Дитинство та юність

Михало Горшеньов народився 7 серпня 1973 року у містечку Бокситогорськ Ленінградської області. Мати хлопчика, Тетяна Іванівна, була випускницею Петрозаводської консерваторії, працювала як у дитячому саду, так і в музичній школі.

Батько Михала, Юрій Михайлович Горшеньов, був майором прикордонних військ, тому родина постійно переїжджала з місця на місце. Так, протягом кількох років Михало провів частину свого життя на Далекому Сході. Зрештою, родина оселилася в Ленінграді, де голові родини виділили квартиру в районі Ржевки.

Хлопчика записали до школи №147. Саме тут Михало познайомився з Олександром Балуновим (Балу, басист «Короля і Шута») та Олександром Щиголевим (Поручик, барабанщик).

Інтерес до музики Михало проявив ще в школі – тоді підліток вирішив брати приватні уроки гри на гітарі. Також Михало захоплювався боксом і не раз демонстрував свої бойові навички під час вуличних бійок.

У Михала є молодший брат на 2 роки, Олексій, який зараз – вокаліст рок-гурту «Кукрыниксы». Між братами ніколи не було духу суперництва: їхні гурти були занадто різними, як і аудиторія фанатів.

Михало Горшенев та гурт «Король і Шут»

У старших класах, у 1988 році, Михало, який того часу вже отримав прізвисько Горшок, разом зі шкільними друзями Балу та Поручиком створив гурт «Контора». У тому ж році музиканти записали альбом «Єресь», який побачив світ лише у 2014 році, через рік після смерті Михала. Тема, що лейтмотивом майже всіх пісень альбому, була смерть та алкогольна вечірка. З 12-ти композицій одна («П’янка») пізніше потрапила до альбому «Короля і Шута» під назвою «Жаль нет ружья» .

Після закінчення школи Михало вступив до училища на художника-реставратора.

Захоплення навчанням він не відчував – щодня чекав на завершення занять, щоб потренуватися разом з товаришами. Після трьох років систематичного ігнорування навчання Горшка відрахували. Але саме в училищі він зустрів людину, завдяки якій гурт «Контора» змінив назву та концепцію.

Його однокурсник Андрій Князев, який мав прізвисько «Князь», проявив зацікавленість творчістю «Контори». Так з 1990 року гурт отримав другого вокаліста та, за сумісництвом, автора текстів.

«Князь» створив для гурту перші тексти на казкову тематику. Зараз пісні «Короля та Шута» (а як альтернатива цьому назв’ю висувалися версії «Зарізаний клевер», «Апокаліпсис» та «Армагеддон») назвали модним словом «розповіді» – кожна з них розповідала невідмовно лякаючу історію з неочікуваним фіналом.

Перший концерт гурту відбувся в клубі «Там-там». «Чудовий був концерт! Ми вийшли на сцену, я одразу впав і всю дорогу співав лежачи», – згадував Михайло.

Першими піснями «КиШа», які лунали на радіо, стали «Охотник» та «У долині трясини». У першій розповідалося про мисливця, який перетворюється на вовка-вбивцю, у другій – про юнака, який навмисно не допоміг старику, який застряг у трясині.

Цікаво, що Горшок з дитинства не терпів казок, поки з ініціативи «Князя» не познайомився з язичницькими переказами про відьом та іншу нечисть. При цьому Горшок не любив, коли його композиції називали «казками». «Басні – це мене більше влаштовує», – ділився в інтерв’ю музикант.

До популярності гурт йшов доволі довго. Початки пішли вгору у 1998 році, коли музиканти записали «Акустичний альбом», який вразив критиків незвичними аранжуваннями. У той самий рік гурт зняв перший кліп у студійному якості («Їли м’ясо чоловіки»), який прийняли в ефірі MTV.

У 2003 році Горшок став учасником “умовного” пітерського об’єднання “Рок-група”, до якого також належали Андрій Князев, Юрій Шевчук (ДДТ), Ілля Черт (“Пілот”), Олександр Чернецький (“Різні люди”) та Олексій Горшенев, брат артиста. Група записала спільний альбом “Попса”.

Незабаром члени “Короля та клоуна” відкрили в Санкт-Петербурзі рок-клуб “Старий Дім”. Музиканти брали участь в оформленні майданчика, там же проводили репетиції та виступи. Однак через деякий час клуб довелося закрити через фінансові труднощі.

13 фактів про Горшка (Михаїла Горшеньов)

У 2005 році Горшеньов випустив свій перший сольний альбом “Я Алкоголік Анархіст”, повністю що складається з кавер-версій композицій гурту “Бригадний підряд”. Дві пісні з альбому потрапили у сто п’ятдесят перше місце хіт-параду “Чортова дюжина-2005”.

Також у ці роки Михайло часто записував пісні з іншими відомими виконавцями та гуртами – Олександром Івановим (“НАІВ”), гуртами “Аліса” та “Об’єкт насмішок”, Пелагеєю та ін.

