Дитинство в творчій сім’ї

Майбутня акторка Руслана Писанка народилася 17 листопада 1965-го року в Києві, в сім’ї, де мистецтво було частиною повсякденного життя. Її батько, Ігор Писанко, був видатним кінооператором, лауреатом Шевченківської премії 1973 року за документальний фільм «Радянська Україна». Мати, Діна Василівна, працювала інженером-зв’язківцем у проєктному інституті.

У Руслани був старший брат Олег, який також обрав кар’єру кінооператора. З дитинства дівчинка зростала в атмосфері творчості, відвідуючи знімальні майданчики разом із батьком і мріючи про акторську кар’єру.

Руслана була активною дитиною: вона відвідувала музичну школу, гуртки декоративно-прикладного мистецтва, спортивні секції та літературні вечори. Її повна статура ніколи не була для неї перешкодою – вона приймала себе такою, якою була, і випромінювала впевненість. «Я завжди була пишечкою, але ніхто цього не підкреслював. У мене були цікавіші заняття – гуртки, спорт, книжки», – згадувала вона в інтерв’ю.

Після закінчення школи Руслана намагалася вступити до Щукінського училища в Москві, але їй відмовили через зайву вагу. Не втрачаючи ентузіазму, вона повернулася до Києва і вступила на режисерський факультет Київського державного інституту культури (нині – КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого), який закінчила в 1994 році за спеціальністю «режисер телебачення».

Кар’єра: від кіно до телебачення

Кар’єра Руслани в кіно почалася ще під час навчання в інституті. У 1991 році вона дебютувала з епізодичною роллю у фільмі «Круїз, або Розлучна подорож». Першою значною роботою стала роль Меї в еротичній комедії «Кілька любовних історій» (1994) режисера Андрія Бенкендорфа, яка принесла їй неофіційний титул «секс-символу» України.

У 1995 році Руслана зіграла головну роль Тетяни у фільмі-водевілі «Москаль-чарівник», за яку отримала Державну премію України ім. Олександра Довженка. Її акторська гра вразила глядачів і критиків, закріпивши за нею статус талановитої актриси. У 2001 році роль Мелашки в історичному мінісеріалі «Чорна рада» принесла їй Орден Святого Володимира.

Руслана знімалася не лише в Україні, а й у Польщі, Росії та Нідерландах. Однією з найвідоміших її ролей стала відьма Горпина в польському історичному фільмі «Вогнем і мечем» (1999) режисера Єжи Гоффмана, де вона працювала разом із Богданом Ступкою та Даниелем Ольбрихським. Серед інших помітних робіт – ролі в мюзиклах «Сорочинський ярмарок» (2004), «Три мушкетери» (2004, Портос), серіалах «Свати-4» (2010), «Безсмертник» (2015) та детективному серіалі «Філін» (2020), де вона зіграла головну роль судмедексперта – першу велику роль у багатосерійному проєкті за 20 років.

У 2016 році Руслана озвучила лиходійку Сірінгу в анімаційному фільмі «Микита Кожум’яка», працюючи разом із Віктором Андрієнком та Сергієм Сивохою. У 2019 році вона повернулася до кіно після чотирирічної перерви, зігравши епізодичну роль Алевтини Канатоходової в костюмованій драмі «Кріпосна».

Телебачення та радіо

Руслана стала справжньою зіркою телебачення, зокрема завдяки ролі ведучої прогнозу погоди на каналі «Інтер», яку вона вела протягом семи років. Її харизматична манера та щира усмішка зробили рубрику «Погода від Руслани Писанки» культовою. Вона також працювала режисером інформаційної програми «Вісті» та тележурналу «Люди» у телевізійному агентстві «Вікна».

У 2003 році Руслана вела програму «Страна советов» на російському каналі НТВ разом із Львом Новоженовим, а в 2008 році разом із Володимиром Зеленським стала ведучою реаліті-шоу «Службовий романс» на «Інтері».

У 2010 році вона співала в дуеті з оперним співаком Володимиром Гришком у проєкті «Зірка+Зірка» на «1+1». У 2013 році дійшла до фіналу шоу «Вишка», посівши 5-те місце, а в 2017 році разом із чоловіком Ігорем Ісаковим брала участь у «Зважені та щасливі» на СТБ, де схудла на 42 кг. З 2021 року вона була ведучою денного шоу «Твій День» на «1+1».

Руслана також вела програму «Погода від Руслани Писанки» на радіостанції «Ретро FM Україна» та брала участь у ток-шоу «Принцип доміно» на НТВ. Її різнобічний талант дозволяв їй органічно поєднувати акторську гру, спів, режисуру та ведення програм.

Інші проєкти

У 2000 році Руслана разом із братом Олегом зняла та виконала головну роль у відеокліпі «Синий платочек», який номінували на «Найкращий режисерський дебют» на церемонії «Територія А». У 2009 році вона випустила кулінарну книгу «Кулінарні спокуси від Київської Русі», над якою працювала два роки. Її улюбленим рецептом був борщ без картоплі, що відображав її любов до української кухні.

Руслана також захоплювалася дизайном інтер’єрів і планувала відкрити школу бальних танців разом із партнером по «Танцях із зірками» Миколою Коваленком.

Особисте життя

Руслана була одружена двічі. Її першим чоловіком був режисер Олександр Ігнатуша (за іншими джерелами – телеоператор Іван), із яким вона прожила в цивільному шлюбі п’ять років (1989–1996). Шлюб розпався через ревнощі партнера, зокрема після успіху Руслани в «Танцях із зірками».

У 2009 році, під час складного періоду без роботи, Руслана познайомилася в соціальних мережах із бізнесменом Ігорем Ісаковим. Їхній роман розпочався з листування, і в 2012 році пара одружилася. Ігор мав сина від попереднього шлюбу, який деякий час жив із ними. Руслана з теплотою говорила про чоловіка: «Я відчуваю себе з ним щасливою». Дітей у подружжя не було, і в інтерв’ю 2021 року Руслана зазначила, що вони з Ігорем вирішили не перейматися цим питанням, адже «або складається, або ні».

Вплив війни та трагічний фінал

Після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Руслана разом із чоловіком виїхала до Німеччини. Там лікарі діагностували в неї агресивну форму раку. Вона проходила лікування, але не розповідала про хворобу публічно.

На жаль, 19 липня 2022 року Руслана померла в місті Кайзерслаутерн у віці 56 років. Її тіло кремували 21 липня, а 21 серпня в Спасо-Преображенському соборі в Києві відбулася церемонія прощання, де також вшанували пам’ять її матері, Діни Василівни, яка померла незадовго до цього.

Спадщина Руслани Писанки

Руслана Писанка була не просто актрисою та телеведучою, а символом життєрадісності й таланту. Її ролі в кіно, харизматичні виступи на телебаченні та щира любов до України залишили глибокий слід у культурі. Вона надихала людей приймати себе, не боятися змін і жити з відкритим серцем. Її колеги, зокрема Володимир Зеленський і Наталія Могилевська, та шанувальники згадують її як «сонячну людину», чия енергія зігрівала всіх навколо.

Руслана Писанка – це історія про те, як талант, наполегливість і любов до життя можуть зробити людину легендою, навіть якщо її шлях трагічно короткий.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”