Дитинство Маріон Котіяр

Уродженка найромантичнішого міста світу – французького Парижу, Маріон Котіяр народжена 30 вересня 1975 року, виросла в родині митців: її батько був театральним режисером, викладав сценічну майстерність та очолював драматичний гурт «Котіяр», мати працювала в одному з паризьких театрів.

У Маріон Котіяр є два брати – Квентін і Гійом. Перший з них знаний як скульптор та художник, а інший – як обдарований письменник.

Вже в ранньому дитинстві Маріон почала відвідувати заняття в Консерваторії драматичного мистецтва. З шести років вона ледь не щовечора виходила на сцену: спочатку допомагала матері з репліками з-за лаштунків, потім стала зіркою дитячих вистав, написаних Котіяром-старшим спеціально для доньки.

Акторська кар’єра

Першою роботою в кіно для молодої французької красуні став легендарний франко-канадський серіал «Горець» (епізод «Нема куди тікати») з Едріаном Полом у головній ролі. У 1994 році 19-річна Маріон дебютувала у повнометражному фільмі – у зворушливій мелодрамі «Історія про хлопчика, який хотів когось поцілувати» (головна жіноча роль – Матильда).

Кілька місяців потому акторка розпочала зйомки в серіалі «Кінцевий рубіж», розрахованому на молодіжну аудиторію.

У 1996 році на екрани вийшло одразу чотири помітні стрічки за участю Маріон Котійяр. У драмі «Хлоя» їй дісталася головна роль дівчини-підлітка, яка через конфлікт з матір’ю тікає жити в нетрі. Атмосферна стрічка «Як я обговорював… (моє сексуальне життя)», номінант на Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю 1996 року, поповнила фільмографію Котійяр роллю студентки одного з паризьких університетів.

Попри перспективний початок, деякий час акторка зникла з поля зору. Нових пропозицій не надходило, окрім кількох ролей у короткометражних фільмах, проте на театральній сцені Маріон чекав успіх. Так, у 1997 році її участь у виставі «Завершено справу» була відзначена низкою поважних відзнак.

У 1998 році відбулося тріумфальне повернення Маріон на екран у гостросюжетній комедії Люка Бессона «Таксі». Вона виконала роль Лілі Бертіно, подруги головного героя – запального та необачного таксиста, що допомагає поліції розслідувати злочин шахраїв на «мерседесах».

Стрічка справила сенсацію за межами Франції, зібравши в прокаті понад $210 мільйонів. Продовження не змусило на себе чекати – у 2000 році вийшла друга частина «Таксі», а через три роки – третя.

У проміжку між зйомками в «Таксі» акторка з’явилася в романтичній комедії «Закохайся в мене, якщо наважишся», відзначеній премією «Сезар», військовій драмі «Довге заручення», яка подарувала Маріон досвід співпраці з легендарною Одрі Тоту. Успіх кожної з цих картин закріпив популярність Котіяр як у Франції, так і за її межами.

У 2003 році француженка увійшла до акторського складу казкової стрічки Тіма Бартона «Велика риба», яка започаткувала «американський» етап кар’єри акторки.

У 2006 році акторка знялася у фільмі «Гарний рік». Зіграла вона француженку, яка підкорила серце лондонського трейдера-мільйонера (Рассел Кроу), що претендує на виноробне господарство в Провансі.

У 2007 році на великі екрани Європи та Америки вийшла стрічка «Життя у рожевих тонах» – кінострічка про долю та творчість Едіт Піаф. Виконавши головну роль харизматичної співвітчизниці, Маріон Котійяр здобула премію «Золотий глобус», «Оскар», головну відзнаку британського кінематографу BAFTA, а також вже другу у її кар’єрі золоту статуетку «Сезар».

Невдовзі у фільмографії Маріон Котійяр з’явилися фільми «Джонні Д», «Дев’ять», «Початок», «Темний лицар: Відродження легенди», що стали справжніми касовими хітами. Партнерами на знімальному майданчику для знаменитої француженки стали провідні зірки Голлівуду – Джонні Депп, Крістіан Бейл, Леонардо Ді Капріо, Гері Олдмен, Енн Гетевей.

