День народження: 4 квітня 1966 р.\ Місце народження: Україна\ Зріст: 167 см.\ Вага: 55 кг.\ Сімейний стан: одружена\
Маргарита Валеріївна народилася на території колишньої УРСР 4 квітня 1966 року. З шкільних років вона демонструвала відмінні здібності та захоплення мистецтвом, відвідувала художнє училище та літературний клуб.
Шубіна проявляла талановитість в обох сферах, а у старших класах навіть здобула міську олімпіаду з літератури, завдяки чому отримала шанс навчатися в Літературному інституті імені А.М. Горького.
Її схильність до мов успадкована від матері, яка працювала вчителькою російської мови та літератури. Батько – майстер міжнародного класу з фехтування, але вони не жили разом, чоловік почав спілкуватися з дочкою, коли їй було за тридцять.
З юності Маргарита прагнула публічності та слави, але вже тоді була переконана, що художниця чи письменниця – це не справжнє покликання для майбутньої зірки. Через свою непостійність та запал їй було б важко проводити довгі години за написанням роману або малюванням картини. На її думку, вона була скоріше непосидючою та бунтівницею, ніж тихим мислителем та спостерігачем. Дівчина брала участь у всіх шкільних заходах та була головою ради піонерської дружини.
Вона вирішила зосередитися на акторській кар’єрі, адже втілювати різні образи у молодої артистки виходило чудово, і, як свідчать фотографії, Рита мала всі необхідні риси для успіху (виразні очі, довге русяве волосся, зріст 167 см).
Шубіна з успіхом склала вступні іспити до Московського інституту мистецтв. Її прийняли на акторсько-режисерський відділ відомого театрального діяча Оскара Ремеза, і під час навчання вона демонструвала вражаючі досягнення.
Вже на четвертому курсі, акторка була запрошена видатним театральним режисером Олександром Гончаровим на роль у Театрі імені В. Маяковського. Там вона увійшла до другої трупи та здобула перший досвід співпраці зі знаменитою артисткою Іриною Розановою.
Гончаров обіймав посаду завідувача кафедри режисури в ГІТІСі та першим відбирав перспективних студентів. Його увага до Маргарити змусила інших театральних режисерів звернути на неї увагу. Після завершення навчання в 1987 році її буквально захвилювали запрошення з театрів Москви.
Найбільше молодому акторці сподобалося пропозиція головного режисера та керівника Театру Моссовета Павла Хомського. У цьому театрі Маргарита Валеріївна зіграла близько двадцяти ролей і продовжує продуктивно працювати донині. Досвідчені театрали відзначають роль Цезонії у виставі «Калігула», де брав участь Олег Меньшиков.
У юності акторка створила незабутні образи Люськи в постановці «Біг» та Анни Андріївни у «Ревізор». Крім вистав рідного театру, вона брала участь у спектаклях Театру Націй та «Et Cetera». Критики підкреслюють ретельність та серйозний підхід до кожної ролі, навіть найменшої та другорядної, що не дозволяє Маргариті Шубіній залишатися непомітною у своїй роботі будь-якого масштабу.
Як кіноактриса Маргарита дебютувала ще в 1984 році в фільмі «Сплав». Після цього, значних або помітних творчих досягнень у її біографії, не було, доки вона не з’явилася на телевізорі у 2003 році в серіалі «Швидка допомога», де блискуче зіграла фельдшера Надію. Публіка з захопленням прийняла перший у Росії медичний серіал, особливо, що образ, створений Шубіною, виявився правдоподібним та живим. Артистці поштовіло хвилями листи з описом симптомів та проханнями допомогти встановити діагноз.
Після цього її популярність зросла. Незвичними стали ролі у фільмах «МУР є МУР» та «Ешелон». Найчастіше Маргарита Валеріївна зображує позитивних персонажів – жінок із невдалою особистим життям, але при цьому сильних, багатогранних та мудрих.
У 2009 році Шубіна приєдналася до акторського складу серіалу «Свати», де зіграла сусідку родини Будько у виконанні Федора Добронравова та Тетяни Кравченко. Шубіна поверталася до своєї ролі в сезонах «Свати-6» та «Свати-7» та стала однією з яскравих героїнь проекту. У інтерв’ю артистка розповіла, що кожного разу після виходу серіалу за участю неї, знаходитися на вулиці від уваги шанувальників ставало неможливим. Прохання надати автограф або сфотографуватися Маргарита Валеріївна сприймає як частину професії та ніколи не відмовляє, навіть якщо, на її думку, не дуже добре виглядає.
У 2010 році артистка зіграла другорядну роль у комедії «Ялинки». У наступні роки нові частини цієї стрічки стали найочікуванішими новорічними фільмами в Росії, але Шубіна у них більше не з’являлася.
