Дитинство та юність у Сочі

Майбутній гуморист Ншан Галустян народився 25 жовтня 1979-го року в Сочі, Росія, в вірменській сім’ї. Його батько, Сергій Ншанович, був кухарем із Євпаторії, а мати, Сусанна Ардашівна, працювала медсестрою в травмпункті в Сухумі. Ім’я Ншан, що означає «знак» або «відзнака» вірменською, він отримав на честь діда, льотчика морської авіації.

У Михайла є молодший брат Давид (нар. 1986), який також грав у КВК. Сім’я має вірменське коріння з міста Трабзон (сучасна Туреччина), звідки дід Михайла з родиною втік під час геноциду вірмен на початку XX століття.

У дитинстві Михайло був активним і творчим: співав, танцював, грав у ляльковому театрі, займався дзюдо та відвідував музичну школу. У 13 років він почав заробляти, допомагаючи в травмпункті, де працювала мати, але одного разу намагався використати гіпс, щоб уникнути диктанту з російської мови, що закінчилося невдачею.

У школі №2 у Сочі, а згодом у гімназії №8, він дебютував на сцені в ролі Вінні-Пуха за власним сценарієм. У 10-му класі разом із другом Олександром Реввою створив шкільну команду КВК, яка перемагала на міських і крайових змаганнях.

Після школи в 1996 році Михайло вступив до медичного училища в Сочі, отримавши спеціальність фельдшера, а згодом – до Сочинського державного університету туризму і курортної справи на факультет фізичної культури (спеціальність «учитель історії та права»). Через зайнятість у КВК його відрахували, але в 2003 році, після успіху команди «Утомленные солнцем», відновили. Згодом він здобув диплом економіста.

Кар’єра: Від КВК до телебачення та кіно

У 1994 році Михайло разом із Олександром Реввою створив команду КВК «Утомленные солнцем». У 1998 році вони стали фіналістами Воронезької ліги КВК, що привернуло увагу Олександра Маслякова. У 2002 році Галустян став капітаном команди, а в 2003 році «Утомленные солнцем» виграли Вищу лігу КВК, обійшовши збірну П’ятигорська на 0,1 бала. Команда також тричі перемагала в Літньому кубку КВК (2004, 2005, 2009).

«Наша Russia» і телевізійна слава

У 2006 році Галустян разом із Сергієм Светлаковим став зіркою скетчкому «Наша Russia» на ТНТ, де зіграв численні комедійні образи, зокрема:

• Равшан, будівельник-гастарбайтер із Середньої Азії;
• Людвіг Аристархович, консьєрж із Санкт-Петербурга;
• Євгеній Михайлович Кишельський, тренер футбольного клубу «ГазМяс» (Омськ);
• Михалич, начальник цеху трубопрокатного заводу (Челябінськ);
• Димон, тінейджер із Краснодара;
• Анастасія Кузнецова, офіціантка суші-бару (Іваново);
• Гаврилов, інспектор ДІБДР;
• Віктор Харитонович Мамонов, депутат із Нефтескважинська.

Шоу стало культовим, а фрази героїв, як-от «Зарплатама нет – работама нет» чи «Понять и простить», увійшли в повсякденну мову. У 2006-2012 роках Галустян також брав участь у шоу «Ледниковый период», «Рассмеши комика» (разом із Володимиром Зеленським на «Інтері»), а з 2019 року знімався в проєктах «Русские не смеются» і «Звезды в Африке» на СТС.

Кіно та продюсування

Кінокар’єра Галустяна почалася з ролі Яничара в «Іспанський вояж Степанича» (2006). У 2008 році він зіграв у комедіях «Найкращий фільм» (роль «Півкіло») і «Гітлер капут!». Серед інших помітних робіт:

• «Тот еще Карлосон» (2012) – головна роль разом із Олегом Табаковим і Нонною Гришаєвою;
• «Беременный» (2011);
• «Билет на Vegas» (2012);
• «Одной левой» (2015);
• «Артек. Велика подорож» (2022) – зйомки в окупованому Криму.

Галустян також виступає продюсером: він заснував кінокомпанію та працював над фільмами, зокрема «Артек. Велика подорож». У 2019 році він розпочав музичну кар’єру під псевдонімом Супер Жорик, випустивши поп-хіти.

Політична позиція та санкції

Галустян відкрито підтримує політику Володимира Путіна, що стало причиною численних скандалів. У 2014 році він називав війну на Донбасі «громадянською» і стверджував, що Майдан був «зрежисований» для розколу України та Росії. У 2015 році хакерська група «Анонімний інтернаціонал» оприлюднила листування Галустяна з представником адміністрації президента РФ Тимуром Прокопенком, де він просив тексти про Майдан і катастрофу MH17 для публікації від свого імені.

У 2016 році він увійшов до штабу військово-патріотичного руху «Юнармія», а в 2017 році став членом Putin Team, підтримуючи Путіна на виборах 2018 року. У 2019 році Галустян знімав фільм «Артек. Велика подорож» в окупованому Криму, що призвело до внесення його до бази «Миротворець» за порушення українського кордону та пропаганду.

У 2023 році Україна (6 січня) і Канада (5 лютого) запровадили проти нього санкції, а в 2025 році (24 лютого) до санкційного списку приєднався Євросоюз, звинувативши його в поширенні кремлівської пропаганди.

Особисте життя

Галустян одружений із Вікторією Штефанець (нар. 1986), випускницею Кубанського державного університету за спеціальністю «бухгалтер». Вони познайомилися в юності, але через різницю у віці (7 років) спочатку були друзями. Пара одружилася 7 липня 2007 року, а в 2010 і 2012 роках у них народилися доньки Естелла та Еліна.

У квітні 2025 року Михайло та Вікторія оголосили про розлучення після 18 років шлюбу, заявивши, що залишилися в дружніх стосунках без образ і претензій.

Галустян захоплюється велоспортом, комп’ютерними іграми та акторською майстерністю. У 2020 році він заявив, що веде здоровий спосіб життя, відмовившись від алкоголю та перейшовши на здорове харчування.

Майбутнє Михайла Галустяна

У 45 років Михайло Галустян продовжує працювати на російському телебаченні та в кіно, знімаючись у шоу «Галустян +» і комедійних проєктах. У 2025 році він планує випустити новий повнометражний фільм за мотивами «Наша Russia» та продовжити музичну кар’єру як Супер Жорик.

Проте його політична позиція та санкції обмежують міжнародну діяльність, зокрема в Україні та країнах Заходу. Незважаючи на суперечності, Галустян залишається популярним у Росії завдяки своєму гумору та харизмі, хоча його підтримка політики Кремля викликає критику.

Від сочинського хлопця з лялькового театру до зірки російського шоу-бізнесу, Михайло Галустян поєднує талант коміка з контроверсійною політичною позицією, що робить його однією з найобговорюваніших постатей сучасності.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”