Ранні роки в Нью-Джерсі

Майбутня акторка Віра Енн Фарміга народилася 6 серпня 1973 року в Кліфтоні, штат Нью-Джерсі, США, у сім’ї українських емігрантів. Її батьки, Михайло Фарміга, аналітик комп’ютерних систем, який згодом став ландшафтним дизайнером, та Любомира (Люба) Фарміга, шкільна вчителька, виховували Віру та її шістьох братів і сестер у тісній українській громаді. Віра була другою з семи дітей, серед яких її молодша сестра, акторка Тайса Фарміга, молодша за неї на 21 рік.

Дитинство Віри було пронизане українською культурою. Вона відвідувала українську католицьку школу Святого Іоанна Хрестителя в Ньюарку, де вивчала рідну мову, історію та традиції. До шести років Віра розмовляла лише українською, і лише в дитячому садку почала вивчати англійську. У підлітковому віці вона була активною учасницею українського фольклорного танцювального ансамблю «Сизокрилі», гастролюючи з ним у літні місяці, а також займалася грою на фортепіано та була членкинею української скаутської організації «Пласт». Ці заняття сформували її любов до мистецтва та дисципліну, яка згодом стала основою її акторської кар’єри.

У 1991 році Віра закінчила регіональну середню школу Хантердон Сентрал у Нью-Джерсі. Спочатку вона мріяла стати офтальмологом, але доля склалася інакше. Під час шкільних років подруга переконала її спробувати себе в шкільній виставі «Вампір», де Віра отримала головну роль. Цей момент став переломним, адже саме тоді вона відкрила для себе пристрасть до акторства. Згодом Віра вступила до Університету Сіракуз, де вивчала театральне мистецтво, закінчивши його в 1995 році.

Початок акторської кар’єри

Професійна кар’єра Віри розпочалася в 1996 році з дебюту на Бродвеї, де вона виконала роль другого плану в п’єсі «Взяття сторін» Роналда Гарвуда. Того ж року вона зіграла Міранду в постановці «Буря» в Американському консерваторійному театрі та Анну Гартман у п’єсі «Добро» у театральній групі The Barrow Group. Ці ролі стали першими кроками Віри на шляху до великої сцени.

У 1997 році Віра дебютувала на телебаченні, зігравши головну жіночу роль у фентезійному серіалі «Рев» на каналі Fox, де її партнером був молодий Гіт Леджер. Хоча серіал був скасований після одного сезону, він став важливим досвідом для Віри. У 1998 році вона дебютувала в кіно, зігравши другорядну роль у драматичному трилері «Повернення до раю» разом із Вінсом Воном і Хоакіном Феніксом. Ці ранні роботи заклали фундамент для її майбутнього успіху.

Прорив у кар’єрі

Справжній прорив для Віри настав у 2004 році, коли вона зіграла головну роль у незалежній драмі «До кісток». Її персонаж, Ірен Моррісон, – мати двох дітей, яка приховує свою наркотичну залежність, – приніс Вірі нагороди за найкращу жіночу роль на кінофестивалі Санденс та від Асоціації кінокритиків Лос-Анджелеса. Ця роль продемонструвала її здатність втілювати складних, багатогранних персонажів і привернула увагу критиків.

Після цього Віра знялася в низці відомих фільмів, зокрема в політичному трилері «Маньчжурський кандидат» (2004) разом із Дензелом Вашингтоном і Меріл Стріп, кримінальній драмі «Відступники» (2006) Мартіна Скорсезе, де вона зіграла психотерапевтку поліції, та історичній драмі «Хлопчик у смугастій піжамі» (2008). Її роботи в жанрі жахів, зокрема у фільмах «Джошуа» (2007) та «Сирота» (2009), закріпили за нею статус «королеви жахів» завдяки її вмінню передавати напругу та емоційну глибину.

У 2009 році Віра отримала міжнародне визнання за роль Алекс Горан у комедійній драмі «У повітрі» разом із Джорджем Клуні. Її виконання принесло номінації на премію Оскар, Золотий глобус, премію BAFTA та премію Гільдії кіноакторів за найкращу жіночу роль другого плану. Ця роль стала вершиною її кар’єри, довівши, що Віра може блискуче справлятися як із драматичними, так і з комедійними ролями.

Режисерський дебют і подальші успіхи

У 2011 році Віра Фарміга дебютувала як режисерка з фільмом «Вище неба», де також зіграла головну роль. Стрічка, заснована на мемуарах Керолін С. Бріггс, розповідає про духовні пошуки жінки в релігійній громаді. У цьому проєкті Віра також задіяла свою молодшу сестру Тайсу, яка зіграла юну версію її персонажа. Незважаючи на обмежений прокат, фільм отримав схвальні відгуки на фестивалях, а режисерська робота Віри була відзначена за чутливість і глибину.

