Дата і місце народження

Олена Грозовська з’явилася на світ 1973 року в Києві, Українська РСР – серці України, де вуличні мотиви вже тоді шепотіли про майбутні картини й пісні. Місто, що дихає історією, стало її першим полотном, де дитинство переплелося з першими мазками натхнення.

Школа і освіта

Шкільні роки в київських стінах, де мистецтво було не предметом, а повітрям, плавно перейшли в академічні коридори. Олена опанувала теорію та історію мистецтва в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури – там, де лекції ставали подорожами в глибини естетики, а диплом – ключем до світу, де пензель і нотний станок зливаються в єдине. Освіта не сковувала, а розкривала крила для ілюстрацій, кураторства й вокальних експериментів.

Кар’єра

Карьєра Олени – це калейдоскоп, де художниця малює графічні шедеври й ілюструє книги, як-от “Мистецтво здогадок” (капустотопис), перетворюючи слова на візуальні сни. Як мистецтвознавиця, вона курує виставки, що чіпляють душу: “Боривітер” про Аллу Горську – катарсис поколінь, де мозаїки шістдесятників оживають у контексті нинішнього опору; “Я + GOD = A” – філософський мікс віри й абсурду. 

Музична стежка веде через гурт “Сонцекльош” з ретро-шармом до сольного проєкту GrozovSka Band (з 2012-го), де джаз танцює з фаду, латино, балканськими й циганськими ритмами – етно-кабаре, що рве шаблони. Пісні на кшталт “Босанова” чи “This is Bavovna” – гімни незламності, а кліпи, як “Гілочка Яблуні”, – перлини 2012-го. Вона балансує між полотнами й сценою, роблячи мистецтво “навичкою створювати щось із нічого”, ілюструючи книги для Старого Лева чи меми, що стали вірусними, як “Допит рептилоїда” 2014-го.

Сім’я

Сімейне життя Олени – тиха гавань за кулісами бурхливого креативу, де близькі стають музами для пісень і картин. Деталі, як нотки в партитурі, лишаються приватними: родина в Києві підтримує її в балансі між студією й сценою, надихаючи на теми любові, опору й культурної спадщини. Це фундамент, де мистецтво черпає сили, не виходячи за межі інтимного кола.

Сучасність

У жовтні 2025 року Олена Грозовська – на піку форми, як фронтвумен GrozovSka Band, де нові сингли оживають у концертах, що змішують бавовну вибухів з мелодіями надії. Виставки, як “МатеріяMatters” в Українському Домі, де її меми стають арт-об’єктами, чи кураторські проєкти про Горську, тривають, нагадуючи про зв’язок поколінь. Вона активно ділиться в соцмережах: від “In borsch we trust” – гумору в часи випробувань – до дискусій про мистецтво як зброю. Київ лишається базою, де вона творить, курує й співає, перетворюючи війну на саундтрек незламності, з планами на фестивалі та реставрації культурних перлин.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”