Святослав Гринчук - ведучий з душею воїна слова, чий голос став маяком для мільйонів у темряві війни. Від перших ефірів про голи до репортажів про перемогу: його шлях - це гімн стійкості, де кожна новина оживає, ніби нота в симфонії надії, а ефір - не просто робота, а покликання, що тримає націю за руку. Інформації про Святослава Гринчука достатньо для яскравого портрета - від львівського дитинства до ролі в Телемарафоні, - тож ось біографія, ніби динамічний випуск ТСН: повна, з акцентами на ключових моментах, без зайвих повторів.
11 лютого 1986 року, під морозним подихом Водолія, у культурному серці Львова – місті лева, де кав’ярні шепочуть історії, – з’явився на світ Святослав Гринчук. Водолій за знаком зодіаку, він з дитинства вбирав галицьку енергію: допитливість, як вулички Ринку, і мрії, що сяють яскравіше за Ратушу.
Шкільні роки у Львові пройшли в ритмі уроків і скрипкових гами – деталі тих часів оживають у архівних фото, де юний Святослав з кучерями тримає інструмент, ніби ключ до світу звуків. Серед однокласників зародилася любов до історії та спорту, а скрипка стала першим “ефіром” – уроками дисципліни, що пізніше перейшли в журналістику. У 2003-му вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка, обравши факультет журналістики: тут, серед лекцій про етику слова та силу репортажу, теорія ожила в практиці. Диплом став трампліном – від студентських газет до професійних студій, де талант оповідача відточився, як лезо пера.
Кар’єра Святослава – це марафон від регіональних хвиль до національного ефіру, з фокусом на спорті та новинах. Початок у 2000-х: після вишу – ведучий футбольних програм на львівському ТБ, де коментарі про голи були як перші перемоги. Переїзд до Києва у 2010-му – стрибок на “1+1”: спочатку репортер ТСН, де гострі репортажи з місця подій формували стиль – динамічний, емпатичний, з ноткою гумору. З 2014-го – повноцінний ведучий ТСН. Тиждень, де щопонеділка розкладав події, ніби пазл реальності.
Під час Революції Гідності – у вирі Майдану, фіксуючи пульс змін. З 2022-го – легенда Телемарафону “Єдність”, де трансляції з укриттів стали символом: “Ми не зупинимося, бо правда – наша зброя”. У 2025-му – ведучий спеціальних ефірів, як трансляція зі Стамбула про перемовини, та серіал “Дія.Освіта” про медіаграмотність. Сьогодні, у 39 років, – не просто ведучий, а амбасадор боротьби з фейками: його YouTube та Facebook – вікно в реальність, де футбол переплітається з війною, а кожне слово – як оберіг для глядачів.
Святослав – зразок балансу, де родина – як тиха гавань за софітами. Одружений з 2017-го з журналісткою Христиною Дрогомирецькою – колегою по “1+1”, з якою познайомився в ефірі: “Вона – моя муза і партнерка в усьому”. У червні 2018-го народилася донька Дзвінка – перша радість батьківства, що Святослав називає “найкращим репортажем життя”. У 2025-му Дзвінці 7 років: вихідні – сімейні пригоди, де тато вчить доньку грати на скрипці, а дружина – бути сильною. Батьки зі Львова – тиха опора: мама додала тепла, тато – дисципліни. У 39 років сім’я – його якір: “Батьківство – це бути чесним, як в ефірі”.
Сьогодні Святослав Гринчук – у вихорі ТСН на “1+1”, де веде випуски Тиждень і спеціальні ефіри, як про Стамбул у травні 2025-го, а Телемарафон лишається місією єдності. Живе в Києві з родиною, ближче до студій і серця подій, де сирени – фон, а робота – щит. Активний у благодійності: кампанії подяки воїнам, боротьба з діпфейками в “Дія.Освіта”. У 2025-му поділився архівними фото з кучерями – нагадуванням про шлях від скрипки до мікрофона. Портрет повний, з простором для нових репортажів – як відкритий ефір, де правда сяє.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис