Владислав Ступак, відомий як Vlad Stupak, перетворює юнацькі переживання на мелодійні поп-балади з електронним відтінком. Народжений 24 червня 1997 року в Павлограді Дніпропетровської області, він виріс у скромній родині, де батьки підтримували його перші кроки до музики, а шкільні друзі ставали першими слухачами імпровізацій. Сім'я - його тиха гавань у бурі амбіцій, корені в промисловому серці України, де мама мріяла про стабільне майбутнє сина, але той обрав шлях звуку та сцени.
З дитинства в маленькому Павлограді Владислав відчував музику як особистий щоденник. Школа №19 стала першим ареною: тут він вчився середньо, але серце билося в ритмі пісень, що лунали з шкільного радіо. Батьки не тиснули на медалі, натомість заохочували до творчості – перші акорди на гітарі, нічні прослуховування поп-хітів, де хлопець мріяв про велике. “Школа дала друзів, а музика – крила”, – зізнається він, згадуючи теплі спогади з фотоальбомів. Замість класичної кар’єри Владислав обрав саморозвиток: після випуску вирушив за кордон, де мандри Європою додали текстам глибини. Повернення в Україну стало стартом – домашня студія ожила демо, бо “від Павлограда до чартів – це не відстань, а мелодія”.
Кар’єра Vlad Stupak спалахнула 2019-го з дебютного кліпу “Яке покоління” – відео, що увірвалося на YouTube як свіжий подих, набираючи тисячі лайків від молоді. Самотужки записані треки, як “Останній видих” і “Світ – диво світу” з Анастасією Безуглою, зачепили слухачів лірикою про втрати та надії. Фанати полюбили його голос – чистий, емоційний, що пронизує екрани. “Я не шукав продюсерів, я шукав себе”, – ділиться він, бо платформи стали його школою: завантаження на Spotify, перші плейлисти, де слухачі знаходили відгук у рядках. Тури по регіонах України перетворили хлопця з провінції на ім’я, де сцени від Дніпра до столиці пульсували його енергією.
Його звук – ніжний поп з елементами інді, де теми кохання та самопошуку звучать як розмова з собою під зорями. Зріст 175 см, харизма Рака – Vlad Stupak поєднує скромність з текстами, що чіпляють: від ностальгії в “Останній видих” до оптимізму в “Світ – диво світу”. Фанати називають його “голосом покоління” за імідж: прості джинси, задумливий погляд, татуювання з мотивами пісень. У 2020-му релізи на офіційних платформах посилили хвилю – мільйони прослуховувань, коментарі на кшталт “Твоя музика – мій саундтрек”. Vlad не просто співає – будує зв’язок: мікси на SoundCloud, де фанати діляться історіями, перетворюючи слухачів на частину його світу.
Світ Vlad Stupak розквіт помірним темпом. Концерти в Україні, від павлоградських клубів до київських фестивалів, де він ділить мікрофон з новими голосами попу. У 2021-му – перші онлайн-сети з дуетами, де колаборації з місцевими артистами додають свіжості, роблячи звук ближчим до серця. “Я граю для тих, хто мріє, як я”, – каже він, бо кожен гіг – це діалог, де емоції оживають у живому виконанні, змушуючи зали шепотіти слова пісень.
2022 рік накрив тінню: повномасштабне вторгнення змусило Владислава шукати сили в творчості, перетворивши студію на острівець спокою. Його треки стали саундтреком стійкості – рядки про дива світу в часи бурі, де надія перемагає темряву. “Музика – мій спосіб сказати, що все буде гаразд”, – ділиться він. Реліз “Яке покоління” набув нового сенсу: енергія молоді, що не ламається. Фанати з різних куточків пишуть: “Твоя пісня – наш вогник”. Vlad підтримує Україну благодійними стрімами, роблячи голос не просто мелодією, а символом єдності.
У вирі релізів Владислав тримається за близьких як за найцінніший акорд. Родина з Павлограду – муза: мама надихає на ніжні балади, тато – на сміливі мотиви. “Вони – мій перший альбом”, – сміється він. Приватне життя – загадка: натяки на романтику в текстах, але без деталей, бо “кохання – це приватна пісня”. Сім’я – не фон, а основа: дзвінки після записів, де після тисячі лайків повертається тепло спогадів про шкільні вечори.
Сьогодні Vlad Stupak – відкриття з тисячами фанатів, каналом на YouTube, де слухачі шукають натхнення. Плани? Новий ЕР з інді-експериментами, тур по Україні, колаборації з глобальними платформами. Він мріє про стадіон у Павлограді під мирним небом, де “Світ – диво світу” лунатиме для Перемоги. Його музика – гімн юності: “Мрій, бо життя – це мелодія”. З плейлистами на Apple Music та шанувальниками по регіонах, Vlad будує шлях, де ноти стають крилами. Артист продовжує співати, бо кожен рефрен – крок до мрії.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис