Тарас Томенко
ДЕТАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
У світі українського кіно Тарас Томенко - це голос, що оживає забуті історії через об'єктив камери. Як режисер-документаліст, він майстерно переплітає нитки минулого з болючими реаліями сьогодення, створюючи стрічки, які не просто розповідають, а змушують серце битися в унісон з епохою. Хоча інформації про його життя небагато - переважно фокус на творчості, - відомі факти малюють портрет талановитого майстра, який служить культурі своєю пристрастю.
Дата і місце народження
6 лютого 1976 року у Києві з’явився на світ Тарас Миколайович Томенко – той, хто з дитинства, мабуть, вдихав магію кіно з повітря столиці, де кожен куточок шепоче про історію.
Школа і освіта
Деталі шкільних років Томенка лишаються за кадром публічних джерел, ніби скромний початок великої оповіді. Відомо лише, що його шлях до кіно проліг через професійну підготовку в цій сфері, яка розкрила талант оповідача. Ця освіта стала фундаментом для глибоких документальних розкопок, де кожна сцена – як урок історії.
Кар’єра
Кар’єра Тараса Томенка – це низка перемог над забуттям, де документалістика стає зброєю проти стирання пам’яті. Дебютував у 2000-х з короткометражками, але справжній прорив стався 2017-го з фільмом “Будинок «Слово». Нескінчений роман” – драматичною розповіддю про долі репресованих письменників “Розстріляного Відродження” у харківському будинку-комуналці. Стрічка зачарувала світ: прем’єра на Одеському кінофестивалі, участь у “Артдокфесті“, “DokuFest” у Косово та “Listapad” у Мінську, де здобула приз глядацьких симпатій.
2023 рік приніс “Терикони” – болісний портрет життя на Донбасі через призму дитинства в зоні конфлікту, що вийшов у прокат 19 жовтня й одразу завоював серця фестивальною стрічкою про “покоління, яке жодного дня не жило в мирі”. Цей фільм – не просто кадри, а вигук душі, що лунає на європейських екранах.
Томенко – лауреат престижних нагород, член Української кіноакадемії (з 2018) та Європейської кіноакадемії (також з 2018). Його роботи купують європейські канали, а сам він відкрито говорить про виклики: від російського лобі на фестивалях до потреби в дистрибуції українського кіно. У 2025-му “Будинок «Слово». Нескінчений роман” тріумфував на IX Національній кінопремії “Золота дзиґа”, здобувши звання найкращої стрічки та 16 номінацій – справжній фестиваль визнання!
Сім’я
Особисте життя Тараса Томенка – terra incognita для преси, ніби режисер береже його як чорновий сценарій для майбутнього фільму. Відомих деталей про родину немає, і це лише додає таємничості фігурі, яка так майстерно розкриває чужі долі.
Наш час
Сьогодні, у 2025-му, Тарас Томенко продовжує творити на передовій українського кіно, де кожна нова стрічка – крок до зцілення нації через правду. Він ділиться думками в інтерв’ю: про паралелі між терором минулого й сьогодення, скандали на зйомках (як з Костянтином Темляком у “Будинку «Слово»“) та кіно про війну. Активний у медіа – від YouTube-каналу до ефірів на “5 каналі” та Radio ROKS, – він нагадує: документалістика – це нотатки для нащадків. З касовими зборами “Будинку «Слово»” понад 12 мільйонів гривень, його внесок у культуру неоціненний, а плани на майбутнє обіцяють ще більше відкриттів.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”



