Дитинство та перші кроки в боксі

Майбутній спортсмен В’ячеслав Валентинович Узелков народився 8 квітня 1979 року у Вінниці в звичайній українській родині. Хлопчик, якого в дитинстві через кремезну статуру дражнили «Кабаном», зіткнувся з булінгом від однолітків. Цей досвід загартував його характер і підштовхнув до занять спортом. У віці восьми років батько привів В’ячеслава до секції боксу, де його талант одразу помітив перший тренер Дмитро Шамис. Саме в спортивному залі почалася трансформація сором’язливого хлопця в майбутнього чемпіона. Заняття боксом стали для нього не лише способом самовираження, але й можливістю довести собі та світу, що він здатен на великі звершення.

В’ячеслав швидко прогресував, демонструючи природну силу та дисципліну. Його тренери, серед яких були Ігор Мусієнко, Анатолій Вальчук, а згодом Віталій Вдовкін і Вадим Лавринець, бачили в ньому потенціал для великих перемог. Уже в юнацькому віці Узелков почав брати участь у змаганнях, здобуваючи перші нагороди.

Освіта та інтелектуальний розвиток

Паралельно зі спортивною кар’єрою В’ячеслав не забував про освіту. Він здобув дві вищі освіти: першу – на факультеті фізичної культури у Вінницькому державному педагогічному університеті, другу – в Міжнародній академії управління персоналом. Цей інтелектуальний фундамент допоміг йому не лише в спорті, але й у подальшій кар’єрі, коли він почав працювати на телебаченні та брати участь у громадському житті. Узелков завжди підкреслював, що освіта дала йому впевненість і можливість бачити ширше, ніж тільки ринг.

Аматорська кар’єра та перші тріумфи

Боксерська кар’єра В’ячеслава Узелкова розпочалася з аматорського рингу, де він швидко здобув визнання. У 1997 році в Бірмінгемі він став чемпіоном Європи серед юніорів, що стало першим серйозним досягненням. У 1998 році на Кубку світу в Китаї він посів друге місце, а в 1999 році на Всесвітніх іграх військовослужбовців у Хорватії здобув бронзу. У 2001 році Узелков виборов бронзову медаль на чемпіонаті світу серед аматорів, а в 2002 році – срібло на чемпіонаті Європи. Ці нагороди закріпили за ним репутацію одного з найперспективніших боксерів України в напівважкій вазі.

Його стиль на рингу відзначався силою, витривалістю та харизматичною манерою бою. Прізвисько «Сталева сила» (Steel Power) ідеально відображало його фізичну міць і незламний дух.

Професійний бокс і чемпіонські титули

У 2004 році В’ячеслав Узелков дебютував на професійному рингу, здолавши в шести раундах Сулеймана Джерілова. Цей бій став початком серії перемог, які принесли йому славу. Узелков здобув сім поспіль перемог над суперниками різного рівня, серед яких були француз Маджид Бен Дрісс і досвідчений конголезець Мукаді Манда. У 2007 році він завоював свій перший професійний титул — чемпіона за версією EBU-EE, перемігши росіянина Артема Вичкіна.

Того ж року, 13 вересня, Узелков нокаутував непереможного іспанця Габріеля Кампільйо в шостому раунді, здобувши титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA в напівважкій вазі. У 2008 році він підтвердив свій клас, нокаутувавши аргентинця Хуліо Сезара Домінгеза та словенця Дениса Шимича. Ці перемоги зміцнили його позиції на міжнародній арені.

Проте в 2010 році Узелков зазнав першої поразки в бою за звання чемпіона світу за версією WBA проти казахстанця Бейбута Шуменова. Ця невдача стала для нього важким ударом, але він не здався і продовжив виступати, демонструючи характер справжнього бійця.

Телебачення та нові горизонти

Після завершення активної боксерської кар’єри В’ячеслав Узелков знайшов себе в новій ролі – телеведучого та тренера. У 2008 році він дебютував у кіно, знявшись у мелодрамі режисера Льва Карпова. У 2009 році взяв участь у шоу «Танцюю для тебе», де продемонстрував, що боксери можуть бути не лише сильними, але й граціозними. У 2010 році він став капітаном команди Вінниці в шоу «Битва українських міст» на телеканалі «Інтер».

