Ранні роки та освіта

Майбутня модель Яна Кутішевська народилася в місті Подільськ, Одеська область. На момент участі в другому сезоні шоу «Топ-модель по-українськи» у 2018 році їй було 19 років . У лютому 2019 року вона відсвяткувала своє 20-річчя під час Ukrainian Fashion Week . Хоча точна дата народження в публічних джерелах не вказана, можна припустити, що вона народилася приблизно в лютому 1999 року.

З дитинства вона вела активний спосіб життя: грала у футбол з хлопцями, захоплювалася грою на гітарі. Навчалася у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені Ушинського за спеціальністю «фізичне виховання».

У підлітковому віці Яна зіткнулася з анорексією, що призвело до госпіталізації та тривалого лікування. Однак вона змогла подолати хворобу та повернутися до активного життя.

Кар’єра в модельному бізнесі

У 2018 році Яна взяла участь у другому сезоні шоу «Топ-модель по-українськи» та стала його переможницею. Її трансформація з пацанки в ікону стилю вразила суддів і глядачів.

Після перемоги вона працювала за модельними контрактами, зокрема в Китаї, та брала участь у Ukrainian Fashion Week, де дефілювала для брендів THEO та A/RAISE.

Особисте життя та активізм

Яна відкрито заявила про свою гомосексуальність. На кастинг шоу вона прийшла разом зі своєю дівчиною Валерією Гармаш . У 12 років вона почала усвідомлювати свою сексуальну орієнтацію, але через консервативне виховання довгий час приховувала це.

Яна активно підтримує ЛГБТ+ спільноту та виступає за толерантність у суспільстві. Вона зазначає, що в модельному бізнесі сексуальна орієнтація не має значення .
Топ-модель по-українськи

Яна Кутішевська продовжує кар’єру в модельному бізнесі та активно веде блог, де ділиться своїм досвідом, думками та підтримує молодь, яка шукає себе. Її історія — приклад сили, сміливості та щирості.

Яна Кутишевська поділилася цікавими деталями про себе, які раніше знали лише найближчі люди.

Зріст: 176 см.

Закінчила школу із золотою медаллю.

Улюблені заняття: футбол, гра на гітарі, редизайн одягу.

Працювала моделлю в Китаї та брала участь у Ukrainian Fashion Week

Коли я відвідувала дитячий садок, то ми з друзями – трьома хлопцями – створили команду. Навіть не так. Створили Команду! За мотивами відомого на той час серіалу. І хто, як ви гадаєте, був Сашею Білим? Звісно ж, я!

Свій перший малюнок на тілі – якір на ребрах – я зробила у 14 років. Дуже боялася і прагнула цього одночасно. Але мені настільки сподобалось, що через тиждень зробила друге – ієрогліф, який означав безкінечність. Спеціально робила татуювання в таких місцях, щоб батьки не побачили. Але через місяць мій друг, дякую йому велике, розповів моїй мамі. У нас була суперечка, вона хотіла, щоб я все видалила. Коли я поїхала навчатися, то зробила ще чотири малюнки на руках. Мамі, звісно ж, ні слова. Коли приїжджала додому, чи то влітку, чи то взимку, ходила в сорочках з довгими рукавами. Лягала спати теж завжди в довгих рукавах. Засинала і прокидалася, стискаючи в кулаці край рукава. Відмовлялася ходити з родиною на море, щоб ніхто не помітив малюнків. Загалом, про мої татуювання мама дізналася вже на проєкті Нового каналу.

Рано почала займатися підробітками. Одного літа, під час канікул, ми з товаришами ходили збирати плоди та ягоди в сади. За кілограм черешень, пригадую, платили 2 гривні. Робота була пекельна. Ми постійно тягали важкі відра та ящики. Але все ж був і позитив. Окрім черешень ми ще збирали персики. А я їх просто обожнюю – наїлася цих фруктів на рік наперед!

Коли моя матір була підлітком, вона мріяла стати манекенницею. Мабуть, це якось успадковано передалося мені.

Останні декілька років я ношу короткі зачіски. Але до цього моє волосся було нижче спини! Я взагалі не стригла його від народження і до 14 років. Лише чубок інколи підрізала. Волосся мене страшенно дратувало та заважало. І в певний момент я його обрізала. Сама.

Не можу існувати без супу! Вживаю його щодня. Навіть зараз, під час роботи в Китаї, все одно примудряюся знаходити місця з супами. А мій улюблений — простий курячий бульйон.

У дитинстві я дуже любила малювати портрети, краєвиди. У мене добре виходило. Але в якийсь момент мені відбили бажання це робити. Я принесла вчительці в школу свої малюнки. У неї не було настрою, вона зірвалася на мені та принизила роботи. Після цього я не малюю.

У 14 років хворіла анорексією. Обожнювала стрункість – могла годинами розглядати у дзеркалі свої кістки. А в батьків були істерики, бо я себе гублю. Тоді я важила на 10 кілограмів менше, ніж зараз. Мені ставили в лікарні крапельниці, бо організму не вистачало вітамінів, з’являлися різні недуги. Потім я довго поверталася до норми. Зараз я цілком здорова. І розумію, наскільки це було безглуздо. І хочу сказати всім: не страждайте нісенітницями! Найкрасивіше тіло — здорове. Їжте корисну їжу та займайтеся спортом, і все у вас буде добре.

Я терпіти не можу нічні клуби, танцювальну музику та взагалі гулянки в незнайомих темних місцях.

Протягом кількох років я взагалі не вживаю газовані напої. По-перше, це шкідливо для шкіри та організму загалом. По-друге – несмачно. Для мене значно приємніша вода або свіжовичавлені соки.

Не люблю засинати наодинці. Не знаю, чому. Мені просто некомфортно. Потрібно, щоб хтось поклав ногу на мене, або я когось обійняла. Це впливає на мене, як заспокійливе. Миттєво засинаю.

Коли я була підлітком, я постійно змінювала свій одяг. Фарбувала взуття у різні кольори, робила шорти з джинсів. Сукні перетворювала на футболки. Загалом, трохи займалася дизайном.

Погодьтеся, життєпис дівчини вражає.