Дитинство та юність: Танці та сцена

Майбутня акторка Валерія Олександрівна Ланська (справжнє прізвище Зайцева) народилася 2 січня 1987-го року в Москві, РФ. Її батько, Олександр Зайцев, був хореографом, а мати, Олена Масленнікова, – тренеркою з фігурного катання. Через збіг прізвища з іншою акторкою Валерією Зайцевою, яка працювала в тому ж театрі, вона взяла дошлюбне прізвище бабусі по батьковій лінії – Ланська.

З дитинства Валерія займалася художньою гімнастикою та фігурним катанням, але її справжньою пристрастю став театр. У 1993 році, у віці 6 років, вона вступила до музичного театру юного актора, де грала з 1996 по 2002 рік. У 2006 році Валерія закінчила Театральний інститут імені Бориса Щукіна за спеціальністю «акторка театру і кіно» (курс Юрія Шликова).

Кар’єра: Театр, кіно та мюзикли

Ще студенткою Валерія була прийнята до трупи театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна, де дебютувала в постановці «Тригрошова опера» (2003). Вона також співпрацювала з театром імені Євгена Вахтангова, Театром Олексія Рибникова та Театром Місяця (2005–2012), де грала в мюзиклах і драматичних виставах. Її театральна кар’єра охоплює ролі в таких постановках, як «Бал у Савойї», «Червоні вітрила» та «Звуки музики», де вона проявила себе як талановита виконавиця мюзиклів.

Кінокар’єра Валерії розпочалася в 2005 році з ролі в серіалі «Єсенін». Популярність їй принесли ролі в серіалах «Принцеса цирку» (2007-2008), де вона зіграла Асю, та «Жіноча дружба» (2007). Вона також знімалася в історичних драмах, таких як «Троє» (2012), і комедіях, зокрема «Тариф Новорічний» (2008).

У 2013 році Валерія зіграла головну роль у мюзиклі «Червоні вітрила», а в 2016 році – у серіалі «Син моєї подруги». Її фільмографія налічує понад 30 ролей, де вона часто грає романтичних і сильних героїнь. У 2010 році вона повернулася до співпраці з музичним театром юного актора, де також виступала її молодша сестра Анастасія Масленнікова.

Валерія також брала участь у телешоу. У 2013 році вона посіла друге місце в шоу «Льодовиковий період» на Першому каналі, виступаючи в парі з фігуристом Максимом Мариніним. Її вокальні здібності проявилися в записі саундтреків до мюзиклів і серіалів, а також у сольних виступах.

Особисте життя: Шлюб і материнство

У 2015 році Валерія вийшла заміж за режисера Стаса Іванова, з яким познайомилася під час роботи над проєктами. У 2016 році в пари народився син Артемій.  У 2022 році стало відомо про розлучення Валерії Ланської та Стаса Іванова.

За інформацією на липень 2025 року, актриса має стосунки з Едгаром Голосним – артистом Московського театру оперети. У травні 2023 року Ланська у своєму блозі опублікувала фото руки з кільцем заручини і зазначила, що знову стала нареченою. Точної дати весілля Ланська та Голосний не називали.

Валерія рідко ділиться подробицями особистого життя, але в інтерв’ю зазначає, що сім’я є її головною підтримкою. Вона активно веде Instagram, де публікує фото зі зйомок, сімейні моменти та роздуми про творчість.

Громадянська позиція: Творчість без політики

Валерія Ланська уникає публічних політичних заяв, зосереджуючись на творчій діяльності. Вона не була помічена в підтримці чи критиці політичних подій, зокрема російсько-української війни, що відрізняє її від деяких інших російських артистів, які потрапили до бази «Миротворець». Її кар’єра орієнтована на театр і кіно, а також на популяризацію мюзиклів у Росії.

Сучасність: Новий етап у кар’єрі

У 2025 році Валерія Ланська продовжує працювати в театрі та кіно, зосереджуючись на мюзиклах і драматичних ролях. Вона залишається активною в «Сатириконі» та бере участь у нових кінопроєктах. Живучи в Москві, Валерія поєднує материнство з творчістю, надихаючи шанувальників своєю енергією та професіоналізмом. Її шлях – це історія талановитої акторки, яка через наполегливість і любов до мистецтва стала однією з провідних виконавиць російських мюзиклів.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”