У 2014 році фільмографія виконавця поповнилася соціальною драмою Андрія Звягінцева «Левіафан». У склад актора, крім Маргарити Валеріївни, увійшли Олексій Серебряков, Єлена Лядова, Володимир Вдовиченков. Фільм увійшов до основного конкурсної програми фестивалю в Каннах, де отримав високі оцінки російських та закордонних кінокритиків, а також приз за найкращий сценарій.
Творці стрічки здобули «Золотий глобус», BAFTA та номінацію на «Оскар» у категорії «Найкращий фільм на чужій мові».
Новим етапом у творчому розвитку Шубіної став перший досвід на режисерському кріслі під час зйомок фільму «І був день…», який вийшов у 2015 році. Акторка самостійно створила сценарій до картини, в якій розгортається криза у шлюбних стосунках та непрості рішення, необхідні для збереження родини. Режисерський дебют Шубіної було відзначено дипломом Міжнародного східнослов’янського православного кінофестивалю «Зустріч».
Спільна робота Шубіної та Гоші Куценко в комедії «Графоманія» також була оцінена критиками. Фільм отримав спеціальний приз та диплом на Шістнадцятому російському кінофестивалі комедії «Усміхнись, Росія!» та був нагороджений призом глядацьких симпатій на Десятому всеросійському кінофестивалі акторів-режисерів «Золотий Феникс».
Після постановки п’єси «Калігула» у Шубіної розпочався роман з колегою по сцені Олегом Меньшиковим. Акторка в інтерв’ю не приховує, що, незважаючи на те, що їхні стосунки завершилися розірванням, вона дуже вдячна колишньому партнеру за те, що він був у її житті.
У той час Маргарита була практично придушена смертю матері, не бачила сенсу та перспектив у житті. Вона навіть продала квартиру, в якій проживала разом з мамою, оскільки не могла там перебувати. Про це артистка розповіла в програмі «Мой герой» в інтерв’ю письменниці та ведучій Тетяні Устиновій.
Мати виховувала Ріту самостійно і була для неї єдиною близькою людиною, завжди підтримувала та захоплювалася талантом дочки. Тому акторка так важко переживала її відсутність – жінка померла, коли вона тільки закінчила інститут.
Повернувшись з репетиції, 22-річна Маргарита знайшла матір у ванні, лікарі не змогли її врятувати. У ЗМІ писали, що акторка знайшла матір з ножем у серці, але це спекулятивні чутки. Воля Шубіна померла від внутрішньої кровотечі.
Роман із талановитим і привабливим колегою змусив Маргариту знову відчути смак до життя. Скоро після розриву з Меншіковим артистка вийшла заміж за колегу Владислава Січа. Вони навчалися на паралельних курсах у ГІТІСі та підтримували дружбу і після випуску.
Вони зійшлись на основі протилежності своїх характерів: мовчазний і спокійний Владислав видався темпераментній Маргариті цікавим та загадковим. Сімейна пара щаслива разом досі, у них народилися діти Максим та Серафім. Хрещеним батьком Максима став актор Андрій Ільїн, а молодшого хлопчика хрестили Олександр Самойленко та Влада Садовська.
Чловік Шубіної деякий час працював у театрі, але в важкі для артистів 90-ті зайнявся бізнесом, щоб гідно забезпечувати сім’ю.
Знайомі та друзі актриси відгукуються про неї з теплом. Хоча в неї і трохи впертий характер, вона поступлива. Ще Шубіна приємний співрозмовник. У неї вдається підтримувати стосунки з давніми друзями, серед яких багато відомих артистів, і без зусиль налагоджувати нові зв’язки.
Зараз актриса продовжує творчу кар’єру. Маргарита Валеріївна вже понад 35 років є у трупі Театру ім. Моссовєта. У 2025-му заслужена артистка Росії виходить на сцену у виставах «Римська комедія» та «Странник».
Крім роботи в театрі, Шубіна проводить творчі зустрічі, де розповідає про творче закулісся та читає вірші власного творіння.
* 1984 — «Полоса перешкод»
* 1988 — «Неділя, половина сьомої»
* 1995 — «На роздоріжжі, біля Патріарших»
* 2003-2005 — «Швидка допомога»
* 2006 — «Беси»
* 2007 — «Кука»
* 2009-2018 — «Свати»
* 2010 — «Ялинки»
* 2014 — «Левіафан»
* 2016 — «Проти всіх правил»
* 2016 — «Погоня за шедевром»
* 2017 — «Капітанша»
У 2017 році в ЗМІ з’явилася інформація про нещасний випадок, пов’язаний із зіркою. Під час перебування вдома вона недбало втратила рівновагу та впала на скляні двері. Шматочки сильно поранили ногу, і чоловік терміново викликав швидку допомогу. Шубіна втратила значну кількість крові, і лікарі доставили її до лікарні, де провели операцію під загальним наркозом.
Підписники звертають увагу на зовнішню схожість Маргарити Шубіної та Марії Аронової.
Увійдіть у свій обліковий запис