі, Юен уперше ступив на імпровізовану сцену в біблійній п’єсі – і запалав. “Я завжди знав, що буду актором”, – згадував він пізніше. У 16 років, за півроку до випуску, Юен кинув усе й утік до Перта, щоб приєднатися до місцевого репертуарного театру. Там, у вихорі репетицій, він загартувався як актор. Пізніше – Guildhall School of Music and Drama в Лондоні, де вивчав драму, співав оперні арії та мріяв про велике кіно. Освіта стала для нього не кайданами, а крилами: від шкільних подіумів до голлівудських студій.

Кар’єра

Карьєра Юена – це епічний квест, де кожен проект – нова битва за глядацькі серця. Дебют став блискавичним: у 1993-му, ще студентом, він зачарував у серіалі “Lipstick on Your Collar” – ролі, що пахла рок-н-ролом 60-х. Та справжній вибух – 1996-й, коли Денні Бойл покликав його в “На иглі”. Юен утілив Марка Ренттона, наркомана з брудними мріями, – і світ завмер. Фільм став культовим, а актор – зіркою інді-кіно: номінація на BAFTA, фестивальні овації та двері, що розчинилися навстіж. Далі – вир ролей: чарівний Крістіан у мюзиклі “Мулен Руж!” (2001), де його спів і танці розтопили серця; та кульмінація – Обі-Ван Кенобі в приквелах “Зоряних війн” (1999-2005). “Я думав, це не для мене, – сміявся Юен, – але світло меча зачарувало”. Він майстерно імітував Алекса Гіннеса, додавши своєму джедаю шотландський шарм і гумор.

У 2000-х Юен балансував між арт-хаусом і блокбастерами: “Міс Поттер” (2006), де він оживив коханого казкарки; “Привид” Романа Поланскі (2010), за який отримав European Film Award; і “Початківець” (2011), де розкрився як син, що переживає втрату. Не забував театр – блищав в “Guys and Dolls” (2005-2007) та “Отелло” (2007-2008), де його голос і пластика зачаровували лондонські сцени.

Телебачення теж підкорив: подвійна роль братів Стуссі в “Фарго” (2017) принесла “Золотий глобус”, а втілення модельєра Халстона (2021) – “Еммі”. У 2022-му повернувся до Обі-Вана в однойменному серіалі Disney+, де його джедай боровся з демонами минулого. Нещодавно – “Джентльмен у Москві” (2024), де Юен грає аристократа в радянському полоні, і гучний горор “Flowervale Street” (2025) з Енн Гетевей. А ще – режисерський дебют у “Американському пасторалі” (2016), де сам зіграв головну роль. Юен не стоїть на місці: його філософія – “грати все, від героїв до лиходіїв”, і це робить його кар’єру калейдоскопом талантів.

Сім’я

Сім’я для Юена – як тиха гавань після галактичних бур. У 1995-му, на зйомках “Kavanagh QC”, він зустрів французьку художницю-продюсера Єву Мавракіс – кохання з першого кадру. Вони одружилися в 1995-му, виростили чотирьох доньок: Клер (1996), Джеймі (1998), Естель (2001) та Анаїс (2006). Юен обожнював сімейні вечері з французькими круасанами та шотландськими оповідками. Дядько Денис Лоусон, актор з “Зоряних війн”, став кумиром і наставником.

Але в 2017-му з’явилася Мері Елізабет Вінстед – партнерка по “Фарго”. Скандал вибухнув: Єва подала на розвод (офіційно – у 2020-му), а Юен зізнався: “Кохання не планують”. З Мері, у 2021-му, народився син Джек – перша радість для актора в ролі тата хлопчика. Сьогодні родина – це п’ятеро дітей, білий ведмідь по кличці Сід (домашній улюбленець) і будинок у Лос-Анджелесі, де Юен вчить доньок фехтувати, а сина – мріяти.

Наш час

Сьогодні, у 54, Юен – у розквіті: Офіцер Ордену Британської імперії (2013) за внесок у драму та благодійність, посол UNICEF, мотоцикліст-авантюрист. У 2024-му блищить у “Джентльмені у Москві”, а попереду – “Flowervale Street”. Живе з Мері, виховує Джекі, мандрує на мотоциклі (згадаймо “Long Way Round” і “Long Way Down” – документальні подорожі з другом Чарлі Бурманом). Юен пише вірші, співає в караоке й мріє про Бонда – “Чому б ні? Я ж шотландець!”. Його девіз: “Життя – як фільм, знімай його з душею”. Актуальний, натхненний, готовий до нових галактик.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”