Ранні роки та сім’я

Майбутній режисер Рідлі Скотт народився 30 листопада 1937 року в Саут-Шилдсі, графство Дарем, Англія. Він виріс у робітничій сім’ї: його батько, Френсіс Персі Скотт, був офіцером торговельного флоту, а згодом працював у армії, а мати, Елізабет Скотт, займалася вихованням трьох синів – Рідлі, старшого брата Френка та молодшого Тоні, який також став відомим режисером («Топ Ган», «Справжня любов»). Через військову службу батька сім’я часто переїжджала, живучи в різних містах Англії, Уельсу, Німеччини та США. Дитинство Рідлі припало на роки Другої світової війни, і промислові пейзажі північної Англії, а також повоєнна атмосфера сильно вплинули на його творче бачення.

Рідлі змалку захоплювався мистецтвом і малюванням. Після закінчення школи West Hartlepool College of Art він вступив до Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, де вивчав графічний дизайн. Там він зняв свою першу короткометражку «Хлопчик і велосипед» (1965), у якій знявся його брат Тоні. Цей ранній досвід заклав основу для його майбутньої режисерської кар’єри. Після коледжу Скотт працював на BBC, створюючи декорації для телесеріалів, зокрема «Z-Cars», а згодом заснував власну рекламну компанію RSA (Ridley Scott Associates), яка стала однією з провідних у світі реклами. За 15 років він зняв близько 2700 рекламних роликів, що відточило його вміння створювати візуально вражаючі історії за обмежений час.

Початок кінокар’єри

Режисерський дебют Рідлі Скотта в кіно відбувся у 1977 році з історичною драмою «Дуелянти», заснованою на оповіданні Джозефа Конрада. Фільм, у якому знялися Кіт Керрадайн і Гарві Кейтель, розповідає про протистояння двох офіцерів наполеонівської епохи. Картина отримала приз за найкращий дебют на Каннському кінофестивалі, але комерційного успіху не мала. Проте цей фільм продемонстрував фірмовий стиль Скотта: увагу до деталей, історичну достовірність і потужну візуальну естетику.

Справжній прорив стався у 1979 році, коли вийшов науково-фантастичний хорор «Чужий» (Alien). Фільм, у якому знялися Сігурні Вівер і Джон Герт, став революційним завдяки своїй атмосфері, дизайну монстра (створеного Г. Р. Гігером) і майстерному поєднанню жахів із науковою фантастикою. «Чужий» зібрав у прокаті понад 100 мільйонів доларів і породив цілу франшизу, до якої Скотт повернувся як режисер із приквелами «Прометей» (2012) і «Чужий: Заповіт» (2017).

У 1982 році Скотт випустив ще один культовий фільм – «Той, хто біжить по лезу» (Blade Runner), екранізацію роману Філіпа К. Діка. З Рутгером Гауером і Гаррісоном Фордом у головних ролях, цей кіберпанковий шедевр спочатку отримав змішані відгуки, але згодом став класикою завдяки своєму філософському підґрунтю та новаторському візуальному стилю. Фільм вплинув на розвиток жанру кіберпанку та сучасного кінематографа загалом.

Злети і падіння 1980-х і 1990-х

Після успіху «Чужого» і «Того, хто біжить по лезу» кар’єра Скотта мала злети й падіння. Фентезійний фільм «Легенда» (1985) з Томом Крузом провалився в прокаті, хоча й отримав похвалу за візуальні ефекти. У 1980-х і 1990-х Скотт знімав різножанрові фільми, такі як трилер «Чорний дощ» (1989) з Майклом Дугласом, дорожня драма «Тельма і Луїза» (1991), яка принесла йому першу номінацію на «Оскар» за найкращу режисуру, і пригодницький «1492: Завоювання раю» (1992) з Жераром Депардьє. «Тельма і Луїза» стала культурним феноменом, піднявши теми фемінізму та жіночої дружби, і отримала шість номінацій на «Оскар».

Тріумф «Гладіатора» та подальші роботи

2000 рік став поворотним у кар’єрі Скотта завдяки історичному епосі «Гладіатор» із Расселом Кроу. Фільм про римського генерала Максимуса, який став гладіатором, зібрав у прокаті 460 мільйонів доларів і отримав п’ять премій «Оскар», включно з найкращим фільмом. Цей успіх повернув Скотта на вершину Голлівуду й оживив жанр історичного епосу.

У 2000-х і 2010-х Скотт продовжував експериментувати з жанрами. Він зняв військову драму «Падіння «Чорного яструба»» (2001), кримінальний трилер «Ганнібал» (2001), комедію «Сірники» (2003) із Ніколасом Кейджем, історичну драму «Царство небесне» (2005) і кримінальну сагу «Американський гангстер» (2007) із Дензелом Вашингтоном і Расселом Кроу. Його адаптація «Робін Гуда» (2010) з Кроу в головній ролі отримала змішані відгуки, але зібрала 321 мільйон доларів у прокаті.

У 2010-х Скотт повернувся до наукової фантастики з «Прометеєм» і «Марсіянином» (2015), де Метт Деймон зіграв астронавта, який виживає на Марсі. «Марсіянин» отримав сім номінацій на «Оскар» і зібрав 630 мільйонів доларів. У 2017 році вийшов «Чужий: Заповіт», який продовжив історію «Прометея», а в 2021 році Скотт випустив два амбітні фільми: середньовічну драму «Остання дуель» із Меттом Деймоном, Адамом Драйвером і Джоді Комер та біографічний «Дім Гуччі» з Леді Гагою і Адамом Драйвером.

Останніми проєктами Скотта стали «Наполеон» (2023) із Хоакіном Феніксом і «Гладіатор II» (2024) із Педро Паскалем і Дензелом Вашингтоном. Обидва фільми підтвердили його статус режисера, який не боїться братися за масштабні проєкти навіть у поважному віці.

Особисте життя

Рідлі Скотт одружений із актрисою Джанною Фасіо, з якою живе з 2000 року; вони одружилися в 2015 році. У нього є двоє синів від першого шлюбу з Фелісіті Гейворд -Джейк і Люк, які також працюють у кіноіндустрії, та донька Джордан від другого шлюбу з Сенді Вотсон. Скотт відомий своєю закритістю щодо особистого життя, але його пристрасть до мистецтва та кіно очевидна в кожному інтерв’ю. Він живе між Лондоном, Лос-Анджелесом і Францією, де володіє виноградником у Провансі.

Громадська діяльність

Скотт активно підтримує молодих кінематографістів через свою компанію Scott Free Productions, яка продюсує фільми та серіали, зокрема «Добрий рік» (2006), «Убивство» (2011-2014) і «Табу» (2017). Він також є меценатом у сфері мистецтва та освіти, підтримуючи Королівський коледж мистецтв. У 2003 році королева Єлизавета II посвятила його в лицарі за внесок у кінематограф, а в 2018 році він отримав премію BAFTA за видатний внесок у британське кіно.

Підсумок

Рідлі Скотт – це режисер, чия творчість змінила кінематограф. Його здатність поєднувати візуальну красу, складні теми та жанрову різноманітність зробила його легендою. Від похмурих світів «Чужого» до епічних битв «Гладіатора», Скотт створює кіно, яке залишається актуальним десятиліттями. У свої 87 років він продовжує працювати з невгасимою енергією, доводячи, що справжня пристрасть до мистецтва не знає вікових меж.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”