Дата і місце народження

21 лютого 1973 року, у затишних обіймах Копичинців на Тернопільщині, де гуцульські вітри співають колисанки, народилася Мар’яна Орестівна Савка. Мале містечко, огорнуте туманами Збруча, стало її першим чарівним садом – від дитинства серед театральних репетицій батька до перших віршів, що проростали, як весняні трави.

Школа і освіта

Шкільні роки Мар’яни пройшли в копичинецьких стінах, де уроки літератури та музики запалювали іскри творчості – адже мама вчила нотам, а тато – сцені, ніби готуючи до великої ролі в книгах. У юності співала й грала в театрі, ніби маленька актриса з власної казки. Освіта для неї – ключ до лабіринту слів: у 1995-му закінчила філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, де слова стали її чарами, а література – магією. Тут, серед лекцій про класиків, народилася мрія про видавництво – не просто друк, а алхімію, де папір перетворюється на скарби для душ.

Кар’єра

Кар’єра Савки – це казка про фенікса з паперу: від перших віршів до імперії книг, що виросла з любові. Почалося з поезії – дебютна збірка “Готель для двох” (1998) зачарувала читачів, а згодом побачили світ “Серед щоденних чудес” (2000), “Флердоранж” (2004), “Чому ти не зі мною” (2007), “Сонети” (2010), “Втрачений рай” (2013), “Зимові води” (2016) та “Квітень у листопаді” (2020) – лірика, що шепоче про кохання й біль, перекладена в Польщу, Болгарію, Литву. Дитячі дива: “Чи є в бабуїна бабуся?” (2003), “Казка про Старого Лева” (2011), “Босоніжки для стоніжки” (2015), “Залізницею додому” (2022) – книжки, де тварини танцюють, а діти сміються. 13 грудня 2001-го, разом з тодішнім чоловіком Юрієм Чопиком, заснувала “Видавництво Старого Лева” у Львові – перше приватне для якісних дитячих книг, що виросло до 500 видань щороку, від казок до Прістліна й Террі Пратчетта. 

У 2010-му врятувала від кризи інвестиціями від !FEST, у 2012-му Чопик пішов, а прийшов директор Микола Шейко, розширивши асортимент до дорослої прози. Сьогодні – головна редакторка, перекладачка (від Мілна до Шнайдер), віце-президентка премії “Великий Їжак”, членкиня НСПУ й АУП. Війна не зламала: у 2023-му прем’єра мюзиклу “Пиши листи до Миколая” за її словами, благодійні проєкти, як “Дванадцять неймовірних жінок” (2016), і бестселери, що продаються за кордон – бо для неї книга – це місток до світу, де Україна сяє.

Сім’я

Сім’я Савки – це тихий куточок за лаштунками казок, де деталі лишаються таємницею, як ескізи неопублікованої книги. Батьки – Орест Савка, театральний режисер, актор і культурний діяч, та Ірина Савка, вчителька музики, – вклали в дочку любов до сцени й мелодій. Колишній чоловік – Юрій Чопик, з яким разом будувала видавництво до 2012-го. Про нинішнє особисте життя чи дітей – мовчання, ніби чарівний бар’єр: Мар’яна оберігає цей садок від вітрів слави, дозволяючи віршам розповідати про тепло родини замість інтерв’ю.

Сучасність

У 52 роки Мар’яна Савка – у розквіті чарів: керує “Видавництвом Старого Лева” з Львова, де команда з сотень душ випускає новинки, як “Химерне сяйво” Пратчетта чи власні поезії, попри воєнні шторми. У 2025-му планує глобальний експорт, мюзикли за дитячими книжками й проєкти для молоді – бо, як каже, “книги ростуть, як трави в саду”. Пише колонки для “Української правди”, співає на фестивалях, мріє про Україну, де кожна дитина тримає в руках чарівний том. Навіть у вихорі сирен вона будує мости – від львівських кав’ярень до світових полиць, наголошуючи: література – це не папір, а вогонь, що не гасне.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ “Про авторські та суміжні права – “Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою.”