Олеся народилася 17 листопада 1984, смт Козелець, Чернігівська область. Олеся закінчила Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого у 2008 році за спеціальністю «телевізійний директор» (майстерня Михайла Павлова).

З 2006 по 2013 рік працювала режисеркою та монтажеркою в компанії «Техномедіа». Також викладала монтаж у студії Тараса Маляревича (2011–2012) та в дитячій студії «Червоний Собака» (2016–2017).

Творчість та фільмографія

Олеся Моргунець-Ісаєнко має багатий творчий доробок, який включає як короткометражні, так і повнометражні фільми:

• «Свічадо вічного» (2004)
• «Мольфар» (2005)
• «Любеночек» (2006)
• «Автомобілі» (2008)
• «Віолончель» (2014) — відзначений на фестивалі «Молодість»
• «Казка про гроші» (2017)
• «Рубіж. Грубешівська операція» (2019)
• «Депортація 44–46» (2021)
• «Щедрик» (2022) – історична драма про життя трьох родин різних національностей під час Другої світової війни.
• «І кожна річка» (2022) — документальний фільм на екологічну тематику.

Визнання та нагороди

Роботи Олесі отримали визнання як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, фільм «Щедрик» здобув нагороду «Найкращий фільм» на Women’s International Film Festival Nigeria (WIFFEN) у 2022 році.

Особисте життя

Олеся одружена з українським актором Андрієм Ісаєнком. Пара виховує доньку Марію. У соціальних мережах Олеся ділиться моментами з сімейного життя та творчості .Офіційний сайт каналу 1+1

Громадська діяльність

Олеся активно займається громадською діяльністю, зокрема, є членкинею журі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» з 2015 року. Також вона працювала з громадською організацією «Відкрита політика» та отримала президентський грант на створення сценарію для документального фільму «Музика моноклю» про життя та творчість Данила Демуцького.

Олеся Моргунець-Ісаєнко продовжує активно працювати в українському кінематографі, створюючи фільми, що поєднують глибокий зміст із актуальними темами сучасності.