Майбутній режисер Роман Бровко народився 19 січня 1983 року в Києві, Україна, тоді ще в складі СРСР. Його дитинство минуло в інтелігентній родині, де цінували освіту та культуру. Батько Романа був аграрієм, мати – вчителькою біології та географії, а дідусь із бабусею працювали в Інституті садівництва, виводячи нові сорти плодових дерев і пишучи наукові праці. Зростаючи в атмосфері, де знання та творчість були важливими, Роман із ранніх років цікавився мистецтвом і кінематографом. У школі він захоплювався літературою та історією, що згодом вплинуло на тематику його фільмів. Хоча точних деталей про його дитячі роки небагато, відомо, що Київ із його культурним розмаїттям став для нього джерелом натхнення.
Роман здобув освіту в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, де вивчав режисуру. Крім того, він навчався у Варшаві, де поглиблював свої знання про кінематограф, зокрема про створення історичних драм. Польський досвід вплинув на його розуміння важливості патріотичного кіно, яке фінансується державою для збереження національної пам’яті. Освіта в Україні та за кордоном дала йому міцну професійну базу, а також розвинула вміння працювати з історичними темами, що стало ключовим у його кар’єрі.
Кар’єра Романа Бровка розпочалася в 2009 році з роботи над серіалами для українських телеканалів. Його першим проєктом став серіал «Чужі помилки» (2009-2011), детективна драма, де він виступив режисером. Цей період був для нього часом накопичення досвіду, адже серіали дозволяли працювати з різними жанрами – від драми до комедії. У 2013 році Роман зняв короткометражний фільм «18+», у якому також виступив сценаристом і монтажером. Ця робота, що поєднувала елементи комедії та мелодрами, отримала позитивні відгуки (IMDb: 6.2) і стала першим кроком до створення більш амбітних проєктів.
Роман також працював як оператор, знімаючи події Помаранчевої революції (2004) та Революції Гідності (2014). Цей досвід сформував його інтерес до суспільно значущих тем і патріотизму, що згодом вилилося в його головний проєкт – фільм «Заборонений».
Роман Бровко відомий насамперед завдяки своїй роботі над історичною драмою «Заборонений» (2019), яка розповідає про життя Василя Стуса – поета, дисидента та борця за свободу України. Фільм став його режисерським дебютом у повнометражному кіно й отримав високі оцінки (IMDb: 7.4, Кіноріум: 7.2). Стрічка, створена на основі свідчень побратимів Стуса, таких як Левко Лук’яненко та Іван Драч, мала великий суспільний резонанс. Вона зібрала майже 100 тисяч глядачів у кінотеатрах і стала важливим кроком у популяризації української історії. Проте фільм викликав суперечки через сцену суду, де не згадувалося ім’я адвоката Стуса, що спричинило критику та звинувачення в цензурі. Роман пояснив, що це було компромісом для отримання дозволу від сина поета, Дмитра Стуса, на використання імені та творчості Василя.
Роман також виступив сценаристом і монтажером короткометражки «18+» (2013), що підкреслює його багатогранність як кінематографіста. Його роботи часто звертаються до емоційних і соціальних тем, що робить їх популярними серед широкої аудиторії.
Роман Бровко є активним прихильником патріотичного кіно, яке, на його думку, необхідне для формування національної свідомості. У своїх інтерв’ю він наголошує, що без історичних фільмів про героїв, таких як Василь Стус чи Олена Теліга, нація не може ствердитися. Його досвід зйомок подій на Майдані в 2004 і 2014 роках підкріпив його переконання в необхідності розповідати правду про українську боротьбу. Роман критикує брак державної підтримки для історичного кіно в Україні, порівнюючи ситуацію з Польщею, де такі проєкти активно фінансуються. Під час повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році він залишився в Україні, продовжуючи працювати над проєктами, що популяризують українську культуру.
Роман Бровко народився в інтелігентній київській родині. Його батько займався аграрним сектором, а мати викладала біологію та географію. Дідусь і бабуся були науковцями в галузі садівництва, що вплинуло на його повагу до знань і традицій. Про особисте життя Романа відомо небагато: він уникає розголосу щодо своєї сім’ї, зосереджуючись на професійній діяльності. Інформація про дружину чи дітей відсутня у відкритих джерелах, що може свідчити про його бажання зберегти приватність.
Станом на серпень 2025 року Роман Бровко продовжує працювати над новими проєктами, хоча після «Забороненого» зосередився переважно на серіалах, таких як «Чуже щастя» (2022). Він залишається активним у культурному просторі, виступаючи за створення патріотичного кіно, яке б розповідало про українських героїв. Його плани включають роботу над історичними стрічками, але брак державного фінансування ускладнює їх реалізацію.
Спадщина Романа Бровка – це його внесок у популяризацію української історії через кіно. «Заборонений» став не лише художнім, а й суспільним явищем, яке відкрило для багатьох українців постать Василя Стуса. Роман продовжує надихати молодих режисерів, доводячи, що навіть у складних умовах можна створювати значущі проєкти, які зміцнюють національну ідентичність.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис