У вихорі новин, де правда часто губиться в шумі, Оксана Соколова – як маяк для мільйонів українців: гостра на язик, невтомна в пошуку істини й віддана справі, що робить країну сильнішою. Її ефір – це не просто слова, а зброя проти брехні, а кар'єра – сага про жінку, яка з провінційного телецентру підкорила національні екрани.
Оксана Миколаївна Соколова з’явилася на світ 13 травня 1971 року в сонячному Черкасах – місті на Дніпрі, де широкі ріки годують мрії. Тут, серед степових краєвидів і промислового ритму, формувалася її допитлива натура, що згодом перетворилася на професійний компас журналістки.
Шкільні роки Оксани пройшли в Черкасах, де вона, ймовірно, перші уроки журналістики черпала з місцевих газет і радіо – типово для дівчини з династії медійників. Вищу освіту здобула в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де вивчала тонкощі слова й ефіру. Це не просто диплом: це фундамент, на якому вона будувала репортажі, що змінюють реальність, від парламентських стін до фронтових окопів.
Шлях Соколової – це динамічний сюжет трилера: початок у 1990-х на черкаській ТРК “Рось” як молодший редактор, де вона ковала перші репортажі про локальні історії. У 2000-му доля кликне до Києва – на ICTV, де спершу як репортерка, а згодом парламентська кореспондентка, вона розкриє талант копирсання в глибинах політики. 2006 рік стане поворотом: як головна редакторка, Оксана запускає “Свободу слова з Савiком Шустером”, а згодом – свій флагман “Факти тижня”, що еволюціонує в “Факти тижня. 100 хвилин з Оксаною Соколовою”. Програма здобуде чотири “Телетріумфи” як найкраща аналітична, а сама ведуча – премію “Найкраща ведуча” 2011-го. З 2007-го – Заслужена журналістка України.
Під час Революції Гідності та війни на Сході вона на передовій: ризикувала в Польщі, документувала бої в Донбасі, де отримувала погрози від сепаратистів, – і не зламалася. Навіть у 2022-му, з бомбосховища, вела ефіри про опір окупантам, борючись з дезінформацією на європейських форумах. Сьогодні – керівниця редакції публіцистичних програм Starlight News, амбасадорка чесної журналістики, що надихає молодь не боятися мікрофона.
Сім’я для Оксани – це опора в штормі новин: сестра Валерія Черненко, теж журналістка й телеведуча, – соратниця по цеху, з якою ділять секрети ефіру. Чоловік – Андрій Демартіно, партнер у житті, що тримає тил, поки вона на фронті медіа. Дітей у публічному просторі не згадують – Оксана береже цей острівець спокою, як рідкісний ексклюзив для себе.
У листопаді 2025-го Оксана Соколова – на хвилі: “Факти тижня” лишається топовим шоу ICTV, де вона розбирає геополітику з гостротою скальпеля. Активно пише для NV, коментує антивакцинаторські міфи й війну, мріє про менторські проєкти для новачків. Живе в ритмі Києва, де джаз у навушниках – пауза від дедлайнів, а майбутнє бачить у сильних медіа, що об’єднують націю.
Інформації про Оксану Соколову достатньо для яскравої картини – від архівів до свіжих інтерв’ю, – але приватні штрихи лишаються за кадром, як у майстерному репортажі.
Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”
Увійдіть у свій обліковий запис