Маріон – одна з небагатьох європейських акторок, які змогли отримати «Оскар» за фільм іноземною мовою: вона у компанії з Анною Маньяні, Пенелопою Крус та Інгрід Бергман.

Заслужена акторка не погоджується на прибуткові, але прості ролі. Маріон надає перевагу глибоким і оригінальним стрічкам. Це пояснює її участь у фільмах «Північ у Парижі», «Два дні, одна ніч», «Макбет» та інших незвичайних шедеврах світового кінематографу.

У листопаді 2016 року відбулася прем’єра «Союзників». Шпигунський трилер з елементами мелодрами розповідав про історію кохання англійського розвідника Макса та його коханої, активістки французького опору Маріанни.

Інша гучна прем’єра того року – екранізація гри «Assasins Creed» («Кредо вбивці»). Напарником Маріон цього разу став Майкл Фассбендер. Їй дісталася роль книгарки Софії Сартор.

Особисте життя Маріон Котіяр

З 2007 року французька акторка перебуває у цивільному шлюбі з відомим актором Гійомом Кане. Їхнє знайомство відбулося під час спільної роботи над фільмом «Закохайся в мене, якщо наважишся». У 2008 році відбулася їхня заручини. У 2011 році у пари народився син Марсель.

У 2016 році Маріон Котіяр мимоволі опинилася втягнутою у великий публічний скандал.

Коли засоби масової інформації розповсюдили новину про розлучення Бреда Пітта та Анджеліни Джолі, дотепні люди припустили, що голлівудський красень зрадив свою дружину. Оскільки на екрани незабаром мав вийти фільм «Союзники», де Пітт та Котійяр зображали подружжя, багато хто вважав, що саме Маріон стала причиною розриву.

Проте, розгорнуте інтерв’ю Маріон та Гійома поклало край чуткам. Акторка поспішила відкинути звинувачення у гучному розлученні, попутно повідомивши, що чекає на другу дитину від коханого. Навесні 2017 року у пари народилася дочка Луїза Кане.

Маріон Котійяр сьогодні

У 2017 році вийшла комедійна мелодрама «Вічно молодий», де Маріон з’явилася разом зі своїм чоловіком, а також драма «Привиди Ізмаїла» за участю Шарлотти Генсбур.

Через рік на екрани вийшла драма «Вуста янгола», яка розповідає про самотню матір, яка вирішила покинути дочку заради нового коханого. Фільм не отримав схвалення критиків, проте був тепло зустрінутий шанувальниками акторки.

Основні кінопроєкти (2018–2025)

• 2020: озвучила лисицю Туту в пригодницькому фільмі Dolittle.
• 2021: зіграла оперну співачку Анн у мюзиклі Annette режисера Леоса Каракса, за що була номінована на «Золотий глобус».
• 2021: продюсувала документальний фільм Bigger Than Us, присвячений молодіжним соціальним рухам.
• 2022: зіграла Жанну д’Арк у ораторії Joan of Arc at the Stake в Мадриді та озвучила Коко Шанель у VR-проєкті Rencontre(s).
• 2023: знялася в серіалі Extrapolations (Apple TV+), зіграла Клеопатру в Asterix & Obelix: The Middle Kingdom та озвучила Луїзу де Савой у анімаційному фільмі The Inventor.
• 2023: виконала роль Соланж д’Аєн у біографічній драмі Lee та зіграла Кароль Ашаш у документальній драмі Little Girl Blue, за яку отримала номінацію на премію «Сезар» як найкраща акторка.
• 2025: виконала головну роль у фільмі La torre de hielo режисерки Люсіль Хаджихалілович, представленому на Берлінале.

Соціальні ініціативи та продюсерська діяльність

У 2022 році Котіяр разом із режисером Сірілом Діоном заснувала продюсерську компанію Newtopia, яка фокусується на створенні контенту, що висвітлює екологічні, соціальні та наукові теми.

Маріон Котіяр продовжує залишатися однією з найвпливовіших акторок сучасності, поєднуючи акторську майстерність із активною громадянською позицією.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”