Ранні роки: Від мандрів до Ленінграда

Майбутній співак Михайло Горшеньов народився 7 серпня 1973 року в місті Бокситогорськ Ленінградської області в сім’ї військового. Його батько, Юрій Михайлович, був майором прикордонних військ, а мати, Тетяна Іванівна, присвятила себе родині як домогосподарка. Через професію батька сім’я часто переїжджала, і дитинство Михайла пройшло в постійних мандрах, переважно на Далекому Сході. У 1975 році в родині з’явився молодший брат Олексій, який згодом став фронтменом гурту «Кукринікси».

Коли Михайлові виповнилося сім, родина тимчасово оселилася в Хабаровську, але хлопчика відправили до бабусі в Ленінградську область, щоб він міг піти до першого класу. Згодом батька перевели до Ленінграда, і сім’я возз’єдналася, отримавши квартиру в районі Ржевка. У школі №147 Михайло познайомився з Олександром Балуновим («Балу») та Олександром Щигольовим («Поручик»), які стали його першими однодумцями та майбутніми учасниками гурту. Хлопець захоплювався боксом і брав уроки гри на гітарі, демонструючи ранній потяг до творчості.

Цікаво, що в юності Михайло мріяв піти шляхом батька і готувався до вступу у військове училище. Проте музика виявилася сильнішою за всі інші плани, назавжди змінивши його долю.

Формування «Короля і Шута»: Народження легенди

У 1988 році, ще будучи школярами, Михайло разом із Балуновим і Щигольовим заснували гурт під назвою «Контора». У 1990 році до них приєднався Андрій Князєв («Князь»), який став другим вокалістом і автором текстів. Саме Князєв привніс у творчість гурту унікальний стиль – історично-казкові сюжети з елементами містики та жахів. Ця особливість стала візитівкою «Короля і Шута», а сама назва гурту (спочатку «Король Шутов», а згодом «Король і Шут») відобразила їхній бунтівний і театральний підхід до музики.

Після закінчення школи Михайло вступив до Реставраційного ліцею в Ленінграді, плануючи займатися реставрацією. Проте музика поглинула його повністю, і через три роки його відрахували за надмірну захопленість гуртом. Це рішення стало поворотним: Горшенєв обрав творчість замість академічної кар’єри, і цей вибір визначив його життя.

Перший альбом гурту, «Будь як вдома, подорожній», вийшов у 1994 році обмеженим тиражем і швидко став раритетом серед фанатів. У 1996 році до команди приєднався гітарист Яків Цвіркунов, який підняв звучання гурту на професійний рівень. Того ж року про «Король і Шут» зняли коротку передачу «Біла смуга», яку часто транслювали на петербурзькому телебаченні, що додало гурту популярності.

Творчий розквіт: Казки, панк і театр

«Король і Шут» став феноменом завдяки унікальному поєднанню панк-року, хард-року, арт-року та готичних елементів. Кожна пісня гурту була маленькою театральною постановкою, сповненою драматизму та фантазії. Тексти Князєва, часто натхненні фольклором і літературою, у поєднанні з харизматичним вокалом Горшенєва створювали магію, яка захоплювала слухачів. Альбоми, такі як «Камнем по голове» (1996), «Акустический альбом» (1999) та «Как в старой сказке» (2001), принесли гурту статус найпопулярнішого рок-колективу Росії 2000-х.

У 2005 році Михайло випустив сольний альбом «Я алкоголік, я анархіст», присвячений гурту «Бригадний підряд». Дві пісні з нього, «Життя» та «Солов’ї», увійшли до топ-100 хіт-параду «Чартова Дюжина». Окрім музики, Горшенєв активно співпрацював із театром, беручи участь у постановках і проєктах, що підкреслювало його багатогранність як митця.

Особисте життя: Сім’я та любов

Особисте життя Михайла було не менш бурхливим, ніж його творчість. Його першим шлюбом був союз із Анфісою, але цей період залишився менш відомим. Другий шлюб із Ольгою став для Горшенєва справжнім якорем. У 2009 році в подружжя народилася дочка Олександра, яку Михайло ніжно любив і навіть увіковічнив у своєму татуюванні. Сім’я була для нього важливою опорою, хоча спосіб життя панк-рокера часто суперечив спокійному сімейному затишку.

Трагічний фінал

Життя Михайла Горшенєва обірвалося 19 липня 2013 року в Санкт-Петербурзі. Офіційна причина смерті – серцева недостатність, хоча спосіб життя музиканта, включно з боротьбою з особистими демонами, зіграв свою роль. Смерть «Горшка» стала шоком для фанатів і потрясінням для музичної сцени. Його брат Олексій згодом згадував, що якби Михайло був живий, «Король і Шут» продовжував би творити з тією ж пристрастю.

Спадщина: Безсмертний «Король і Шут»

Михайло Горшенєв залишив по собі не лише музику, а й цілу епоху. «Король і Шут» став символом свободи, бунтарства та творчої сміливості. Їхні пісні, сповнені казок і жахів, досі звучать у плейлистах шанувальників, а образ Горшенєва – із його харизмою, татуюваннями та беззубою посмішкою – назавжди закарбувався в історії. Його життя – це нагадування, що справжнє мистецтво народжується з пристрасті, навіть якщо ця пристрасть іноді веде до трагедії.

Михайло «Горшок» Горшенєв – це не просто музикант. Це легенда, чий голос і дух продовжують жити в кожній ноті «Короля і Шута».

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”