У 2010 році Горшеньов поставив мюзикл про демона-парикмахера Суїні Тодда “TODD”, в якому взяли участь усі музиканти його об’єднання. Під впливом успішного проекту гурт випустив два нових альбоми.

Особисте життя Михайла Горшеньова

У юності Михайло Горшенев, як і багато музикантів з тієї тусовки, тісно подружився з наркотиками. У 1992 році він познайомився з Анфісою, танцівницею та великою шаниркою “КиШа”. Весілля відбулося у 1994 році.

Подружжя, яке орендувало квартиру неподалік від батьків Михайла, разом вживало наркотики. Близько чотирьох років Горшку вдавалося приховувати свою залежність від близьких. Одночасно Анфіса подзвонила батькам Михайла з проханням позичити велику суму грошей – сказала, що її чоловік у лікарні, а їй терміново потрібні гроші на таксі. Батько музиканта подзвонив у всі лікарні, зрозумів, що сина ніде немає, і поспішив до нього додому, де й знайшов Михайла у неадекватній стані.

Вони поклали Михаила та його дружину в реабілітаційний центр, де йому довелося пережити жахливі страждання. Повернувшись «на волю», вони продовжили вживати наркотики. Так тривало близько семи років. Систематично споживаючи героїн, Михайло пережив вісім клінічних смертей.

Якби я з першого разу зрозумів, що таке героїн, ніколи б не торкався до нього. Героїн – це жах, який неможливо описати словами.

У 2003 році музикант розлучився зі своєю першою дружиною. Про подальшу долю Анфіси відомо небагато – вона деякий час працювала на Кіпрі танцівницею, потім повернулася до Росії, оселилася на Уралі. Закінчення було трагічним – вона померла від передозування.

У той самий рік музикант зустрів кохання життя – 20-річну Ольгу. Вона не була шанувальницею «Короля та Шута», а Михаила вона зустріла в ресторані, куди прийшла разом з подругою. Беззубий, але чарівний музикант переконав дівчину прогулятися містом уночі, зачарував її гумором і простотою.

Саме Ольга допомогла йому подолати руйнівну залежність. У 2005 році вони зіграли «чисте» весілля на теплоході. У 2009 році у подружжя народилася дочка Саша, яка мотивувала музиканта осягнути стабільність. Крім того, Михайло сприяв Насті, доньці Ольги від першого шлюбу, яка народилася у 1999 році.

У Горшеньова було п’ять татуювань. Першу, портрет Джокера, він зробив у двадцять років. Друга натхненна оформленням обкладинки альбому «Будь як вдома, мандрівнику» – голова чаклуна, що росте з дерева. Ще кілька татуювань – черепи з зачісками кумирів Горшка: Елвіса Преслі, Курта Кобейна, Сіда Вішеза. Ще одна – значок «анархія» у хресті. Незадовго до смерті Михайло зробив татуювання з ім’ям доньки Олександри. Ескізи Горшенєв завжди робив сам.”

Інтерв’ю Михайла Горшеньова

Михайло довгий час жив без верхніх передніх зубів. Передні зуби Горшеньова втратив ще в дитинстві – намагався утриматися на турніку за допомогою щелеп. Пізніше в сутичках музиканту вибили ще кілька зубів, а решта сильно пошкодилися через наркотики.

Через це, призвело до певця на труднощі з артикуляцією, що, проте, надавало особливий колорит його вокальним фрагментам.

«Я їх п’ять разів вводив, під спільним транком, але життя таке – то бійка, то ще щось. Недовго тримаються».

Загибель Михайла Горшеньова

Горшенєв помер у ніч з 18 на 19 липня 2013 року. Причиною смерті назвали гостру серцеву недостатність, яка розвинулася на тлі зловживання алкоголем та морфіном.

Як розповідали близькі, Михайло довгий час витримував та не вживав наркотики, майже не пив спиртне. Проте, під час роботи над рок-оперою «TODD», де Михайло зіграв зловісного перукаря-вбивцю, у нього став нервовий зрив. Хтось порадив йому заспокоїтися вином – так він знову почав зловживати алкоголем, а потім повернувся до давно забутого «друга».

Михайло Горшеньов помер 19 липня 2013 року.

У день трагедії Ольга повезла доньку до мами. Повернувшись, вона виявила Михайла – той лежав на підлозі та вже не дихав.

Панахида з музикантом відбулася через три дні після його смерті, у комплексі «Ювілейний». Тіло артиста підлягало кремації, а прах збирали розвіяти, згідно з побажаннями Горшка. Проте, 1 серпня прах музиканта поховали на Богословському цвинтарі. Батько музиканта помер через 41 день після смерті сина.

Через рік на могилі Горшеньова встановили пам’ятник у формі стіни з мозаїчним портретом артиста. Ініціатором встановлення меморіалу та автором ескізу стала Ольга Горшенєва, дружина музиканта. Згодом пам’ятники на честь Михайла були встановлені в Красноярську, Воронежі та Самарі.