Особливу популярність Узелков здобув як тренер у шоу «Зважені та щасливі» на СТБ, де працював у шостому, сьомому та восьмому сезонах. Його харизма, мотиваційні промови та професійний підхід допомогли багатьом учасникам змінити своє життя, позбувшись зайвої ваги. Один із його підопічних встановив рекорд шоу, скинувши найбільший відсоток ваги, що стало ще одним доказом таланту Узелкова як наставника.

У 2013 році він також став суддею проєкту «Україна має талант», де його щирість і людяність підкорили глядачів. Узелков руйнував стереотипи про боксерів, показуючи, що він може бути не лише бійцем, але й актором, ведучим і мотиватором.

Політична діяльність

У 2020 році В’ячеслав Узелков вирішив спробувати себе в політиці, балотуючись на пост мера Вінниці від партії «Опозиційна платформа – За життя». Його кампанія була суперечливою: підтримка проросійської партії викликала критику, а спроби завоювати прихильність виборців роздачею каші стали приводом для жартів. Узелков набрав лише 4% голосів, посівши четверте місце. Цей досвід став для нього складним, але після виборів він зробив важливий крок – перейшов на українську мову в спілкуванні, демонструючи повагу до рідної культури.

Сімейне життя

Сім’я завжди була для В’ячеслава Узелкова святинею. Зі своєю дружиною, фітнес-тренеркою Мариною Боржемською, він познайомився ще в університеті. Їхній шлюб, укладений у 1999 році, подарував світу двох дітей: сина Роберта (2009) і доньку Олівію (2012). Подружжя разом проводило тренування, брало участь у телепроєктах і здавалося ідеальним прикладом міцної родини. Проте шлях до батьківства був непростим: Марина тричі втрачала вагітність, перш ніж народила Роберта.

У 2018 році пара оголосила про розлучення, що стало шоком для шанувальників. Марина зізнавалася, що зазнавала морального тиску та маніпуляцій з боку В’ячеслава, а їхній син Роберт пізніше публічно говорив про складні стосунки з батьком. Незважаючи на це, Узелков намагався зберегти зв’язок із дітьми та підкреслював їхню важливість у своєму житті.

Після розлучення В’ячеслав брав участь у шоу «Одруження наосліп», де намагався знайти нове кохання з фітнес-тренеркою Юлією Чернецькою, але ці стосунки не стали тривалими.

Здоров’я та останні роки

Життя В’ячеслава Узелкова було сповнене не лише тріумфів, але й серйозних випробувань. У 2015 році, у віці 33 років, він переніс інсульт, який суттєво вплинув на його здоров’я. Професійний спорт залишив слід на його серцево-судинній системі, і в останні роки життя він боровся з численними проблемами зі здоров’ям. У 2024 році Узелков переніс складну операцію на серці, після якої провів два тижні в комі. Незважаючи на зусилля лікарів, 9 листопада 2024 року його серце зупинилося. В’ячеслав Узелков пішов із життя у віці 45 років, залишивши по собі спадщину боротьби, сили та прагнення до змін.

Спадщина

В’ячеслав Узелков був більше, ніж просто боксером чи телезіркою. Він був людиною, яка не боялася кидати виклик собі та світу. Його спортивні досягнення надихали молодих атлетів, а тренерська діяльність допомогла сотням людей повірити в себе. Незважаючи на особисті драми та помилки, він залишався вірним своїм принципам і в останні роки життя активно підтримував Україну в боротьбі з ворогом.

Поховання В’ячеслава відбулося 11 листопада 2024 року у Вінниці. На церемонії були присутні його діти, мати та близькі. Біля його могили залишили вазони з червоними трояндами – символом любові та поваги до людини, яка назавжди залишиться в серцях українців.

В’ячеслав Узелков – це історія про те, як сила духу може здолати будь-які перешкоди, а любов до рідної землі – стати дороговказом навіть у найтемніші часи.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”