Факти про родину

Молодший син Анни та Марека Костюкевичів, Матеуш виростав у Новому Томишлі з братом, де родинний дім пахнув книгами й мріями про Варшаву, перетворюючи сімейні вечері на імпровізовані сценки. Батьки, прості працьовиті люди, стали опорою в бурях юності, навчаючи стійкості без театральних традицій. Роман з акторкою Катажиною Мачяг у 2008–2010-му став творчим спалахом без дітей, але з уроком свободи. Шлюб з режисеркою Малгожатою Шумовською з 2018-го розквітнув сином, додаючи до родинного хору свіжий голос, де кіно й сімейні прогулянки сплітаються в єдине полотно, а родина – маяком у штормі кар’єри.

Початки шляху

У новотомишльському травні 1986-го, де весняний вітер шепотів про софіти, з’явився Матеуш – хлопець, чиє ім’я скоро загриміло в кулісах, ховаючи граблі в мріях про судові зали. Дитинство в Редеч-Великий загартувало його, а X LO в Торуні 1998-го стало трампліном до театру “Спинятих Скріпок”, де перші оплески прийшли поряд з Короновською. Студії права на UMK обірвалися акторством – Ольштинська студія при Ярач Театрі 2002-го, Академія Teatralna у Варшаві 2007-го, а диплом PWST у Кракові того ж року розкрив іскру, перетворюючи юриста на обіцянку зірки з торуніським присмаком.

Театральні баталії

Сцена для Костюкевича – це лабораторія, де він варив ролі від класики до фарсу, ніби алхімік на вогні оплесків. Дебют у Rozmaitości 2008-го оживив Гамлета, а перехід до Старого Театру в Кракові приніс Слугу двох панів у версії Брадецького, де його фарс збурив бурю реготу. У 6. Piętro та Powszechny імпровізував у “Тартюфі”, змушуючи зали вибухати, а роль у “Гамлеті у глухому селі” додала абсурду, перетворюючи кожну репліку на еліксир душі.

Кіно як доля

Кіно обняло Костюкевича в 2004-му роллю в “Довгому вікенді” – юний епізодник з блиском став трампліном, принісши номінації. “Ода радості” 2006-го Яна Комаси розкрила бунтарський хребет, а “Дом злий” 2009-го Войцеха Смарзовського – моральний вогонь. Кульмінація – “Боги” 2014-го Лукаша Палковського, де Зембла зачарував Орлом за другорядну роль, а “Планета для самотніх” 2016-го додав романтичного перцю. “Не присутні” 2020-го додав драматичного присмаку, поряд з “1920 Битва Варшавська” 2011-го, де патріотичний присмак сяяв його голосом.

Телевізійний успіх

Екрани стали для Костюкевича другим диханням – у серіалі “На добро і зло” 2000-х його роль додала медичної глибини, а “Королева“ 2016-го оживила дворові інтриги з шармом, прикувши глядачів. “Світло в тіні” 2019-го розплутувала психологічні вузли, “Бляхня” – гостроти, а гостьові появи в “07 zgłoś się” розширили палітру. Ці проекти перетворили серіали на портрети епохи, де його іронія запалює домівки, ніби лампа в торуніській кімнаті.

Режисерські амбіції

Режисура кликала Костюкевича крізь призму акторства – у 2010-х поставив “Гамлета” в шкільних студіях, де його бачення розкрило шекспірівські таємниці, а в телепостановках 2020-х імпровізував номери, ніби диригент власного шоу. Не поспішаючи за камеру, контролював історії як викладач Академії Teatralnej, доводячи, що бачення – в крові, без потреби в кріслі режисера.

Політичні та бізнесові горизонти

Політика відлунює в Костюкевичі корінням ZASP – у 2014-2015-му як віцепрезидент боровся за права акторів, агітуючи за реформи з іронічною пристрастю. Бізнес – це дубляжні контракти з Disney, де інвестує в майстер-класи для студентів, та лекції в Академії Teatralnej з 2020-х, перетворюючи славу на фонд для новачків.

Нагороди та визнання

Скарбниця Костюкевича переповнена – Орли за “Боги” 2014-го та “Не присутні” 2020-го, Золоті Леви на FPFF у Гдині за дебют 2006-го, та Jantar за “Ода радості” того ж року. Номінація на Zbyszka Cybulskiego 2006-го вшанувала молодість, Prix Tudor у Женеві 2006-го – інтерпретацію, а антипремія “Змії” 2024-го – іронію. Кожен трофей – не метал, а іскра, що запалює серця від Торуні до Канн.

Останні роки та повернення

Після піку 2010-х Костюкевич не згас – “Пілєцкі” 2015-го додав історичного перцю, а “11 хвилин” 2015-го – динамічного присмаку. У 2024-му “Радіоісторія” принесла номінацію на “Змії”, а 2025-й готується до ролі в серіалі про емігрантів. Сьогодні у варшавському гнізді, між близнюками та репетиціями, він пише сценарії – бо для такого хамелеона пауза лише набирає сили для нового фарсу.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”