Майбутній актор Роман Луцький народився 20 березня 1986 року в Івано-Франківську, місті, яке славиться своєю культурною спадщиною та мистецькою атмосферою.
З дитинства він захоплювався театром, а сцена стала для нього другим домом. Після закінчення школи Роман вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де здобув акторську освіту. Саме там він відточував свою майстерність, вчився перевтілюватися та передавати глибокі емоції.
Перші кроки в професійній кар’єрі Роман зробив на сцені Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка. Тут він зіграв десятки ролей, від класичних до сучасних, демонструючи свою універсальність. Театр став для нього не лише роботою, а й способом залишатися у формі, адже, за словами актора, сцена вимагає постійної самовіддачі та дисципліни.
Справжній прорив у кінематографі стався після знайомства Романа з кастинг-директоркою Аллою Самойленко. Її порівняння з Бредом Піттом не було випадковим – харизма Луцького, його виразна зовнішність і природна гра привернули увагу режисерів.
У 2013 році він дебютував у кіно, зігравши у біографічній стрічці «Параджанов», присвяченій легендарному режисеру Сергію Параджанову. Ця роль стала його візитівкою у світі кіно.
У 2017 році Роман отримав одну зі своїх найвідоміших ролей – у фентезійному фільмі «Сторожова застава». Ця стрічка стала знаковою для українського кінематографа, адже поєднала історичні мотиви з сучасними спецефектами. Роман зіграв богатиря Олешка Поповича, додавши персонажу гумору, мужності та людяності. Зйомки вимагали від актора фізичної підготовки та вміння працювати зі складними сценами, але він блискуче впорався, ставши улюбленцем як дітей, так і дорослих.
Наступні роки лише закріпили його статус. У 2019 році Роман зіграв у комедії «Секс і нічого особистого», за яку був номінований на премію «Золота дзиґа» за найкращу чоловічу роль. У 2020 році він втілив образ Петра Яценка у фільмі «Віддана» за романом Софії Андрухович «Фелікс Австрія», а також зіграв Тараса Шевченка у пригодницькому бойовику «Безславні кріпаки».
Цікаво, що роль Шевченка була незвичайною – Роман представив поета як вправного бійця, що додало образу нового, сучасного звучання. У 2021 році його роль хірурга Сергія у стрічці «Відблиск» потрапила до основної програми Венеційського кінофестивалю, що стало значним досягненням для українського кіно.
Роман Луцький – людина, яка тримає своє особисте життя подалі від публічних очей. Відомо, що він одружений з Ольгою луцькою, але ім’я дружини та деталі їхнього сімейного життя він воліє не розкривати.
В одному з інтерв’ю актор зізнався, що його дружина іноді відчуває ревнощі через його популярність і увагу з боку шанувальниць, але вони знаходять спільну мову завдяки взаєморозумінню та підтримці. Роман підкреслює, що сім’я для нього – це опора, яка допомагає справлятися з напруженим графіком і творчими викликами.
Хоча інформації про дітей Романа немає у відкритих джерелах, він неодноразово згадував, що цінує сімейні цінності та намагається приділяти близьким якомога більше часу. Його стриманість у питаннях особистого життя лише додає йому шарму, адже в епоху соціальних мереж він залишається одним із тих, хто зберігає приватність.
Роман Луцький – це актор, який не боїться експериментувати. Він однаково переконливо виглядає в комедіях, історичних драмах і психологічних трилерах. Його вміння перевтілюватися вражає: від богатиря до сучасного хірурга, від поета до романтичного героя. Роман вважає, що акторська професія – це не лише гра, а й відповідальність перед глядачем. «Кіно – це магія, яка може змінити чиєсь життя», – сказав він в одному з інтерв’ю.
Він також активно підтримує розвиток українського кінематографа. За його словами, сучасне українське кіно переживає справжній ренесанс, і він пишається тим, що є частиною цього процесу. Роман мріє зіграти у стрічці, яка б показала Україну світові не лише через призму війни чи історії, а й через сучасні, універсальні історії.
Роман Луцький – це приклад того, як талант, праця та любов до своєї справи можуть відкрити двері до великого успіху. Від театральної сцени Івано-Франківська до червоних доріжок міжнародних фестивалів- його шлях надихає. Залишаючись вірним своїм принципам і рідному місту, Роман продовжує завойовувати серця глядачів, доводячи, що українське кіно має що сказати світу.
Його історія – це ще один доказ того, що мрії збуваються, якщо йти до них із відкритим серцем.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис