День народження: 25 січня 1989 р.\ Місце народження: м. Переславль-Залеський, РФ\ Зріст: 174 см.\ Вага: 67 кг.\ Сімейний стан: одружений з Вікторія Антонова\
Майбутній актор Олександр Петров народився 25 січня 1989-го року в місті Переславль-Залеський (РФ). Він молодший з двох дітей, у актора є старша сестра Олена. Митців у сім’ї не було, мати працювала медсестрою, а батько – інженером.
Сам Олександр в юності прагнув зовсім не до сцени: в дитинстві хлопця найбільшим захопленням став баскетбол. Батьки віддали його в спеціалізовану секцію. До 16 років Петров досяг успіхів у спорті, але отримане в результаті нещасного випадку струс мозку зруйнував плани потрапити до улюбленого «Динамо».
Про акторську майстерність юнак все одно не думав. Після закінчення школи він вступив до університету на економічний факультет, але незабаром усвідомив, що виснажливі лекції та семінари його не цікавлять, на відміну від КВК та студентських вистав. На одному з фестивалів Петров познайомився з викладачем, що стало вирішальним моментом у біографії.
Як зізнавався пізніше Петров, до вступу він особливо не готувався, але з першої спроби склав іспити до КНУТКіТ на режисерський факультет. Його наставником став Сергій Данченко. Диплом Петров отримав у 2013 році.
Виступати на сцені Петров почав ще в студентські роки. Після закінчення вишу Борис Бенько запросив актора до трупи театру, на сцені якого він зіграв у виставі «Майстер і Маргарита». Через деякий час студентська група молодого артиста вирушила на перегляд до Національного академічного драматичного театру.
Керівник гурту Олег Меньшиков одразу помітив для себе Олександра. Він запропонував виконавцю негайно провідну роль у виставі «Гамлет», і той не зміг відмовитися. Критики були захоплені грою Петрова, що засвідчило народження нової зірки на театральній арені.
Попри успішну екранну кар’єру, митцеві вдалося зберегти прихильність театралів. Він успішно гастролював країною з авторською постановкою «Планета Максимус», в основу якої, за його словами, лягла особиста романтична історія. Восени 2023 року було представлено кіноадаптацію вистави Петрова. Вона вийшла в кінопрокат, завдяки чому її змогли побачити, зокрема, глядачі з невеликих міст, які не мали можливості відвідати живу виставу безпосередньо.
Наприкінці грудня кіноадаптація «Планети Максимус» з’явилася в онлайн-кінотеатрах, після чого актор оголосив про завершення проєкту. Побачити виставу на театральній сцені наживо більше було неможливо.
На другому курсі Олександр дебютував у телесеріалі «Голоси». Згодом у воєнній драмі Джаніка Файзієва «Серпень. Восьмого» про конфлікт у Південній Осетії 2008 року актор зіграв другорядну роль.
Чудовим поштовхом у подальшій кар’єрі став серіал «Поки цвіте папороть», де молодому артисту довірили головну роль. Для зйомок йому довелося півроку прожити на Алтаї. Погода не тішила теплом, а за сюжетом Олександру постійно потрібно було занурюватися у воду: він стрибав з мосту, пірнав у колодязь, сплавлявся гірською річкою.
Актора одягали в гідрокостюм, але він недостатньо добре захищав від переохолодження, і в результаті робота в серіалі обернулася для Петрова незліченними застудами та ускладненнями, які навіть призвели до операції. Але продовження – «Біловоддя. Таємниця загубленої країни» та «Останній хранитель Біловоддя» – також не обійшлися без участі Олександра.
Згодом фільмографію митця поповнила мелодрама «Обіймаючи небо», в якій він перевтілився в героїчного льотчика-випробувача Івана Котова.
У стрічці Юрія Мороза «Форт Росс: у пошуках пригод», знятій за твором Дмитра Полетаєва, Олександр блискуче відтворив образ торговця Крюкова. А в авантюрно-кримінальній драмі «Фарса» він зіграв юного літератора Андрія Трофімова. Тут його супутницею стала зірка «Справжніх пацанів» Зоя Бербер. Також серед колег по майданчику опинилася Катерина Волкова.
Тоді ж, у 2015-му, розпочався показ серіалу «Закон кам’яних джунглів», у якому актору дісталася помітна роль рок-н-рольщика та бандита Вадика Кулемета. В інтерв’ю Олександр розповідав, що списав героя з реальної особистості, яка мешкала в його рідному місті. Проект показав високі показники, як і «Метод», в якому Петров також був залучений.
Петров зізнавався, що в юності, особливо в студентські роки, був готовий погоджуватися на будь-які ролі, лише б зніматися. Однак він прислухався до слів свого агента, який вважав, що деякі проекти можуть зашкодити акторській репутації. Це, на думку Олександра, допомогло уникнути багатьох помилок.
Але невдалі роботи в його кар’єрі все ж траплялися. Серед них фільм «Неуловимі: Останній герой». Партнеркою виконавця стала молода акторка Олександра Бортич, з якою він невдовзі після цього з’явився в серіалі, що приніс зіркову популярність.
Прорив Петрова на екранах відбувся у 2016 році. У серіалі «Поліцейський з Рублівки» він втілив Гришу Ізмайлова, якого описав як «правоохоронця поза стереотипами». Це розумний хлопець з чудовим почуттям гумору, який використовує нестандартні методи боротьби зі злом. Окрім Бортич, компанію актору на знімальному майданчику склали Софія Каштанова та Сергій Бурунов.
У серіалі персонаж Олександра часто демонструє велике татуювання на передпліччі.
Деякі шанувальники навіть вважали її справжньою, проте насправді малюнок створили візажисти. Процес був виснажливим, до того ж його доводилося повторювати кожні три доби, в результаті творці проєкту звернулися до майстерні, яка розробила спеціально для Петрова набір перекладних татуювань.
У січні 2017 року відбулася прем’єра комедійного серіалу «Ви всі мене дратуєте!», де Петров зіграв разом із Юлією Топольницькою та Світланою Ходченковою. Виконавцю дісталася роль Марка. Рік виявився багатим і на інші успішні проєкти, зокрема «Притяжіння».
У стрічці «Гоголь. Початок», заснованій на подіях з біографії та творах Миколи Гоголя, Олександр перевтілився у видатного письменника. На зйомках актор носив перуку, яка виявилася дуже незручною, а відрощені для проєкту вуса йому не пасували. Але працювати над фільмом Петрову сподобалося, тому згодом він охоче повернувся на майданчик у продовженні.
Менш обговорюваною серед прихильників актора виявилася пригодницька фантастика «Затемнення», де його партнеркою стала Діана Пожарська. У містичній історії Петров уособлював авантюрного Алекса.
У 2018 році на ТНТ вийшов серіал «Телефонуйте ДіКапріо!», в якому виконавець перевтілився у молодого та талановитого актора Єгора Румянцева, який страждає від невиліковної недуги. Спочатку сценарій писався під артиста старшого віку, а на головну роль розглядався Кирило Плетньов, але Петров зміг переконати режисера, що він підходить значно більше.
Тоді ж вийшла перша частина драми «Лід», яка подарувала Олександру новий етап акторської популярності. Щоб зіграти хокеїста Сашу Горина, він навчився не тільки стояти на ковзанах, але й виконувати треки речитативом. А у другій частині шанувальники почули й спів зірки. Партнеркою Петрова в обох частинах стала Аглая Тарасова, для якої проєкт став проривом.
Відразу після показу митці поділилися, що під час зйомок їм інколи доводилося цілуватися без перерви протягом 12 годин. Виконавець розповів, що сценарій став для нього несподіванкою, але згодом він визнав задум зняти продовження класичної історії кохання надзвичайно привабливим.
У січні 2019 року відбулася прем’єра військової драми «Т-34», де Олександр зіграв роль лейтенанта Івушкіна. Як пізніше зізнався актор, перші проби на роль він не пройшов, але зібрав команду, записав нові відеопроби, і його все ж затвердили, хоча режисер спочатку був невдоволений такою ініціативністю.
Непросто було й безпосередньо на майданчику. Одного разу Петров ледь не постраждав від полум’я. Після чергового дублю він спробував вибратися з танка, але важіль, що відповідає за поворот вежі, заїло. У цей самий момент всередині виникло займання, і Олександр опинився в пастці. На щастя, помічники вчасно прибули та загасили вогонь піною з вогнегасника, і встигли витягнути митця.
Складними виявилися суворі морози, потреба проводити цілі дні в танку, виснажливі тренування, вимогливість режисера, який критикував кожен рух та погляд, проте вражаючий результат вартував зусиль. Стрічка продемонструвала феноменальні збори – 2,3 мільярда рублів, зайнявши друге місце в рейтингу найуспішніших російських фільмів після «Руху вгору».
Того ж року, саме в день народження, Олександр отримав премію «Золотий орел» за гру в психологічному трилері про школу «Спарта». У боротьбі за нагороду в номінації «Найкраща чоловіча роль на телебаченні» актор випередив Андрія Мерзлікіна та Андрія Смолякова. У мережі серіал здобув популярність з самого першого епізоду. Разом із Петровим у ньому знімалися Олег Гаас та Аліса Лозовська.
Проєкт вивів виконавця на міжнародний рівень – права на показ придбав сервіс Netflix. Втім, з світовими зірками російському актору вже довелося співпрацювати – він знявся у бойовику Люка Бессона «Анна» з Хелен Міррен та Кіліаном Мерфі.
Однією з помітних картин 2019 року стала стрічка «Текст» Клима Шипенка. Вона створена за мотивами відомого роману-бестселера Дмитра Глуховського. Цей психологічний трилер викликав жваві обговорення серед глядачів завдяки відвертим епізодам, проте критики також відзначили блискучу акторську майстерність. Увійшовши в образ Іллі, Петров знову отримав премію «Золотий орел».
У 2020 році на екрани вийшов байопік «Стрельцов», де Олександру дісталася головна роль. Він не є копією футболіста Едуарда Стрельцова, нижчий за нього зростом (174 см проти 182 см при вазі 75 кг). Але з п’ятисот кандидатів Петров, за словами режисера, виявився єдиним з гідними спортивними здібностями. Для самого митця проєкт став втіленням дитячої мрії про футбольну кар’єру.
Англомовним фільмом у творчості актора стала картина Олени Попович «Людина Божа», що розповідає про реальні події з життя грецького святого Нектарія Егінського. Стрічка, показ якої відбувся навесні 2021 року на 43-му ММКФ, була удостоєна призу глядацьких симпатій.
Виконавець ролі Костаса поділився в соціальних мережах, що потрапляння в цей проєкт було чарівним. Олександр був дуже щасливий попрацювати на одному майданчику з такими світовими зірками, як Міккі Рурк та Аріс Серветаліс.
Великий інтерес громадськості викликав серіал «Надвоє», перш за все тим, що головних персонажів зіграли Олександр Петров та Данила Козловський, яких у ЗМІ визначили як головних конкурентів за титул найпопулярнішого актора в Росії.
Валерій Тодоровський, який запросив двох зірок до проєкту, не злякався можливої боротьби між ними. За словами Олександра, дух змагання на знімальному майданчику все ж виник. Доходило до кумедного, коли кожен намагався приїхати на роботу хоча б на кілька хвилин раніше за іншого. Але все це було жартома, насправді виконавцям головних ролей вдалося подружитися.
Вражаюча зміна образу водія таксі випала на долю Петрова у стрічці Петра Тодоровського-молодшого «Історія кохання», яка тривалий час очікувала виходу на великий екран. Напарницею зірки тут стала литовська акторка Вільма Кутавичюте. Разом вони поміркували про те саме перше кохання, яке, згідно з настановами, не застаріває.
Захоплення поезією та вміння декламувати вірші стали у пригоді Олександру у проєкті 2022 року «Грудень», де він зіграв російського класика Сергія Єсеніна. Для цієї ролі довелося йти на значні поступки: гримери намагалися досягти максимальної перевтілення та збільшували актору очі за допомогою накладок на повіках. А ще виконавцю довелось відчути на собі процедуру вищипування брів.
Улюбленець глядачів того ж року несподівано здивував шанувальників звісткою про рішення взяти перерву. У шоу «Кіно в деталях» він пояснив бажання тим, що хотів би добре обміркувати напрямок своєї творчості.
Проте, незважаючи на це, у лютому 2023 року відбулася прем’єра еротичної мелодрами «Неслухняна», у якій головні ролі виконали Петров та Анастасія Резник. Виконавиця зазначала, що їй дуже пощастило з партнером. Критики сприйняли цей проєкт неоднозначно.
Кар’єра Петрова отримала новий імпульс, коли його запросили для зйомок у фільмі «Палац», режисером якого виступив легендарний Роман Поланскі. В особистому блозі актор із захопленням писав про співпрацю з кіновиробником, з нетерпінням чекаючи прем’єри на кінофестивалі у Венеції. Він зіграв російського бандита з поголеною головою.
У 2016 році актор здобув досвід озвучення персонажів мультфільму «Вовки та вівці: б-е-е-е-зумний переворот». Проєкт був включений до програми Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів в Ансі та представлений на Берлінському кінофестивалі.
Ще одним помітним дебютом Олександра став його перший режисерський проєкт – короткометражний фільм «Ангел».
Доходи, отримані від демонстрації стрічки, він спрямував до благодійних організацій, а сам фільм вирішив представити на кінофестивалі «Кінотавр».
Приватне існування Олександра постійно викликало інтерес у шанувальників. Протягом десятиліття актор зустрічався з дівчиною на ім’я Дар’я Ємельянова, але навіть після такого тривалого періоду вона не стала його дружиною. Згодом Петров захопився Іриною Старшенбаум, колегою по проєкту Федора Бондарчука «Притяжіння».
Колеги зіграли закохану пару, і роман поступово перейшов зі знімального майданчика в реальність. Спільні фотографії незабаром з’явилися в мікроблозі Олександра. Ходили чутки, що митці готуються до весілля, проте до офіційного шлюбу справа так і не дійшла: Петров та Старшенбаум розійшлися.
Після цього в Олександра були стосунки з акторкою Стасею Мілославською. Закохані віддавали перевагу життю за містом. А для перебування в Москві у них була дворівнева квартира в стилі лофт. При облаштуванні помешкання актори зверталися до мінімалізму, зберігаючи якомога більше вільного простору. У будинку була навіть невелика сауна: виявилося, Петров – великий шанувальник лазні. А для Стасі обладнали веранду з шезлонгами, там вона часто засмагала.
У вересні 2023 року Олександр здивував прихильників звісткою про одруження. Причому його дружиною стала зовсім не Стася, а дівчина на ім’я Вікторія Антонова, яка після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка. Вона не належить до сфери шоу-бізнесу.
За словами актора, пара познайомилася випадково, в ресторані. Кілька зустрічей знадобилося закоханим, щоб зрозуміти: вони створені один для одного. Петров написав, що: “Віка – це найкраще, що з ним трапилося, а ще попросив не турбувати її питаннями”.
У коментарях підписники дивувалися, коли митцеві вдалося розійтися з Мілославською і чи не є це жартом.
Мати Петрова розвіяла вагання, повідомивши, що її син насправді засвідчив свій союз з Вікторією. Крім того, Алевтина Анатоліївна зазначила: дружина Олександра їй дуже до вподоби.
Пізніше актор розкрив подробиці заручин. Він зізнався, що задум запропонувати коханій був миттєвим. Петров не встиг підготуватися до цього і навіть не придбав перстень, тому обірвав гілочку у дворі заміського будинку, сплів її та вручив Вікторії.
У листопаді Олександр вперше з’явився з дружиною на світському заході. Це була прем’єра стрічки «Палац», яку також відвідали мати та теща актора. А наприкінці місяця пара відсвяткувала весілля. Це було закрите свято за участю лише найближчих людей молодят. На заході також були присутні Філіп Кіркоров, Леонід Ярмольник, Сергій Бурунов та інші відомі особистості. Ведучим став Ігор Верник.
А в грудні пара поділилася радісною новиною – вони чекали на появу первістка. Для вагітної дружини актор придбав будинок за містом. На вечірці з визначення статі дитини з’ясувалося, що народиться хлопчик. Малюк з’явився на світ у квітні 2025 року, щасливі батьки назвали його Федором.
Зараз митець залишається зіркою російського кінематографу. У лютому 2024 року його знову побачили на великих екранах у третій частині мелодрами «Лід». Це завершальний фільм про історію хокеїста Олександра Горина та його дорослої доньки Наді у виконанні Анни Савранської.
Також Олександр знявся у фантастичній стрічці «Сто років тому вперед», автори якої звернулися до творчості Кіра Буличева та переосмислили пригоди Аліси Селезньової. Митець працював у компанії Юри Борисова, Даші Верещагіної та Костянтина Хабенського.
Петров постатив у сюжеті в образі космічного пірата, що вимагало від нього цікавих змін у зовнішності. Так, у актора з’явилися неймовірний ірокез та борода.
В інтерв’ю він зауважував, що на перевтілення у персонажа витрачалося близько трьох годин щодня. Джерелом натхнення для образу виконавець назвав Джокера та Джека Спарроу.
Серед запланованих кіноробіт у доробку Петрова фігурували сімейна стрічка «Пригоди Буратіно» та захоплива казка «Змій Горинич». В останньому проєкті разом з ним працювали Роман Курцин та Анастасія Тализіна.
Митець зауважив, що отримав чимало реакцій, а серед творів трапляються «просто дивовижні речі, які мають можливість увійти в пам’ять нащадків».
Увійдіть у свій обліковий запис