У пантеоні голлівудських бунтарів Стів МакКвін - це уособлення "крутого хлопця", актор із холодним поглядом і гарячим серцем, чиї ролі в "Великій втечі" та "Буллітті" стали легендами. Його життя - історія боротьби, пристрасті до швидкості та невтомного прагнення свободи, що зробило його іконою на всі часи.
Майбутній актор Терренс Стівен МакКвін народився 24 березня 1930 року в Біч-Гроув, штат Індіана, США. Син каскадера Вільяма МакКвіна та Джулії Енн Кроуфорд, він рано залишився без батька, який покинув сім’ю, а мати, що боролася з алкоголізмом, віддала його до родичів у Міссурі. Дитинство в Слейтері, на фермі дядька, і в Лос-Анджелесі з матір’ю та вітчимом, який його бив, загартувало Стіва, зробивши його замкнутим, але незламним.
Освіта МакКвіна була хаотичною через бунтарський характер. У 14 років він утік із дому, приєднався до вуличних банд у Лос-Анджелесі, працював у цирку та бродяжив. Мати відправила його до Boys Republic, реформаторської школи в Каліфорнії, де він навчився дисципліни, але не любові до навчання. У 17 років вступив до Корпусу морської піхоти США (1947-1950), де служив танкістом і отримав навички механіка, але потрапляв у неприятності через непокору. Формальної вищої освіти не було, але в 1952-му, завдяки стипендії G.I. Bill, він вступив до Neighborhood Playhouse у Нью-Йорку, де під керівництвом Санфорда Майснера відточив акторську майстерність, виступаючи в невеликих п’єсах.
Кар’єра МакКвіна вибухнула, як його улюблені спортивні автівки. Дебют – 1953 рік у театрі з п’єсою “Peg o’ My Heart”, а в кіно – епізодична роль у “Somebody Up There Likes Me” (1956). Прорив стався з телесеріалом “Wanted: Dead or Alive” (1958-1961), де його мисливець за головами Джош Рендалл став хітом. Кіношна слава прийшла з “The Magnificent Seven” (1960), де він затьмарив Юла Бріннера, крадучи сцени.
Пік слави – 1960-ті: “The Great Escape” (1963) із легендарною сценою стрибка�
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис