Дитинство та юність: Перші кроки в Криму

Майбутній танцюрист Олександр Афанасійович Стоянов народився 10 червня 1987-го року в Сімферополі, Крим, Україна. У дитинстві він не мріяв про балет, але його талант проявився рано. У 10 років, лише півроку займаючись бальними танцями, Олександр здобув перше та друге місця на місцевих чемпіонатах.

На одному з конкурсів його помітив професійний балетний педагог, який порадив батькам віддати хлопця до балетної школи. У 1998 році, у віці 11 років, Олександр вступив до Київського державного хореографічного училища (КДХУ), яке закінчив у 2006 році під керівництвом народного артиста України Володимира Денисенка. Саме Денисенко прищепив йому любов до балету, яка визначила його життя.

Кар’єра: Зірка Національної опери та світові гастролі

Після закінчення КДХУ в 2006 році Олександр став солістом Національної опери України імені Тараса Шевченка, а згодом – її прем’єром. Він виконує провідні ролі в класичному репертуарі, зокрема принца Зігфріда («Лебедине озеро»), Ромео («Ромео і Джульєтта»), Ескамільйо («Кармен»), Базиля («Дон Кіхот»), Воланда («Майстер і Маргарита»). Його виступи вирізняються технічною майстерністю, високими стрибками та емоційною глибиною. У 2016 році Олександр отримав звання Заслуженого артиста України, а в 2019 році – Народного артиста України.

Міжнародні досягнення

Гастрольна кар’єра Стоянова розпочалася ще під час навчання. На першому курсі КДХУ він виступав у Японії, а на третьому – танцював па-де-де з «Дон Кіхота» на гала-концерті в Італії (Губбіо).

У 2011 році він брав участь у Міжнародному фестивалі класичного балету імені Рудольфа Нурієва в Казані, де виконав партію Зігфріда в «Лебединому озері» разом із солісткою Большого театру Анною Нікуліною.

У 2012 році разом із Яною Саленко він танцював Вакха та Вакханку в «Вальпургієвій ночі» на фестивалі в Одеській опері, а в 2014 році – па-де-де «Діана і Актеон» на гала-концерті «Зірки світового балету» в Мюнхені.

У 2015 році дует із Саленко виступив із па-де-де з «Корсара» на «Tanzolymp» у Берліні, а в 2017 році – із «Дон Кіхота» на Eurasian Dance Festival в Астані.

Олександр також брав участь у престижних фестивалях: гала-концерті Володимира Малахова в Берліні (2011, для допомоги Японії після Фукусіми), ювілейному вечорі Андріса Лієпи в Росії та Казахстані (2013), фестивалі «Культура Майя» в Мексиці (2016).

У 2018 році він став запрошеним художнім керівником балетної трупи Харківського театру «Схід OPERA». Його дует із примою-балериною Катериною Кухар, сформований із перших виступів у «Щелкунчику» (2006), вважається однією з найкрасивіших балетних пар Європи за оцінкою лондонського критика Меггі Фоер.

Grand Kyiv Ballet і популяризація українського балету

У 2020 році Олександр заснував компанію Grand Kyiv Ballet, яка стала платформою для популяризації українського балету за кордоном. Під його керівництвом трупа виконує як класичні постановки, так і українські балети, зокрема «Лісову пісню» на музику Михайла Скорульського за драмою Лесі Українки.

У 2023 році Grand Kyiv Ballet презентував «Лісову пісню» в Сіетлі, США, уперше представивши цей балет американській публіці за часів незалежності України. Олександр також організує міжнародні фестивалі, як-от «BALLET OPEN SPACE» та «Serge Lifar de la Dance», і благодійні вистави, кошти від яких ідуть на підтримку України.

Нагороди та визнання

Олександр – лауреат численних конкурсів: III премія (2007) та II премія (2010) на «Premio Roma» (Італія), II премія на конкурсі імені Сержа Лифаря в Донецьку (2011), дипломант Московського міжнародного конкурсу артистів балету (2009) та «Vaganova Prix» (2006). Він також отримав лист-подяку від організаторів фестивалю імені Нурієва в Казані (2011).

Особисте життя: Сім’я та партнерство з Катериною Кухар

Олександр одружений із примою-балериною Національної опери України Катериною Кухар. Їхній творчий і особистий союз почався в 2006 році, коли вони разом танцювали в «Щелкунчику». Пара виховує двох дітей – сина Тимура та доньку Анастасію.

У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення Росії, Олександр і Катерина були на гастролях у Франції, а їхні діти залишилися в Україні. Зусиллями сім’ї вдалося евакуювати дітей і ще 200 українських танцівників.

У 2024 році подружжя оселилося в Белв’ю, штат Вашингтон, США, продовжуючи гастролі з Grand Kyiv Ballet.

Громадянська позиція: Культурний фронт і скандали

Олександр активно підтримує Україну під час російсько-української війни, використовуючи Grand Kyiv Ballet для збору коштів на гуманітарні потреби та популяризації української культури. У 2022 році він брав участь у благодійних виставах, кошти від яких ішли на допомогу ЗСУ та постраждалим.

Однак його гастролі з «Лебединим озером» на музику Чайковського в 2022 та 2024 роках викликали критику в Україні. Деякі активісти, зокрема хореограф Ілля Мірошниченко, звинувачували Стоянова в просуванні російської культури під час війни.

Олександр виправдовувався, наголошуючи, що постановки є українськими редакціями, а «Лебедине озеро» базується на німецькій легенді та частково створювалося Чайковським в Україні. Він також стверджував, що його мета – витіснити російські балетні трупи з європейських сцен.

Сучасність: Балет і боротьба за українську культуру

У 2025 році Олександр Стоянов продовжує очолювати Grand Kyiv Ballet, гастролюючи Європою та США. Його контракт із Національною оперою України завершився, і він зосередився на міжнародній діяльності. Живучи в США з сім’єю, він працює над популяризацією українських балетів, зокрема «Лісової пісні», і планує нові фестивалі.

Попри скандали, Олександр залишається впливовою постаттю, що просуває українську культуру. Його історія – це шлях від кримського хлопчика до світової зірки балету, який відстоює ідентичність України на культурному фронті.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”