Дитинство та юність: Початок у Борисполі

Майбутній співак Олександр Ярмак народився 24 жовтня 1991 року в місті Бориспіль Київської області. Зростаючи в невеликому місті, відомому своєю близькістю до столиці та авіаційною історією, він із дитинства захоплювався музикою. У 11 років Олександр почав писати вірші, а в 12 – захопився хіп-хоп культурою, надихаючись творчістю таких виконавців, як Баста, Каста, Eminem і Центр. Він купував куртки з білим капюшоном, мріяв про кросівки Nike і пробував себе в брейк-дансі, що було популярним серед молоді 2000-х.

У школі Олександр активно брав участь у культурному житті, зокрема грав у КВК за шкільну команду. Хоча його батьки не підтримували захоплення музикою, вважаючи це несерйозним, він не полишав мрії. У дев’ятому класі він захопився брейк-дансом, а в одинадцятому почав писати перші тексти в стилі хіп-хоп. Ці ранні спроби заклали основу для його майбутньої кар’єри.

Після закінчення школи в 2009 році Ярмак вступив до Національного авіаційного університету в Києві на факультет літальних апаратів, обравши спеціальність інженера-механіка літаків. Однак точні науки не могли затьмарити його пристрасть до музики. У студентські роки він продовжував грати в КВК за команду «Збірна НАУ», а вечорами записував свої перші треки, використовуючи апаратуру студентського радіо, де працював ведучим розважальних програм.

Початок кар’єри: Від соцмереж до слави

Музична кар’єра Ярмака почалася з соціальних мереж. У 2011 році він почав викладати свої треки на платформі «ВКонтакте», а згодом – на YouTube. У грудні того ж року вийшов його перший кліп, який за одну ніч набрав понад 50 тисяч переглядів, а за два тижні – мільйон. Цей успіх став проривом, зробивши Ярмака відомим в Україні та за її межами.

У 2012 році Ярмак випустив свій дебютний альбом «ЯсЮТуба», який вразив слухачів гостротою та актуальними темами, такими як залежність від соціальних мереж, сімейні стосунки та соціальна несправедливість. До альбому увійшли треки «Спека», «Дитяча образа» та «Мені не подобається», які швидко стали популярними.

У 2013 році Ярмак підтримав протести на захист прав Павличенків, написавши пісню «Свободу чесним». Того ж року вийшов хіт «Серце пацана» – історія про кохання до дівчини, яка виявилася корисливою. Ця пісня стала культовою, закріпивши за Ярмаком статус репера, який говорить про реальні почуття та проблеми.

Ярмак також знімався в серіалі «Як гартувався стайл» (2013), де зіграв самого себе, демонструючи акторський талант. Його концерти в цей період охоплювали численні міста України, а також Росію та Білорусь, де його творчість також знайшла відгук.

Зріла творчість і патріотизм

З початком Євромайдану в 2013-2014 роках Ярмак став активним учасником протестів, а його музика набула ще більшого політичного забарвлення. Його пісні, присвячені боротьбі за свободу та гідність, резонували з настроями українців. Трек «22» (2014) став гімном молодого покоління, яке відстоювало європейське майбутнє України.

У 2015 році Ярмак випустив альбом «Made in UA», який підкреслив його патріотичну позицію. Пісні з цього альбому, такі як «Моя країна», стали символами любові до України. Його творчість поєднувала українську та російську мови, але з часом він дедалі більше переходив на українську, відображаючи свою національну ідентичність.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Ярмак припинив виступи та зосередився на підтримці країни. Його музика стала ще більш пронизливою, з текстами, що надихають українців на боротьбу та єдність. Він також використовував свою популярність для збору коштів на потреби ЗСУ та гуманітарну допомогу.

Служба в ЗСУ: Від мікрофона до дронів

26 лютого 2022 року, через два дні після початку повномасштабного вторгнення, Олександр Ярмак добровільно записався до лав Збройних сил України. Він брав участь у боях на Харківщині, демонструючи мужність і відданість. З 2023 року він очолив взвод операторів FPV-дронів, а згодом став командиром роти 412-го окремого полку безпілотних систем «NEMESIS» у званні молодшого лейтенанта. Його служба в ЗСУ стала прикладом для багатьох українців, показавши, що справжній митець може бути не лише голосом нації, а й її захисником.

Ярмак продовжує поєднувати творчість і військову службу. Його пісні, створені під час війни, надихають бійців і цивільних, а його діяльність на фронті демонструє, що він не лише співає про патріотизм, а й живе ним.

Особисте життя: Любов і випробування

Особисте життя Олександра Ярмака залишається відносно закритим, але деякі деталі відомі. Він одружений із Ганною Шум’яцькою, і їхні стосунки пережили непрості часи. У 2025 році Ярмак зізнався, що через війну вони з дружиною кілька разів були на межі розлучення. Війна, за його словами, створює величезний тиск на сімейні стосунки, але вони з Анною намагаються зберегти шлюб.

Про дітей Ярмака інформації немає, але він неодноразово наголошував, що сім’я та підтримка близьких є для нього важливими. Його щирість у розмовах про особисті труднощі додала йому поваги серед шанувальників, які цінують його відкритість.

Вплив на українську культуру

Олександр Ярмак став голосом покоління, яке зростало в незалежній Україні. Його музика піднімає важливі соціальні теми – від залежності від соцмереж до боротьби за свободу. Пісні, такі як «Серце пацана», «22» та «Моя країна», стали культовими, відображаючи дух часу. Під час війни його творчість набула нового значення, надихаючи українців на боротьбу та єдність. Як військовий, він став прикладом для багатьох, показавши, що справжній патріотизм – це не лише слова, а й дії.

Підсумок

Олександр Ярмак – це більше, ніж репер. Він – голос України, який звучить у найскладніші часи. Від шкільних віршів у Борисполі до командування ротою на фронті, його життя – це історія про талант, наполегливість і відданість своїй країні. Його музика об’єднує людей, а його служба в ЗСУ надихає мільйони. Ярмак довів, що справжній митець може бути не лише творцем, а й захисником, і його історія продовжує писатися на передовій.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”