У 2013 році Віра взяла на себе роль Норми Бейтс у серіалі «Мотель Бейтс», сучасному приквелі до фільму Альфреда Гічкока «Психо». Її виконання складного образу матері Нормана Бейтса принесло їй номінацію на премію Еммі за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі. Того ж року вона зіграла паранормальну дослідницю Лоррейн Воррен у фільмі жахів «Закляття», який став одним із найкасовіших фільмів жахів усіх часів. Віра повернулася до цієї ролі в сиквелах «Закляття 2» (2016), «Анабель: Повернення додому» (2019) та «Закляття: За велінням диявола» (2021), зміцнивши свій статус ікони жанру.

Серед інших помітних робіт Віри – ролі в трилерах «Код доступу» (2011) і «Тиха гавань» (2012), юридичній драмі «Суддя» (2014), біографічній драмі «Перший кандидат» (2018), фільмі про монстрів «Ґодзілла: Король монстрів» (2019) та кримінальній драмі «Багато святих Ньюарка» (2021). У 2019 році вона отримала ще одну номінацію на премію Еммі за роль прокурора Елізабет Ледерер у мінісеріалі Netflix «Коли вони нас побачать». У 2022 році Віра зіграла доктора Анну Поу в серіалі Apple TV+ «П’ять днів у Меморіалі», отримавши визнання за зображення медичного працівника під час урагану Катріна.

Сім’я Віри Фарміги

Віра Фарміга виросла в люблячій українській сім’ї, де музика, танці, віра та тварини були невід’ємною частиною життя. Її батьки, Михайло та Любомира, виховували сімох дітей: Віктора, Віру, Степана, Надію, Олександра, Ларису та Тайсу. Віра часто підкреслює, наскільки важливим для неї було українське виховання, яке сформувало її культурну ідентичність. Її молодша сестра Тайса пішла її стопами, ставши відомою акторкою, зокрема завдяки ролям у серіалі «Американська історія жахів» та фільмі «Черниця».

У 1997 році Віра вийшла заміж за актора Себастьяна Роше, з яким познайомилася під час зйомок серіалу «Рев». Вони одружилися на Багамах, але розлучилися в 2004 році. У 2008 році Віра одружилася з музикантом Ренном Гокі, з яким має двох дітей: сина Фінна МакДоннелла (нар. 2009) і доньку Гітту Любов Гокі (нар. 2010). Сім’я живе в долині Гудзон, штат Нью-Йорк, де Віра захоплюється читанням, грою на фортепіано, боксом, джиу-джитсу та доглядом за своїми ангорськими козами.

Виклики та боротьба зі стереотипами

Кар’єра Віри не завжди була легкою. Її часто асоціювали з жанром жахів, що могло обмежувати сприйняття її як універсальної акторки. Проте Віра свідомо обирала різноманітні ролі – від комедійних до драматичних, щоб уникнути стереотипів. Вона також стикалася з тиском слави, але залишалася вірною своїм принципам, наголошуючи, що її мета – не популярність, а вплив на емоції глядачів через акторство.

Віра також відома своєю скромністю та прив’язаністю до коріння. Вона уникала життя в Лос-Анджелесі, обираючи спокійне життя в долині Гудзон, щоб залишатися ближче до сім’ї та природи. Її слова: «Я не хочу бути знаменитою. Я хочу впливати, висвітлювати людські емоції через акторство» – відображають її філософію.

Вплив і спадщина

Віра Фарміга стала натхненням для багатьох, особливо для вихідців з іммігрантських сімей. Її здатність поєднувати українську спадщину з голлівудським успіхом робить її унікальною постаттю в індустрії. Вона довела, що талант і наполегливість можуть подолати будь-які бар’єри, а її ролі в «Заклятті» та «Мотелі Бейтс» стали культовими.

Віра також активно підтримує свою громаду та бере участь у благодійних проєктах, пов’язаних із мистецтвом і освітою. Її зв’язок з Україною залишається міцним, і вона часто висловлює гордість за своє походження, надихаючи інших цінувати свою культурну ідентичність.

Сучасність і плани на майбутнє

Сьогодні Віра Фарміга продовжує активно працювати в кіно та на телебаченні. У 2023 році вона знялася в драмі «Походження» Ави ДюВерней та комедійній драмі «Езра». Вона також готується до ролі Бонні Неттлс у біографічному фільмі про культ «Ворота Раю» та озвучки персонажа в анімаційному серіалі «Госсамер» за романом Лоїс Лоурі.

Віра мріє про нові режисерські проєкти та сподівається створити фільм, який би поєднав її українське коріння з американським досвідом. Її пристрасть до мистецтва та бажання розповідати історії, що чіпають серце, залишаються рушійною силою її кар’єри.

Підсумок

Віра Фарміга – це не просто акторка, а справжня артистка, яка своїм талантом і наполегливістю досягла вершин у світовому кінематографі. Від українських танців у дитинстві до номінацій на Оскар і Еммі, її шлях вражає своєю глибиною та різноманітністю. Віра залишається вірною своїм кореням, надихаючи мільйони своєю щирістю, харизмою та любов’ю до мистецтва. Її історії ще далеко до завершення, і ми з нетерпінням чекаємо, які нові вершини вона підкорить.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”