Ранні роки

Майбутній актор Рассел Кроу народився 7 квітня 1964 року в Веллінгтоні, Нова Зеландія, в сім’ї Джоселін Івонн (уродженої Вемісс) і Джона Александра Кроу. Його батьки працювали в сфері кейтерингу для знімальних майданчиків, що дало юному Расселу ранній доступ до світу кіно. У нього є старший брат Террі. Сім’я має новозеландське, англійське, ірландське, шотландське, норвезьке та маорійське коріння, що відображає багатогранність його культурного бекграунду. У чотири роки Рассел із сім’єю переїхав до Сіднея, Австралія, де його дитинство пройшло в передмісті Парраматта.

Уже в п’ять років Кроу дебютував на екрані, з’явившись у серіалі «Spyforce» (1971), де його батьки забезпечували харчування для знімальної групи. Хоча акторство його приваблювало, музика стала першою пристрастю. У підлітковому віці він виступав під псевдонімом Russ Le Roq, записавши сингл «I Want to Be Like Marlon Brando» у 1980 році. Після закінчення школи Рассел не вступав до університету, а зосередився на музиці та акторстві, працюючи офіціантом і виступаючи на невеликих сценах. У 1986 році він приєднався до мюзиклу «The Rocky Horror Show» у Новій Зеландії, а згодом зіграв у постановці «Кровні брати» («Blood Brothers»), що стало його першим серйозним театральним досвідом.

Початок кар’єри

Кінокар’єра Кроу почалася в Австралії наприкінці 1980-х. У 1990 році він отримав роль у фільмі «Переправа» («The Crossing»), а в 1991 році зіграв у драмі «Доказ» («Proof»), яка принесла йому першу нагороду від Австралійського інституту кіно за найкращу чоловічу роль другого плану. У 1992 році роль у фільмі «Ромпер Стомпер» («Romper Stomper»), де він зіграв скінхеда Хендо, принесла йому міжнародну увагу та нагороду за найкращу головну роль. Цей образ показав його здатність перевтілюватися в складних і суперечливих персонажів.

У 1993 році Кроу переїхав до Голлівуду, де дебютував у вестерні «Швидкий і мертвий» («The Quick and the Dead», 1995) разом із Шерон Стоун і Джином Хекменом. Його американський прорив стався завдяки ролі Бада Вайта в нео-нуарному трилері «Лос-Анджелес конфіденційно» («L.A. Confidential», 1997), який отримав дев’ять номінацій на «Оскар». Гра Кроу в ролі жорсткого, але вразливого детектива принесла йому визнання критиків і відкрила двері до головних ролей.

Зірковий успіх

Справжнім тріумфом для Кроу став історичний епос «Гладіатор» (2000), де він зіграв римського полководця Максимуса Декіма Мерідія. Фільм режисера Рідлі Скотта зібрав 460 мільйонів доларів у прокаті та отримав п’ять премій «Оскар», включно з нагородою для Кроу як найкращого актора. Його емоційна гра та фізична підготовка (він отримав кілька травм під час зйомок) зробили Максимуса культовим персонажем. У 2001 році Кроу зіграв математика Джона Неша в біографічній драмі «Ігри розуму» («A Beautiful Mind»), отримавши ще одну номінацію на «Оскар» і «Золотий глобус». Фільм здобув чотири «Оскари», а Кроу став улюбленцем глядачів.

У 2003 році він знявся у вестерні «Майстер і командир: На краю світу» («Master and Commander: The Far Side of the World»), зігравши капітана Джека Обрі. У 2005 році його роль боксера Джима Бреддока в «Нокдауні» («Cinderella Man») принесла чергову номінацію на «Золотий глобус». У 2012 році Кроу показав свій вокальний талант, зігравши Жавера в мюзиклі «Знедолені» («Les Misérables»), а в 2010 році зіграв Робіна Гуда в однойменному фільмі Рідлі Скотта. Інші помітні роботи включають «Гангстера» («American Gangster», 2007), «Три дні на втечу» («The Next Three Days», 2010) і «Ной» («Noah», 2014).

Кроу також спробував себе в комедіях, зігравши в «Хороший рік» («A Good Year», 2006) і «Славні хлопці» («The Nice Guys», 2016) разом із Раяном Гослінгом. У 2020 році його роль у трилері «Несамовитий» («Unhinged») показала, що він залишається затребуваним у жанрі психологічних драм. У 2024 році Кроу знявся в «Краденому» («The Exorcism»), де зіграв актора, якого переслідують надприродні сили, і в «Нюрнберзі» («Nuremberg»), історичній драмі про суд над нацистськими злочинцями.

Музична кар’єра

Окрім акторства, Кроу активно займається музикою. У 1980-х він виступав як Russ Le Roq, а в 1992 році створив рок-гурт 30 Odd Foot of Grunts (TOFOG), де був вокалістом і гітаристом. Гурт випустив три альбоми: «Gaslight» (1998), «Bastard Life or Clarity» (2001) і «Other Ways of Speaking» (2003). Після розпаду TOFOG у 2005 році Кроу заснував новий гурт, The Ordinary Fear of God, а з 2017 року виступає з Indoor Garden Party. Його музика поєднує рок, кантрі та фолк, а тексти часто відображають особистий досвід і роздуми.

Родина

Рассел Кроу одружився з австралійською співачкою та акторкою Даніель Спенсер у 2003 році після 14 років стосунків, які почалися на зйомках «Переправи» в 1989 році. У пари народилося двоє синів: Чарльз Спенсер Кроу (2003) і Теннісон Спенсер Кроу (2006). У 2012 році пара розлучилася, а в 2018 році офіційно розірвала шлюб, зберігши дружні стосунки заради дітей. Кроу також підтримує тісний зв’язок зі своєю матір’ю Джоселін і братом Террі, часто згадуючи їх у інтерв’ю як джерело підтримки.

Сучасність і спадщина

У 2025 році Рассел Кроу продовжує активно зніматися та виступати з концертами. Його останні проєкти, такі як «Нюрнберг» і «Крадений», демонструють, що він залишається затребуваним у різних жанрах. Кроу також працює над сиквелом «Гладіатора II» (2024) як продюсер, хоча не з’являється в кадрі. У соціальних мережах він активно ділиться новинами про музику, зйомки та свою любов до Австралії, де володіє ранчо в Новому Південному Уельсі.

Рассел Кроу – це актор, чиї ролі стали частиною світової культури. Від Максимуса в «Гладіаторі» до Джона Неша в «Іграх розуму», він довів, що може бути як героєм, так і вразливим персонажем. Його нагороди, включно з «Оскаром» (2001), трьома номінаціями на «Оскар», «Золотим глобусом» і BAFTA, підкреслюють його внесок у кіно. Кроу залишається символом таланту, який долає кордони, надихаючи покоління акторів і шанувальників по всьому світу.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”