Ранні роки: Театральна пристрасть із дитинства

Майбутній актор Олександр Рудинський народився 23 липня 1996 року в місті Миколаїв, Україна. З дитинства він виявляв інтерес до мистецтва, зокрема до театру. У п’ятому класі він почав відвідувати театральний гурток, де вперше спробував себе в акторській грі. Цей досвід став визначальним: Олександр зрозумів, що сцена – його покликання. У шкільні роки він брав участь у численних постановках, демонструючи природний талант і харизму.

Після закінчення школи в 2014 році Олександр вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на спеціальність «Акторське мистецтво драматичного театру і кіно» (майстерня Дмитра Богомазова). Навчання під керівництвом відомого режисера допомогло йому розвинути глибоке розуміння акторської професії. У 2018 році він отримав диплом бакалавра і одразу почав працювати в театрі та кіно, демонструючи вражаючу працездатність і відданість.

Сім’я: Коріння та підтримка

Про сім’ю Олександра Рудинського відомо небагато, адже він рідко ділиться особистими подробицями. Народжений у Миколаєві, він зростав у звичайній родині, де його творчі пориви підтримували батьки. У 2025 році в інтерв’ю для ELLE Україна Олександр згадав, що його рідні пишаються його досягненнями, але переживають через напружений графік і виклики, пов’язані з війною. Він підтримує тісний зв’язок із родиною, хоча через часті зйомки за кордоном рідко буває вдома.

Щодо особистого життя, Олександр одружений із актрисою Марією Заниборщ, яка також активно працює в українському театрі та кіно. Пара познайомилася під час навчання в університеті, і їхні стосунки переросли в міцний союз. У 2024 році в інтерв’ю для «Галки» Олександр розповів, що Марія є його головною підтримкою, а їхня спільна любов до мистецтва допомагає долати труднощі. У подружжя станом на 2025 рік є один син Петро, але Олександр натякав, що мріє про велику сім’ю в майбутньому.

Шлях до слави: Від театру до Netflix і BAFTA

Після закінчення університету в 2018 році Олександр приєднався до Театру на Лівому березі Дніпра, де зіграв сер Тобі Белча в постановці «Дванадцята ніч» Шекспіра. Ця роль стала його театральним дебютом і отримала схвальні відгуки критиків. З 2018 року він також працює в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, де бере участь у сучасних постановках. Його театральна гра вирізняється емоційною глибиною та вмінням перевтілюватися в різноманітних персонажів.

Кінематографічний прорив

Кар’єра Олександра в кіно почалася з ролі Ніка Маслова в гостросоціальному серіалі «Перші ластівки» (2019) на Новому каналі. Цей проєкт, який піднімав теми булінгу, самогубства та підліткових проблем, приніс йому першу популярність серед української аудиторії. Глядачі оцінили його щиру гру та харизму, що зробило його улюбленцем молоді.

У 2021 році Олександр зіграв у фільмі Олега Сенцова «Носоріг», який отримав визнання на міжнародних кінофестивалях. Ця роль закріпила за ним репутацію актора, здатного працювати з серйозними драматичними образами. У 2020 році він виконав головну роль у канадському короткометражному фільмі «Goodbye Golovin», який здобув нагороду за найкращий короткометражний фільм на Одеському міжнародному кінофестивалі.

Міжнародний прорив стався в 2024 році, коли Олександр знявся в американському серіалі Netflix «Декамерон» та в серіалі Paramount+ «Агенство» за участю Майкла Фассбендера та продюсерством Джорджа Клуні. Ці проєкти відкрили його талант світовій аудиторії. У 2025 році його головна роль у короткометражному фільмі «Камінь, папір, ножиці» (режисер Франц Бьом) принесла перемогу на BAFTA в номінації «Найкращий короткометражний фільм». 

Стрічка, присвячена першим дням повномасштабної війни в Україні, стала потужним висловлюванням про стійкість українців. Під час церемонії нагородження Олександр присвятив нагороду своєму другу, загиблому військовому Жені Світличному, та всім захисникам України, що викликало широкий резонанс у медіа.

Громадянська позиція: Підтримка України

Повномасштабна війна в Україні стала для Олександра не лише особистим, а й професійним викликом. Він активно підтримує Україну, беручи участь у благодійних проєктах і зборі коштів для ЗСУ. У 2025 році в інтерв’ю для «Суспільне Культура» він розповів, що війна змінила його погляд на акторську професію: він вважає своїм обов’язком через мистецтво розповідати світу про боротьбу українців. Його промова на церемонії BAFTA, де він згадав загиблого друга Женя Світличного, стала одним із найзворушливіших моментів року.

Олександр також готувався до можливої військової служби, відвідуючи тренування з тактики та фізичної підготовки. У 2024 році в інтерв’ю для YouTube-каналу «Розмова» він зізнався, що переживає емоційно складний період через втрату близьких на війні, але намагається спрямовувати ці почуття в творчість.

Плани на майбутнє

У 2025 році Олександр Рудинський продовжує активно працювати в кіно та театрі. Він планує знятися в нових міжнародних проєктах і мріє про створення власного фільму як режисер. У театрі імені Івана Франка він працює над новими постановками, які поєднують сучасні та класичні елементи. Олександр також хоче розвивати український театр за кордоном, щоб популяризувати національну культуру. Його головна мрія – отримати Оскар і використати цю платформу для підтримки України.

Підсумуємо

Олександр Рудинський – це актор, чий талант і відданість мистецтву зробили його голосом України на світовій арені. Від шкільних театральних гуртків у Миколаєві до тріумфу на BAFTA, він довів, що наполегливість і щирість можуть подолати будь-які перешкоди. 

Його ролі в «Перших ластівках», «Носорозі» та «Камінь, папір, ножиці» показали емоційну глибину та професіоналізм, а громадянська позиція підкреслила його любов до України. Олександр Рудинський – це не лише зірка, а й символ нового покоління українців, які змінюють світ своїм мистецтвом.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”