Дата і місце народження

Стівен Гленн Мартін народився 14 серпня 1945 року в Вейко, штат Техас, США. Син Мері Лі, домогосподарки, та Гленна Вернона Мартіна, агента з нерухомості, він зростав у передмісті Лос-Анджелеса, Інґлвуді, а згодом у Гарден-Гроуві, де каліфорнійське сонце й мрії про шоу-бізнес сформували його, ніби сценарій для комедії.

Школа і освіта

Дитинство Стіва минало в тіні суворого батька, який рідко хвалив, але мати підтримувала його любов до мистецтва. У 10 років він продавав путівники в Діснейленді, де навчився фокусів і гри на банджо, а в 15 виступав у парку як комік і музикант. Закінчив Garden Grove High School у 1963-му, де брав участь у театральних виставах. 

Вступив до State College у Лонг-Бічі, вивчаючи філософію, але в 1967-му перевівся до UCLA на театральний факультет, кинувши навчання заради стендапу. «Філософія навчила мене думати, але сцена – сміятися над думками», – згадує він. Курси комедії в Knott’s Berry Farm і виступи в місцевих клубах відточили його гумор, а робота сценаристом для The Smothers Brothers Comedy Hour (1967-1969) дала перший Еммі в 22 роки.

Кар’єра

Кар’єра Мартіна – це мозаїка з 80+ ролей, 15 альбомів, 10 книг і десятків сценаріїв, де комедія, драма й музика сплітаються в унікальний стиль. Стендап у 1970-х зробив його зіркою: альбоми «Let’s Get Small» (1977, Ґреммі) і «A Wild and Crazy Guy» (1978, Ґреммі) розійшлися мільйонами, а виступи на 20-тисячних аренах у костюмі з білою стрілкою на голові стали легендою. Кіно дебют – «The Jerk» (1979), де його Навін Джонсон, дурнуватий геній, зібрав $73 млн. Хіти 1980-х: «Dead Men Don’t Wear Plaid» (1982), «The Man with Two Brains» (1983), «All of Me» (1984) з Лілі Томлін, «¡Three Amigos!» (1986). 

Пік комедій: «Planes, Trains and Automobiles» (1987) з Джоном Кенді, «Roxanne» (1987, сценарій Мартіна, приз за найкращий сценарій від Writers Guild), «Dirty Rotten Scoundrels» (1988). 

Родинні хіти: «Parenthood» (1989), «Father of the Bride» (1991–1995), «Cheaper by the Dozen» (2003–2005). Драматичні ролі: Фредді у «Grand Canyon» (1991), Девіс у «Shopgirl» (2005, за його новелою), Рей у «The Spanish Prisoner» (1997). 

Театр: п’єса «Picasso at the Lapin Agile» (1993), мюзикл «Bright Star» (2016, номінація на Тоні). Музика: п’ять альбомів банджо, від «The Crow» (2009, Ґреммі) до «So Familiar» (2015) з Еді Брікелл; гастролі з Steep Canyon Rangers. 

Останні ролі: Чарльз-Гаден Севідж у «Only Murders in the Building» (2021-2025, номінація на Еммі 2022), «Steve! (Martin): A Documentary in 2 Pieces» (2024). У 2025-му – зйомки фінального сезону «Only Murders» і тур банджо в Європі. Нагороди: Еммі, два Ґреммі, почесний Оскар (2013), Mark Twain Prize (2005). Кредо: «Комедія – це спосіб сказати правду, але з посмішкою».

Сім’я

Сім’я для Мартіна – як мелодія на банджо: проста, але глибока. Батьки Гленн і Мері тримали дистанцію, але сестра Мелінда була підтримкою. Перший шлюб із актрисою Вікторією Теннант (1986-1994) розпався без дітей. У 2007-му одружився з Енн Стрінгфілд, журналісткою The New Yorker, у тихій церемонії в Лос-Анджелесі; донька Мері (нар. 2012). Живуть у Лос-Анджелесі та Нью-Йорку, де Стів уникає папараці, граючи з донькою в парках. «Енн і Мері – мої найкращі ролі, – каже, – бо сім’я – це сцена, де ти не актор, а просто ти». Дружить із Мартіном Шортом і Стівеном Кольбером, жартуючи, що вони – «його брати по гумору».

Сучсність

На жовтень 2025-го Стів – 80-річний маестро, що не втрачає блиску. «Only Murders in the Building» (сезон 5, зйомки завершені, реліз у 2026) залишається хітом, де його Чарльз – «ідеальний коктейль сарказму й тепла», за відгуками Variety. У серпні 2025-го завершив тур банджо з Steep Canyon Rangers у Лондоні, а в липні отримав медаль від Kennedy Center за внесок у культуру. Пише нову п’єсу для Off-Broadway, планує мемуари про стендап. 

Живе в Нью-Йорку з Енн і Мері, уникає соцмереж, фанатіє від колекціонування мистецтва (Мonet, Hopper) і гри на банджо. Політичний ліберал: підтримував Клінтон (2016), Байдена (2020), але жартує: «Мій голос – у жартах, а не в бюлетені». Активіст: пожертви на дитячі театри й музичні школи. Життя – як його комедія: легке ззовні, глибоке всередині. «Я не зірка, – каже, – а банджист, що розповідає історії».

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”